1. На основі проведених досліджень розроблено технологічні прийоми підвищення продуктивності свиноматок й енергії росту поросят різних генотипів і статі при використанні в технології годівлі біологічно активних речовин. 2. Порівняльна оцінка продуктивної дії різних добавок на фоні премікса, збагаченого БАР, показала, що застосування ферментно-пробіотичного препарату Целлобактерин зумовило різницю між дослідними та контрольними тваринами за молочністю, масою гнізда у 2 місяці та індексними показниками свиноматок у межах 2,1-6,6%, а в поросят за живою масою і приростом – 2,2-5,3%. Включення до такого раціону антимікробного препарату Біомос було більш ефективним і сприяло покращенню відтворювальних якостей свиноматок на 6,1-23,8% (Р<0,05-0,001) та показників росту потомства – на 5,9-24,7% (Р<0,01). Найбільша міжгрупова різниця спостерігалася після 21-денного віку поросят. 3. Одночасне використання препаратів Біомос+Целлобактерин (дослід 4, 5) в раціонах поросят сприяло підвищенню показників росту в другий період вирощування, що дозволило вірогідно (Р<0,05-0,01) збільшити масу гнізда при відлученні та індексні показники маток на 5,7-14,3%, а живу масу і приріст поросят після 21-денного віку на 14,5-25,4% порівняно з контролем. При використанні комплексу Біомос+Оллзайм Вегпро ці відмінності між дослідними і контрольними тваринами були меншими і складали у свиноматок 2,8-6,0, а в поросят – 6,0-11,0% (різниця не вірогідна). Застосування поєднання Целлобактерин з адсорбентом мікотоксинів Мікосорб (5 дослід) у раціонах маток і поросят сприяло вірогідному (Р<0,05) збільшенню молочності свиноматок на 17,7% і маси гнізда при відлученні на 24,7%. У другу половину підсисного періоду за живою масою і приростом поросята дослідної групи переважали контрольних на 13,9-15,2% (Р<0,001). 4. Оцінка статевого диморфізму за продуктивними ознаками поросят дозволила встановити дві особливості формування продуктивності тварин: кнурці і свинки по-різному реагують на вплив кормового фактора, застосування препаратів БАР сприяє зменшенню прояву статевого диморфізму у поросят дослідних груп. 5. Тварини різної статі неоднаково реагують на використання препаратів за різним механізмом впливу на організм поросят як монодобавок. До згодовування ферментно-пробіотичного препарату Целлобактерин (дослід 1) більш чутливі кнурці дослідної групи, які переважали контрольних аналогів за живою масою і приростом за підсисний період на 6,7-7,7% проти 2,1-2,6% різниці у свинок. Натомість до включення антимікробної добавки Біомос (дослід 2-3) чутливішими були дослідні свинки, розбіжності яких за живою масою в кінці вирощування порівняно з контролем складали 22,3-28,4% (Р<0,001) проти 11,5-18,0% (Р<0,001) у кнурців. У проведених дослідах не встановлено чіткої переваги чистопорідних або помісних тварин за показниками росту як у контрольних так і в дослідних групах під впливом кормового фактору. 6. Оцінка генотипових відмінностей за показниками росту поросят дозволила встановити, що застосування препаратів біологічно активних речовин сприяє зменшенню розбіжностей між помісними і чистопорідними поросятами та підвищенню енергії росту чистопорідних поросят. 7. Відтворювальні якості свиноматок різних генотипів дослідних груп (дослід 1 і 2) за багатоплідністю не відрізнялися від контрольних аналогів. При застосуванні препарату Целлобактерин чистопорідні свиноматки дослідної групи перевищували контрольних за масою гнізда після відлучення та індексними показниками на 6,0-10,0% (Р<0,05), натомість у помісних тварин такої різниці не встановлено. При використанні препарату Біомос різниця за цими показниками у свиноматок різних генотипів була менш виразливишею і становила у чистопорідних – 14,8-25,6% (Р<0,01), а у помісних – 11,9-21,8% (Р<0,05). 8. Більш чіткий розподіл за генотиповим відмінностями спостерігався в поросят. При застосуванні ферментного пробіотика Целлобактерин (дослід 1) у годівлі поросят до 21-денного віку не встановлено суттєвих розбіжностей між дослідними і контрольними тваринами різних генотипів, хоча й невелика перевага була в помісних поросят. Натомість у другий період чистопорідні тварини дослідної групи переважали своїх контрольних аналогів за живою масою і приростами після 21-денного віку на 5,8-8,5%, тоді як у дослідних помісних поросят ці розбіжності були на рівні контрольних. 9. При згодовуванні антимікробного препарату Біомос (дослід 2) генотипові відмінності спостерігалися з першого періоду вирощування. Якщо чистопородні поросята дослідної групи вірогідно (Р<0,01-0,001) перевищували своїх контрольних аналогів за живою масою на 9,1-26,7%, то в помісних тварин ці розбіжності були меншими і складали 3,6-14,5%. 10. Розрахунок економічних показників вирощування поросят засвідчив, що включення до складу раціонів свиней препарату Целлобактерин дозволяє отримувати умовний додатковий прибуток у розмірі 63 грн., а добавки Біомос – 182-189 грн. на одну свиноматку. При поєднанні препарату Біомос з Целлобактерином або Мікосорбом величина прибутку становить 63-148 грн. Пропозиції виробництву Пропонується включати до складу комбікормів свиноматок і поросят антимікробний препарат Біомос та інгібітор мікотоксинів Мікосорб у кількості 0,2% за масою корму, ферментативний пробіотик Целлобактерин та мультиензимний комплекс Оллзайм Вегпро і включати до раціону свиноматок у кількості 0,1%, а поросят – 0,2% за масою. При одночасному використанні препаратів БАР їх дозу згодовування можна зменшувати до 0,1%. В організації годівлі свиней, розробці раціонів і виборі кормових препаратів необхідно враховувати вплив генотипу та статевого диморфізму, оскільки тварини різної статі і генотипу не однаково реагують на кормові фактори. |
