Анотація до роботи:

Медицький І.Б. Вплив соціальних факторів на злочинність в умовах становлення незалежної Української держави. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет внутрішніх справ. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена питанню впливу соціальних факторів на динаміку і структуру злочинності в умовах здобуття і розвитку Україною своєї незалежності. За допомогою аналізу наукових праць юристів, вітчизняного законодавства та проведеного анкетування автор розкриває зміст найважливіших процесів, які відбувалися у нашому суспільстві за останнє десятиліття та їх взаємозв’язок із криміногенною ситуацією в державі. У роботі викладено пропозиції відносно втілення в життя заходів загальносоціального та спеціально-кримінологічного профілактичного впливу на злочинність з метою зменшення її рівня. Запропоновано низку доповнень до чинного законодавства України в плані прийняття нормативно-правових актів, що мало б значний попереджувальний ефект.

1. На стан і динаміку злочинності в Україні у період 1991-2005 рр. справляли суттєвий вплив соціальні процеси глобального характеру, які відбувалися на той час у державі. Поштовхом до розвитку цих процесів став розпад колишнього СРСР та здобуття нашою країною незалежності. Масштабні зміни, які відбувалися на той момент у політичній, економічній, соціальній сферах, нерідко викликали коригування життєвих планів і перспектив наших громадян у сторону конфлікту із законом.

2. У досліджуваному періоді соціального розвитку України як незалежної держави можна вирізнити три основні етапи, з якими, в свою чергу, слід пов’язувати й показники злочинності. На першому етапі (1991-1995 рр.) відбувалося стрімке падіння життєвого рівня населення. Загальнокризова ситуація у суспільному житті зумовила зростання рівня злочинності в країні на цьому етапі (етапі злочинної експлозії) – кількість зареєстрованих органами внутрішніх справ злочинів збільшилась з 480,5 тис. у 1991 р. до 539,3 тис. у 1993 р. та 641,9 тис. у 1995 р. Зросли (за окремими видами злочинів) показники насильницької злочинності, загальнокримінальної корисливої та економічної злочинності.

На другому етапі - етапі стабілізації (1996-1999 рр.) – поступово зменшується падіння життєвого рівня населення, за окремими напрямами вдалося стабілізувати ситуацію. При цьому реалізація комплексу правових, організаційних і практичних заходів змінили криміногенну ситуацію в державі, розширили спектр корисних тенденцій в організації профілактики злочинних проявів. Починаючи з 1996 р. на даному етапі відбулися позитивні зміни у структурі й динаміці злочинності, зменшилась кількість зареєстрованих злочинів, за рахунок злочинів насильницького і загальнокримінально корисливого спрямування. Однак кількість злочинів у сфері економіки збільшилась і склала у 1999 р. 11,8% від загального числа зареєстрованих злочинів.

Третій етап (1999 - 2005 рр.) – етап маятникового коливання, – характерний зменшенням кількості зареєстрованих злочинів. Однак, незважаючи на це, криміногенна ситуація в державі залишалася складною, більше того, у 2003 р. була втрачена тенденція до зменшення кількості зареєстрованих злочинів. Упродовж 2003 р. в державі було зареєстровано 556,4 тис. злочинів, що на 23,0% більше, ніж у 2002 р.; згодом, у 2004 і 2005 рр. було зареєстровано 527,8 тис. і 485,7 тис. злочинів відповідно.

3. У досліджуваний період нового якісного значення набув політичний фактор. Під час існування колишнього СРСР, коли була єдина державна ідеологія та одна політична партія, яка цю ідеологію впроваджувала в життя, неможливо було уявити собі ситуацію боротьби за владу численних політичних партій, активного протистояння між собою різних гілок влади (передусім законодавчої і виконавчої), участі в законотворчій діяльності осіб із сумнівним, а інколи і злочинним минулим. Політична нестабільність у державі, що спостерігалась в Україні, безпосередньо пов’язана із економічною та соціальною ситуацією в суспільстві. Політичні конфлікти нерідко тягнули за собою підрив міжнаціональних та міжрелігійних відносин, політичні фігури державного масштабу дозволяли використовувати для боротьби із своїми конкурентами суто кримінальні способи.

4. У зазначений період соціально-економічний фактор безсумнівно чітко корелював зі станом та динамікою злочинності в державі. Стрімке соціальне й економічне розшарування населення, що проявилось у появі незначного відсотка дуже багатих людей поруч з основною частиною, що перебувала за межею бідності, зміни у мотиваційній сфері кримінальної поведінки, потягнули за собою розподіл злочинності на “багату” (злочинність осіб з високими матеріальними можливостями) і “бідну” (злочинність незаможних людей). Економічні негаразди в Україні після 1991 р. зумовили різке зростання кількості традиційних корисливих та економічних злочинів, появу нових видів злочинної поведінки (у сферах зовнішньоекономічної діяльності, кредитно-фінансовій, підприємництва, приватизації тощо), рівня корумпованості чиновницького апарату, вирівнювання відсотку міської і сільської злочинності тощо.

5. Зі станом і динамікою злочинності в країні у досліджуваний період взаємодіяли й інші соціальні фактори (ідеологічний, організаційно-управлінський, демографічний, еколого-техногенний, соціальні хвороби нашого суспільства тощо). Фактор ідеологічного змісту у взаємодії з соціально-економічним зумовив зміни у соціально-демографічній та кримінально-правовій структурі злочинності: стійку тенденцію до зростання освітнього рівня злочинців, втягування у злочинність верств населення, які раніше вважалися кримінологічно благополучними (людей з вищою та середньою спеціальною освітою, наукових співробітників), викликало якісні зміни злочинності, яка все частіше стала зачіпати сфери діяльності, пов’язані з використанням високих технологій; появу злочинів на релігійному підгрунті і т.д. Демографічний фактор проявив себе у значному коливанні рівня смертності населення від вбивств, самогубств, нещасних випадків та інших зовнішніх дій; вплив на злочинність міграційних процесів потягнув за собою активізацію діяльності організованих злочинних груп у цій сфері з ознаками злочинного промислу та суттєве зростання криміналізації суспільства в прикордонних районах України; неприйнятна політика держави у протидії наркоманії привела до різкого зростання рівня злочинів у сфері наркотиків та злочинів, вчинених під безпосереднім їх впливом на організм, змін у структурі даного виду злочинності тощо.

6. Самостійним елементом (складовою) політики у сфері боротьби зі злочинністю є кримінологічна (профілактична) політика, основні завдання якої стосуються сфер виявлення, аналізу і оцінки явищ об’єктивно-суб’єктивної дійсності, які можуть бути віднесені до категорії причин і умов злочинності та потребують попереджувального впливу та формування в теорії і реалізації на практиці найбільш оптимальних стратегічних і тактичних напрямів запобігання і протидії різним видам злочинної діяльності, обрання ефективних заходів і засобів, що мають своєю метою усунення (блокування, нейтралізацію) криміногенних факторів, зміну антигромадської спрямованості особи тощо.

Центральним місцем кримінологічної політики нашої держави повинно бути створення і розвиток на сучасному рівні конкретної системи профілактики (попередження) злочинів, яка необхідно визначити на законодавчому рівні (із прийняттям Закону України “Про профілактику правопорушень”) та деталізувати підзаконними нормативно-правовими актами.

7. Вбачається, що основними напрямками зменшення рівня конфліктності у сферах, що потребують профілактичного впливу, мають виступати: 1) у політичній сфері: забезпечення “прозорих” виборів депутатів Рад усіх рівнів, чіткий розподіл повноважень та меж компетенції органів місцевого самоврядування і державних органів існуючих автономних утворень, цивілізована процедура проведення передвиборної боротьби, різноманітних акцій опозиційно налаштованих груп та партій; 2) у економічній сфері: розвиток виробництва, зміцнення національної валюти та зменшення інфляції, контроль за джерелами поповнення та каналами реалізації бюджету, боротьба із тіньовою економікою, створення робочих місць і збільшення зайнятості населення, підвищення рівня доходів та постійне його коригування в залежності від фінансово-економічних показників розвитку держави і ін.; 3) у соціальній сфері: вирішення питань в області науки, освіти, культури, боротьба з наркоманією і алкоголізмом, захворюваннями різної етимології – СНІДом, туберкульозом, хворобами, що передаються статевим шляхом тощо.

8. Запропонована класифікація спеціально-профілактичних заходів протидії злочинності, які можна розподілити за: 1) змістовним наповненням: соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, ідеологічні і культурно-виховні, організаційно-управлінські і ін.; 2) ступенем пріоритетності: заходи, здійснювані суб’єктами, попередження злочинів для яких є головним із обов’язкових статутних функціональних завдань, передбачених чинним законодавством та заходи, здійснювані суб’єктами, для яких вказана діяльність не є головним статутним функціональним завданням; 3) моментом актуалізації: постійні, тобто заходи, що здійснюються спеціалізованими суб’єктами постійно у процесі здійснюваної попереджувальної діяльності та періодичні, тобто заходи, що здійснюються суб’єктами з певною циклічністю, з огляду на настання актуалізуючих факторів.

Важливим доповненням до дисертації є 9 додатків, що містять узагальнюючі матеріали проведених дисертантом кримінологічних досліджень.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У НАСТУПНИХ
ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Медицький І.Б. Співвідношення соціального і біологічного як детермінантів злочинної поведінки // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ, 2001. – Вип. VI. – С.151-157.

2. Медицький І.Б. Деякі підходи до розуміння причин і умов злочинності // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ, 2002. – Вип. IX. – С.129-133.

3. Медицький І.Б. Поняття і сутність індивідуальної профілактики злочинів // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ, 2002. – Вип. X. – С.168-173.

4. Медицкий И.Б. Действие экономического фактора преступности в современных условиях // Сб. матер. межд. научн.- практ. конференции “Актуальные проблемы реформирования правовой системы Российской Федерации”. – Часть III. – Белгород: изд-во БелГУ, 2002. – С.351-357.

5. Медицький І.Б. Механізм дії причин і умов злочинності // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України: Матер. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ) 3-4 жовтня 2002. / Редкол.: Басай В.Д. (гол. ред.) та ін. – Івано-Франківськ: Обласна друкарня, 2002. – С.176-178.

6. Медицький І.Б. Місце і роль профілактики злочинів в системі соціального контролю // Збірник матеріалів до лекцій по правовій тематиці для населення. – Вип. 7. – 2002. – С.17-27.

7. Медицький І.Б. Міграція і урбанізація в сучасному суспільстві та їх вплив на динаміку злочинності // Наше право. – 2003. - №2. – С.61-64.

8. Медицький І.Б. Політичні конфлікти та злочинність // Наше право. – 2004. - №1. – С.53-56.

9. Медицький І.Б. Рілігійні переконання і злочинні прояви: кримінологічний аспект // Наукові записки. Серія “Право”. – Острог: Вид-во Національного університету “Острозька академія”, 2004. – Острог, 2005. – С.309-312.

10. Медицький І.Б. До питання впливу окремих соціальних факторів злочинності на криміногенну ситуацію в Україні // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини: Матер. VI Всеукраїнської наук.-практ. конф. [Острог] 28-29 квітня 2005. – С.338-339.

11. Медицький І.Б. До питання попередження злочинних проявів у місцях позбавлення волі // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ, 2005. – Вип. XV. – С. 187-192.

12. Медицкий И.Б. Процессуальная деятельность следователя в контексте профилактики преступности органами внутренних дел // Правосудие как институт обеспечения прав и свобод человека и гражданина: Сб. статей и тезисов Междунар. науч.- практ. конф. студ., асп. и молодых ученых (7-8 апреля 2006 г.) – Великий Новгород: изд-во НовГУ имени Ярослава Мудрого, 2006. – С.167-168.

13. Медицький І.Б. Кримінологічна (профілактична) політика незалежної України // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наук. конф. молодих вчених та аспірантів (28 квітня 2006 р.) – м. Івано-Франківськ, 2006. – С. 316-320.

14. Медицький І.Б. До питання правового забезпечення профілактики правопорушень // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. ст. – м. Івано-Франківськ. - 2006. – Вип. XVI. – С.173-178.

15. Медицький І.Б. Концептуальні засади кримінологічної (профілактичної) політики // Матеріали науково-практичного семінару “Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності” (12-13 травня 2006 року). – м. Івано-Франківськ, 2006. – С.61.