Анотація до роботи:

Баранець Л.О. Вплив рівня забур'яненості на розвиток оїдіума і продуктивність виноградної рослини в умовах Південного берега Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.08 – виноградарство. Інститут винограду і вина «Магарач» УААН, Ялта, 2003.

Дисертація присвячена актуальній проблемі в області захисту рослин – можливості використання хімічних засобів боротьби із бур'янами в поєднанні з механічними операціями на виноградниках, а також вивченню впливу гербіцидів на видовий склад бур'янів, на поширення і шкідливість оїдіума в умовах Південного берега Криму. Дослідження показали, що для ефективного захисту винограду від бур'янів потрібно використовувати наступні препарати: глифосат, 48 % в.р., поаст плюс, 20 % к.е., базагран-М, 37,5 % в.р. Нова технологія захисту винограду від бур'янів передбачає одну обробку гербіцидом в ряду і дві культивації міжрядь. Дана технологія дозволяє знизити забур'яненість ділянок на 78-98 %. При цьому є можливість отримувати високий урожай поліпшеної якості.

Застосування хімічної прополки сприяє збільшенню продуктивності роботи листового апарату приблизно в два рази. Відмічений також позитивний вплив хімічної прополки на ступінь визрівання лози і фотосинтетичну продуктивність виноградної рослини.

Дана економічна оцінка застосування гербіцидів для захисту винограду від бур'янів.

Основні результати роботи пройшли виробничу перевірку.

1. Внаслідок багаторічних досліджень (2000-2002 рр.) нами розроблена нова технологія захисту винограду від бур'янів з використанням гербіцидів, заснована на заміні шести міжкущових культивацій і двох-чотирьох ручних прополок в ряду протягом вегетаційного періоду однією обробкою гербіцидами в ряду і двома літніми культиваціями в міжряддях.

2. Установлено, що на промислових виноградниках Південного берега Криму основними бур'янами є більш ніж 170 видів рослин з 48 родин.

3. Рекомендовано для ефективного знищення бур'янів на виноградниках застосовувати наступні препарати: глифосат, 48 % в.р., поаст плюс, 20 % к.е., базагран-М, 37,5 % в.р.

4. Визначено, що оптимальним терміном внесення гербіцидів є весняний період, а саме квітень місяць, коли висота переважного числа бур'янів досягає 15-20 см. При цьому відростання бур'янів не відбувається протягом 3-4 місяців.

5. Експериментально доведено, що при поєднанні хімічної прополки в рядах і двох культивацій в міжряддях (залежно від видового складу бур'янів) забур'яненість ділянок знижується на 78-98 %.

6. Обгрунтовано, що для знищення бур'янів багаторічне застосування гербіцидів більш ефективне, ніж використання агротехнічних прийомів. На фоні періодичних міжрядних культивацій і ручних прополок в ряду загальна кількість бур'янів (штук/м²) була в 12-32 рази вище, ніж на фоні застосування гербіцидів.

7. Отримані в умовах Південного берега Криму трирічні дані достовірно свідчать про те, що при високій кількості бур'янів створюються більш сприятливі умови для розвитку оїдіума. Зниження рівня забур'яненості за вегетацію до 9-16 %, в порівнянні з 60 % на еталоні (при інших рівних умовах догляду за культурою), зменшило в середньому в 1,3 рази швидкість поширення інфекції і в 1,5 рази - інтенсивність розвитку оїдіума. Ефективність захисних заходів проти даного захворювання на оброблених гербіцидами промислових виноградних насадженнях збільшилася в середньому на 15-30 %.

8. Трирічне використання гербіцидів при дотриманні технології їх застосування не спричиняють фітоцидної і гнітючої дії на виноградні рослини.

9. Достовірно показано, що поліпшення умов росту виноградної рослини і збільшення ефективності захисних заходів від оїдіума при використанні гербіцидів позитивно впливає на ріст і розвиток виноградної рослини. Це виражається в збільшенні приросту однорічної лози на 0,3 метри, в поліпшенні визрівання пагонів на 16-36 %, в збільшенні загальної площі листової поверхні виноградного куща на 14-42 %, в збільшенні в 1,8-2 рази чистої продуктивності фотосинтезу листя. При цьому фотосинтетичний потенціал рослин зріс на 24-27 %, продуктивність пагонів збільшилася на 31-38 %, питома господарська продуктивність кущів – на 16-20 %, господарський урожай збільшився в 4 рази, біологічний – в 2,5 рази, коефіцієнт ефективності формування господарської частини урожаю зріс на 32-38 %.

10. Використання нової технології захисту винограду від бур'янів і ефективний захист від оїдіума дозволили отримати високий урожай гарної якості. У порівнянні з еталоном середня маса гронів збільшилася в 1,2 рази, урожай з куща – в 1,2-1,4 рази, концентрація цукру в соку ягід – на 2,5 г/100 см³, частка кондиційного урожаю зросла в 1,8 рази.

12. Розроблена нова технологія захисту промислових виноградників на Південному березі Криму економічно еффективна. Річний госпрозрахунковий економічний ефект (прибуток) з 1 гектара, при застосуванні пропанованованої нами технології в порівнянні з механічним методом знищення бур'янів (шість міжкущових культивацій і дві-чотири ручні прополки в ряду), складає від 227 до 570 грн./га.

Публікації автора:

1. Баранец Л.А., Странишевская Е.П. Защита винограда от сорной растительности на Южном берегу Крыма // Труды Научного центра виноградарства и виноделия, том II, книга 2. – Ялта, 2000. – С. 68-76. (Автором сплановано і проведено досліди, аналіз і обробку отриманих результатів, сформульовано висновки).

2. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Эффективность различных схем обработок виноградных насаждений в борьбе с оидиумом на Южном берегу Крыма // Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Харків, 21-25 травня, 2001. – С. 151-161. (Автору належить планування, постановка експериментів, проведення дослідження, аналіз і обробка отриманих даних, висновки).

3. Якушина Н.А., Странишевская Е.П., Галкина Е.С., Скориков А.С., Кропин А.Н., Лунгул А.А., Баранец Л.А. Влияние уровня засорённости на распространение оидиума в условиях южнобережной зоны виноградарства Крыма // Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Харків, 21-25 травня, 2001. – С. 161-165. (Автором проведено досліди, аналіз данних, узагальнення матеріалу).

4. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Влияние уровня засорённости на продуктивность виноградных насаждений Южного берега Крыма // «Магарач». Виноградарство и виноделие. Международный научно-производственный журнал. – Ялта. – 2001. – №1. – С. 13-16. (Автором сплановано і проведено дослідження, аналіз даних, йому належать висновки).

5. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Влияние видового состава основных засорителей винограда в Крыму на эффективность использования гербицидов // «Магарач». Виноградарство и виноделие. Международный научно-производственный журнал. – Ялта. – 2001. – №3. – С. 17-19. (Автором проведено дослідження, аналіз даних, зроблено висновки).

6. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Эффективность многолетнего использования гербицидов на виноградниках Южного берега Крыма // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. ИвиВ «Магарач». – Т.XXXII, Ялта, 2001. – С 43-46. (Автором проведено дослідження, узагальнено дані).

7. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Фотосинтетическая продуктивность и накопление сухой биомассы виноградного растения при различном уровне засорённости в условиях Южного берега Крыма // «Магарач». Виноградарство и виноделие. Международный научно-производственный журнал. – Ялта. – 2002. – №3. – С. 13-16. (Автором сплановано і проведено дослідження, написано текст статті та проведення узагальнення матеріалу, формування висновків).

8. Баранец Л.А., Странишевская Е.П. Глифосат – эффективный гербицид в защите виноградных насаждений Южного берега Крыма от сорной растительности // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. ИВиВ «Магарач» (специальный выпуск). – Ялта, 2003. – С. 53-57.(Теоретичне узагальнення застосуваня гербіциду, отримання експериментальних даних, аналіз даніх, сформульовано висновки).

9. Странишевская Е.П., Баранец Л.А. Экономическая оценка эффективности использования гербицидов на виноградниках Южного берега Крыма // Вісник Сумського Національного аграрного університету. Випуск 6, 2003. – С. 47-54. (Автором сплановано і проведено дослідження, узагальнено дані, висновки).