Анотація до роботи:

Кравченко В.М. Вплив рівня гетерозису сестринських схрещувань на основні господарсько-цінні ознаки модифікованих гібридів кукурудзи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут зернового госпо-дарства УААН, Дніпропетровськ, 2007.

Проведено оцінку інбредних ліній і сестринських гібридів генетичних плазм Айодент і Ланкастер за основними морфо-біологічними ознаками та визначено рівень гетерозису у сестринських гібридів. Вивчена комбінаційна здатність ліній і сестринських гібридів за врожайністю зерна в тесткросах.

Доведена можливість добору сестринських гібридів з високою комбінаційною здатністю та комплексом інших цінних ознак, здатних забезпечити в тесткросах однаковий або вищий рівень врожайності, порівняно з гібридами-стандартами.

Зроблено аналіз характеру варіювання врожайності та основних господарсько-цінних ознак у простих і простих модифікованих гібридів, залежно від рівня гетерозису у сестринських комбінацій.

Виділені найбільш цінні для практичної селекції лінії ДК411, ДК437, ДН619, ДН3, і ДК427 та сестринські гібриди ГК26хДК437, ГК26хДК411, ДК437хДК411, ДК427хДН619 і ДН3хДК427. За їх участю синтезовані високопродуктивні та адаптовані до умов північного Степу гібриди.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі по визначенню ступеня варіювання основних ознак у модифікованих гібридів кукурудзи залежно від рівня гетерозису у сестринських гібридів – їх батьківських форм. Узагальнення даних експериментальної роботи дозволило нам сформувати наступні висновки:

1. Створені за участю споріднених ліній сестринські гібриди забезпечували на 5,7-97,3% вищу врожайність зерна, ніж їх батьківські компоненти, а також мали кращі показники за основними селекційними ознаками.

2. В результаті оцінки самозапилених ліній за основними господарсько-цінними ознаками виділені зразки ДК277-10 (плазма Айодент) та ДН3, ДН633/619, ДК66 (плазма Ланкастер), які за врожайністю зерна достовірно переважали лінії-стандарти – на 4,2-34,5%.

3. Ідентифікація вихідного матеріалу кукурудзи за рівнем гетерозису, індексами генетичної різноякісності та кластеризація ліній за основними ознаками дозволила встановити ступінь їх спорідненості в межах конкретних генетичних плазм. Високий рівень спорідненості мають лінії ГК26, ДК437 ДК411 (плазма Айодент) і А619, ДН619, ДК66 (плазма Ланкастер). Всі три методи забезпечили чіткий розподіл ліній за ступенем спорідненості, але найбільш коректно цей розподіл здійснює кластерний аналіз.

4. За результатами вивчення комбінаційної здатності ліній та сестринських гібридів за врожайністю зерна виділені зразки з високими стабільними позитивними оцінками ефектів ЗКЗ (ДК437, ДК411, ДК205/710, ГК26хДК411, ГК26хДК277-10, ДК437хДК411, ДК411хДК205/710, ДН3, ДК427, ДН3хДН619, ДК427хДН619, ДН3хДК427, ДК633/619хДН619, ДН3хДК633/619, ДК633/619х ДК427).

5. Аналіз врожайності зерна простих і простих модифікованих гібридів свідчить, що у перших вона була на 8,0% вищою. Спостерігається тенденція зниження врожайності з ускладненням генетичної структури гібрида. Модифіковані гібриди отримані за схемою трилінійних, де як материнська форма виступав сестринський гібрид, поступилися простим в середньому на 0,40 т/га, а за схемою подвійних – на 0,62 т/га.

6. Модифікацію гібридів доцільно проводити у два етапи: 1) оцінка комбінаційної здатності споріднених ліній; 2) створення сестринських гібридів на базі кращих за КЗ ліній, що мають спільний родовід.

7. Найбільше підвищення врожайності зерна модифікованих гібридів забезпечували довжина (r=0,35-0,40) та діаметр качана (r=0,27-0,30), число зерен в ряду (r=0,30-0,35) та число зерен в качані (r=0,34-0,36).

8. Незначна дивергентність самозапилених ліній плазми Айодент за комбінаційною здатністю підвищує ризик її зниження у сестринських гібридів, що може призвести до втрати врожайності зерна у модифікованих гібридів, в порівнянні з простими. Більш висока гетерогенність за цим показником сестринських гібридів створених за участю різноякісних ліній плазми Ланкастер підсилює можливість отримання високопродуктивних модифікованих гібридів.

9. Виявлений негативний достовірний зв'язок між рівнем гетерозису у сестринських гібридів за ознаками "висота рослин", "довжина качана", "число зерен у ряду", "діаметр качана" та "маса 1000 зерен" і їх значенням у модифікованих гібридів, та позитивний за ознаками "висота прикріплення качана", "число рядів зерен" та "число зерен у качані".

10. Виділені кращі за комплексною оцінкою модифіковані гібриди кукурудзи (ГК26хДК411)хДК427, (А619хДН619)хДК411, (ДК437хДК411)хДК427 і (ДН619х ДК427)х(ДК437хДК411) мають перспективу для практичного використання у виробництві. До Державного реєстру сортів рослин занесено простий модифі-кований гібрид Союз СВ.

Публікації автора:

1. Дзюбецький Б.В., Кравченко В.М. Диференціація ліній кукурудзи гетерозисних плазм Айодент та Ланкастер на основі ефектів гетерозису та індексів генетичної різноякісності // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – № 26-27. – С. 147-150. (Особистий внесок: проведення досліджень, математичні розрахунки, узагальнення даних).

2. Дзюбецький Б.В., Борисов В.М., Кравченко В.М. Вивчення ступеня спорідненості самозапилених ліній трьох гетерозисних плазм на основі індексів гетерозису // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2006. –
№ 2. – С. 31-33. (Особистий внесок: проведення досліджень, математичні розрахунки, узагальнення даних).

3. Кравченко В.М. Селекція простих модифікованих гібридів кукурудзи // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2006. – Вип. 46. – С. 39-43.

4. Гібрид кукурудзи Союз СВ: А.с. № 05173 Україна / Антонюк С.П.,
Борисов В.М., Дзюбецький Б.В., Кравченко В.М., Черчель В.Ю., Заявка
№ 02004051; Занесено до Реєстру сортів рослин України в 2005 р. (Авторська частка – 20%).

5. Кравченко В.М. Вплив рівня гетерозису у сестринських гібридів на основні господарсько-цінні ознаки модифікованих гібридів // Тези конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження відомого вченого у галузі рослинництва, д. с.-г. наук, професора, член.-кор. ВАСГНІЛ Д.С. Фільова. – Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2003. –
№ 20. – С. 72-73.