Насадюк Ірина Богданівна. Вплив приєднання до валютної зони на розвиток національних економік : Дис... канд. наук: 08.00.02 - 2008.
Анотація до роботи:
Насадюк І.Б. Вплив приєднання до валютної зони на розвиток національних економік. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів впливу приєднання до валютної зони на розвиток національної економіки, зокрема на розвиток фінансової системи.
У роботі розглядаються теоретичні підходи до економічної доцільності валютно-фінансової інтеграції групи країн, вигоди та витрати використання спільної валюти, методологія аналізу впливу участі у валютно-економічному союзі на економіку країни.
Досліджено вплив участі у зоні євро на економічний розвиток країн Південної Європи, які до вступу у Європейський валютно-економічний союз мали вищі за середні по ЄС показники інфляції і менший ступінь розвитку фінансових систем. Доведено, що запровадження євро позитивно вплинуло на макроекономічну стабільність Італії, Іспанії, Португалії і Греції, спричинили зниження темпу інфляції і номінальних процентних ставок, збільшення доступу домогосподарств та підприємств до кредиту, сприяло розвитку фінансових ринків.
Проаналізована готовність до формування регіональних валютних зон та роль спільної валюти у економічному розвитку країн таких інтеграційних об’єднань, як Рада зі співробітництва арабських країн Перської затоки; Асоціація країн Південно-Східної Азії та Японія, Китай і Південна Корея; Росія і Білорусь.
Обґрунтована доцільність переорієнтації, принаймні часткової, у валютній політиці Україні на євро за допомогою теорії оптимальних валютних зон.
У дисертаційному досліджені наведені теоретичні засади функціонування валютних союзів, проаналізований вплив приєднання до Європейського валютно-економічного союзу чотирьох країн Півдня ЄС (країн, які мали історичну макроекономічну нестабільність та мають схожість у цьому з українською економікою) та охарактеризована роль спільної валюти у економічному розвитку країн певних інтеграційних об’єднань світу.
Із розглянутих модифікацій теорії оптимальних валютних зон певні закономірності є більш значущими для економічного розвитку країн. Приєднання до валютної зони не впливає суттєво на економіку країн з добре розвиненими фінансовими системами, ліквідними фінансовими ринками, довірою економічних агентів до емісійного банку країни і органу грошово-кредитної політики та умовами фінансової стабільності задля сталого економічного зростання. Проте для країн з фінансовими системами, що формуються, та виробничими системами, що потребують подальшої диверсифікації, приєднання до валютної зони безпосередньо впливає на фінансове забезпечення економічного зростання. Традиційні критерії оптимальних валютних зон зберігають свою актуальність у вимірюванні потенційних витрат від приєднання до валютно-економічного союзу. Сучасний напрямок у теорії оптимальних валютних зон обґрунтовує наступні значущі вигоди для економічного розвитку країн, такі як 1) зниження реальної процентної ставки за рахунок усунення премії за ризик, що приводить до зростання капіталу та рівня виробництва на душу населення; 2) країни союзу з історично більш низькою інфляцією можуть домогтися її зниження, вступаючи в союз із країнами з низькою інфляцією; 3) ліквідація валютних ризиків внаслідок зменшення коливань курсів валюти, що веде до зростання торговельних та інвестиційних потоків. Основні витрати для країни від участі в грошовому союзі, які виділяються сучасними дослідниками, – втрата валютного курсу як інструмента кредитно-грошової політики, відмова від сеньоражу для національних валют для інфляційного фінансування державного бюджету – також мають довгостроковий вплив на економічні процеси.
У південних країнах ЄС, передача функції грошового регулятора наднаціональному центрального банку, ліквідувала складову інфляції, яку формували інфляційні очікування економічних агентів. У цих країнах відбулося зниження номінальної і реальної вартості капіталу, що стимулювало інвестиції та споживання. Приєднання до зони євро справило позитивний вплив на торговельні та інвестиційні потоки країн Півдня ЄС (не для всіх країн), призвело до підсилення руху прямих і портфельних інвестицій між країнами Півдня ЄС і іншими країнами зони євро. Передбачена теорією оптимальних валютних зон втрата можливості збору інфляційного податку та збільшення податкових шляхів формування дохідної частини державного бюджету були статистично підтверджені для фіскальної системи південних країн ЄС. Безпосередню економічну вигоду для державних фінансів цих країн принесло зниження витрат державного бюджету на обслуговування державного боргу та збільшення терміну боргових зобов’язань держави.
Фінансова інтеграція країн зони євро, яку стимулювало запровадження спільної валюти, призвела до розширення фінансових ринків зони євро та можливостей для країн Півдня ЄС отримати фінансування інвестиційної діяльності підприємств і споживчих витрат домогосподарств за більш низьку вартість на більший термін та у більших обсягах, що свідчить зростання накопичених кредитних зобов’язань економічних агентів. Під впливом формування єдиних фінансових ринків зони євро прискорилась трансформація фінансових систем південних країн ЄС від традиційного банківського кредитування у бік більш конкурентної форми фінансового посередництва, заснованій на більшій незалежності учасників фінансового ринку та непрямій формі кредитної інтермедіації, що краще сприяє переливанню капіталу між галузями.
У відповідності до теорії оптимальних валютних зон неможливість проводити незалежну валютну політику мала негативні наслідки для південних країн ЄС, які мають значно меншу частку високотехнологічних товарів у виробництві і експорті порівняно з центральними і північними країнами ЄС. Доступність кредиту, збільшена внаслідок падіння процентних ставок та інтеграції фінансових ринків, призвела до збільшення заборгованості підприємств і домогосподарств перед фінансовими інститутами, погіршення міжнародної інвестиційної позиції. Збільшення рівня боргу підвищує фінансові ризики для країн півдня ЄС, якщо погашення боргових зобов’язань приватного сектору не буде забезпечене зростанням продуктивності праці за рахунок технологічного розвитку або збільшення факторів виробництва.
Створення валютних зон стимулюються різними стратегіями економічного розвитку країн з ринками, що формуються. Країни Перської затоки не мають потребу у зовнішньому фінансуванні, оскільки вони є чистими кредиторами щодо світу і володіють значними фінансовими ресурсами. Оскільки головними завданнями економічного розвитку країн РСАКПЗ є диверсифікація економіки та розвиток приватного сектору, запровадження спільної валюти стало б ефективним додатком до позитивного чинника спільного ринку для розширення їх внутрішнього ринку і збільшення ефекту масштабу для внутрішніх підприємств. Також країнам необхідний розвиток фінансових ринків і фінансової системи для збільшення доступу до кредиту для стимулювання приватного підприємництва. Необхідність формування валютної зони, а саме координації валютної політики та створення регіонального розрахунково-платіжного засобу, країн Східної і Південно-Східної Азії викликана цілями збереження фінансової стабільності у регіоні і підтримання ліквідності фінансових ринків. Всі країни АСЕАН+3 за винятком розвинених країн належать до доларового блоку і тому під час коливань на ринках потреба фінансових ресурсів у доларах США може бути замінена регіональною системою підтримання ліквідності, а саме створенням засобу платежу, що є кошиком регіональних валют. Валютно-економічний союз між Росією та Білоруссю, що планується, принесе значущі економічні наслідки лише для Білорусі, для якою приєднання до зони рубля відкриє можливості фінансування економічної діяльності.
Незважаючи на те, що країни ЦСЄ знаходяться на меншому, ніж країни Півдня ЄС, рівні валютно-фінансової інтеграції до зони євро, вплив формування зони євро на економіку цих країн є схожим до ефекту приєднання до зони євро Італії, Іспанії, Португалії і Греції. Словаччина, Латвія, Литва і Естонія, що у більшому ступені інтегрувались до зони євро, запровадивши фіксований щодо євро режим валютного курсу в рамках ЄВС, мають у середньому більш низькі процентні ставки та більш високий рівень інвестицій. Запровадження євро призвело до зростання частки євро і країн зони євро у міжнародних кредитах, що отримують ці країни, торгових зв’язках, русі прямих і портфельних інвестицій, валютних резервах та внутрішньому накопиченні постсоціалістичних країн ЦСЄ.
Тривалий час Україна знаходиться у блоці долара США, маючи прив’язку валютного курсу щодо цієї валюти. Згідно теорії оптимальних валютних зон через високий ступень відкритості економіки та низький рівень диверсифікації експорту для України залишається пріоритетним фіксований валютний курс. Проте більша орієнтація на валюту євро у валютній політиці (наприклад запровадження бівалютної корзини з обов’язковим включенням до неї євро) справить позитивний вплив на вітчизняну економіку. Зростаючий міжнародний обмін товарами та послугами, прямими інвестиціями з країнами Європейського Союзу обґрунтовує доцільність зниження коливань української гривні саме до євро. Оскільки основні технологічні товари, такі як машини та обладнання, важливі для переоснащення капітальних фондів українських підприємств, імпортуються з країн ЄС, більша стабільність до євро стимулювала б економічне зростання через збільшення інвестицій. Також, зниження процентних ставок за кредитами для підприємств на кшталт того, що мало місце в південних країнах ЄС після введення євро та нових членів ЄС з Центральної та Східної Європи, посилило б стимули до внутрішніх інвестицій. Проте досвід менш розвинутих країн ЄС свідчить, що необхідно запровадити заходи щодо спрямування іноземного капіталу не на фінансування споживчих витрат, а на підвищення продуктивності праці та збільшення виробничих потужностей задля сталого економічного розвитку.
Публікації автора:
У провідних наукових фахових виданнях:
Насадюк І.Б. Економічні вигоди та втрати від вступу до грошового союзу / Насадюк І.Б. // Економіка: проблеми теорії та практики : Зб. наук. пр. / Дніпропетровський національний університет. – Вип. 233: У 5 т. – Т. ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 422–433.
Насадюк І.Б. Вибір режиму валютного курсу у країнах з перехідною економікою / Насадюк І.Б. // Науковий вісник ОДЕУ. – 2006. – №6(26). – С. 86–94.
Насадюк І.Б. Фінансова інтеграція південних країн ЄС у Єврозону: досвід для України / Насадюк І.Б. // Науковий вісник ОДЕУ. – 2007. – №19(56). – С. 137–149.
Насадюк І.Б. Дисбаланс у зовнішньому секторі США та нових індустріальних країн: причини та можливі наслідки для світової фінансової системи / Насадюк І.Б. // Збірник наукових праць. Вип. 49. / Інститут світової економіки і міжнародних економічних відносин НАН України; відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2006. – С. 145–162.
Насадюк І.Б. Вплив введення євро на економіку південних країн ЄС (Італії, Іспанії, Португалії та Греції) / Насадюк І.Б. // Збірник наукових праць. Вип. 53 / Інститут світової економіки і міжнародних економічних відносин НАН України; відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2008. – С. 123–137.
Насадюк І.Б Вплив уведення євро на державні фінанси південних країн ЄС – Італії, Іспанії, Португалії та Греції / Насадюк І.Б. // Актуальні проблеми розвитку регіону : Наук зб. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. – Вип. IV. – Т. 2. – С. 300–307.
Насадюк І.Б. Перспективи введення спільної валюти в країнах Персидської затоки та ЄВРАЗЕС: порівняльний аналіз / Насадюк І.Б. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : Сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ, 2008. – С. 319–327.
Насадюк І.Б. Оцінка політики валютного курсу України з позицій теорії оптимальних валютних зон / Насадюк І.Б. // Актуальні проблеми міжнародних відносин : Зб. наук. пр. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – 2008. – Вип. 72 (Частина II). – С. 66–73.
В інших виданнях:
Насадюк И.Б. Оценка перспектив денежного союза в рамках Евразийского экономического сообщества / Насадюк И.Б. // Беларусь в современном мире : Мат-лы VI Междунар. науч. конф., посв. 86-летию Белорус. гос. ун-та. (Минск, 30 октября 2007 г.). – Минск: БГУ, 2007. – С. 186–188.
Насадюк І.Б. Інтеграція Іспанії, Греції і Португалії до зони євро: досвід для національної економіки / Насадюк І.Б. // Мат-ли XII Міжнар. наук.-практ. конф. «Фінанси України». – Том 4. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. – С. 23–25.