1. Феномен глобалізації є відносно новим поняттям у науковому обігу. Його вивченню присвячено праці у широкому спектрі галузей наукового знання насамперед економічного, політологічного, екологічного напрямів. Теоретичні основи дослідження глобалізації закладені у публікаціях зарубіжних вчених, але на даний час набувають значного розвитку в межах розробок на пострадянському просторі. Для сучасної України інтеграція її економіки у світову економічну систему є одним із найважливіших напрямків розвитку. Та на жаль, основні положення оцінювання впливу глобалізаційних процесів на ці зміни не зайняли чільного місця в суспільно-географічних дослідженнях. Тому, виходячи з потреби багатоаспектного дослідження процесів глобалізації, а також можливостей, які випливають з основних принципів суспільній географії, відповідно до об’єкта і предмета її наукового вивчення, нами розроблено теоретико-методичні положення суспільно-географічного аналізу прояву процесів глобалізації на території України. 2. В роботі поглиблено сутність категорії „глобалізація”, виявлено її суспільно-географічний зміст. В цьому аспекті встановлено відмінності між поняттями „процеси глобалізації” та „глобальні проблеми”; узгоджено в межах цілісної системи взаємопов’язані терміни „інтернаціоналізація”, „глобалізація”, „інтеграція”, „глокалізація”; визначено основні ознаки приналежності процесів глобалізації до геопросторових процесів. Проаналізовано еволюцію явища глобалізації і виділено основні елементи його просторово-часової структури, відмінності між якими знаходяться в площині трансформацій територіальних та галузевих пропорцій світового господарства. Встановлено основні форми процесів глобалізації – відтворювальні цикли виробництва всесвітнього масштабу, а також напрями структуризації світу, як результат локалізації окремих видів діяльності за групами країн. Аналіз та класифікація існуючих дефініцій глобалізації дозволили сформулювати її авторське визначення, обґрунтоване за основною складовою – процесом інтеграції. 3. Виявлено основні наслідки глобалізації. В розрізі наддержавних і неурядових утворень (ТНК, МО) спостерігаються: висока значимість діяльності ТНК в системі МПП, загрози такої участі для державного і регіонального розвитку територій; зростання МО як основного інструменту управління світовим розвитком в умовах загострення його нерівномірності, позначення таких диспропорцій на розподілі впливу країн-учасниць МО, який зростає пропорційно до рівня економічного розвитку держави. 4. В роботі доведено, що негативні риси глобалізації виражені у трансформації основних пропорцій світового господарства – „деіндустріалізації” розвинених країн, із швидким зростанням фінансового сектора, сфери послуг, високотехнологічних галузей промисловості, яка супроводжується концентрацією важких та шкідливих виробництв в країнах, що розвиваються. Позитивним наслідком є поглиблення МПП, що призводить до інтеграції окремих виробництв, глобальної масштабності процесів концентрації, спеціалізації, кооперування і, певною мірою – до підвищення середнього рівня життя населення. Також зазначимо розвиток міжнародної транспортної інфраструктури, „скорочення відстаней”, дифузію технологій, що зумовлює підвищення продуктивності праці. Глибина залучення і специфіка прояву процесів глобалізації для кожної країни обумовлені суспільно-географічним положенням, низкою природних факторів, умов та ресурсів, історичними передумовами діяльності даного соціуму, рівнем господарського розвитку території та особливостями державної політики. 5. З метою визначення особливостей і закономірностей прояву процесів глобалізації на території України, запропоновано методику дослідження, що включає три етапи. На першому етапі основною метою є визначення місця і ролі країни в системі міжнародних економічних і політичних відносин: аналіз основних суспільно-географічних чинників входження України до світової економіки; оцінка географічної структури і динаміки її зовнішньоекономічних зв’язків; визначення пріоритетних напрямів регіональної інтеграції. Другий етап охоплює вивчення специфічних рис прояву процесів глобалізації в межах регіонів країни (за адміністративно-територіальним поділом). Третій етап призначений для оцінювання особливостей розвитку окремого регіону: динаміки та структурних змін основних показників розвитку господарства та зовнішньоекономічної діяльності, трансформації географічної та галузевої структури ЗЕП регіону з огляду на особливості процесів глобалізації. Запроваджено коефіцієнти інтенсивності інтеграційних процесів, зовнішньоекономічної активності галузі, визначено провідні позиції формування рейтингу регіонів за інтенсивністю прояву процесів глобалізації. Методику апробовано на прикладі України та її регіонів. 6. Виявлено значні напрацювання в галузі законодавчих засад нашої держави, щодо міжнародного співробітництва в цілому і його окремих аспектів – регіональної інтеграції, зовнішньої торгівлі, інвестиційної діяльності. Їх практичне втілення залишалось недостатньо ефективним. Лімітуючим є вплив на характер інтеграції України низьких оцінок у більшості класифікацій за індикаторами світового розвитку, небажаних регіональних та галузевих диспропорції економічного розвитку. Позитивною є роль розвитку транспортних мереж і реалізації транспортного потенціалу. 7. Географічна структура зовнішньоекономічних зв’язків України визначається достатньою диференціацією в розрізі типів та груп країн, представлених у дослідженні. Нами виокремлена притаманна державі в процесах глобалізації об’єктна ознака. В межах „ядра” світової економіки українські зовнішньоекономічні відносини зорієнтовані на США та Європу. Зберігається традиційне у світовому масштабі домінування США, як найбільшого інвестора. Економічні зв’язки України з Японією та країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону є досить слабкими, що відповідає тенденції меншої активності інтернаціоналізованого сектору японської економіки на глобальному рівні. 8. Визначено особливості регіональної інтеграції України за напрямами СНД та ЄС. З огляду на проведений в дослідженні аналіз структури економічних зв’язків України та окремих макроекономічних показників країн, що утворюють зазначені об’єднання, на даний час важлива взаємодія за обома векторами. Пріоритетним є напрямок європейської інтеграції. 9. Аналіз регіональної специфіки прояву процесів глобалізації в Україні, підтвердив загальну тенденцію існування значних диспропорцій регіонального розвитку, гіпертрофовану концентрацію зовнішньоекономічних потоків у регіонах з високим рівнем промислового розвитку. Нами виявлено такі закономірності географічної структури зовнішньоекономічних зв’язків: більшість регіонів України тяжіє до співробітництва в межах групи індустріальних середньорозвинених країн, основні інвестори – індустріальні високорозвинені країни; рівень залежності зовнішньоекономічної діяльності від країн-сусідів є середнім та низьким, за винятком західних областей (транскордонне співробітництво); взаємодія з країнами „ядра” є менш інтенсивною або паритетною у порівнянні з Росією; за напрямами регіональної інтеграції ЄС та СНД виявлено орієнтації східних та південних областей України на країни СНД, західних та північних – на країни ЄС, водночас інтенсивність регіональної інтеграції на сході є нижчою. 10. Аналіз впливу процесів глобалізації на трансформацію окремих ланок господарства м. Києва та Київської області засвідчив актуальність для регіону проблем загальнодержавного рівня. Лідер за показниками інтенсивності зовнішньоекономічної діяльності та промислового розвитку, м. Київ, незважаючи на успіхи у розбудові інноваційної діяльності та столичне значення, має значні диспропорції товарної та географічної структури експорту, ПІІ, невиражену взаємодію з країнами „ядра” світової економіки. Позитивна динаміка пов’язана з підвищенням ефективності функціонування машинобудування, експортного потенціалу хімічної, легкої та харчової промисловості (враховуючи посилену взаємодію міста і області), що дозволить більш виразно ідентифікувати і регіон і країну в цілому в ієрархії глобалізованого світу. Проведене дослідження дозволяє сформулювати принципові положення визначення пріоритетних напрямів державної політики України в контексті входження до світової економіки. При розробці стратегічних напрямів розвитку регіонів різного ієрархічного рівня доцільно: - враховувати основні наслідки глобалізації, із визначенням основних ризиків і переваг держави; - окреслити національні інтереси в розрізі співробітництва з ТНК та МО. Зокрема розробити нормативно-правове регулювання діяльності ТНК на території України, намагатись реалізувати проекти вступу до СОТ та розширення співробітництва з ЄС. Державному комітету статистики доцільно впровадити звітність, присвячену діяльності ТНК, чим забезпечити вихід за рамки комерціалізованого проекту „Імпортери-експортери України”, та більш широко застосовувати міжнародні стандарти типологізації країн світу у розрізі взаємодії з Україною; - сприяти подальшій диференціації географічної структури зовнішньоекономічних зв’язків України, прагнучи до суб’єктної ознаки у процесах глобалізації. Важливим є розширення співробітництва з Японією та країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону в галузі високотехнологічних виробництв та експорту технологій; збільшення українського експорту до країн, що розвиваються, індустріальних середньорозвинених країн, з перспективою підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробника і повноцінного виходу на ринки індустріальних високорозвинених країн; - розвивати українські корпорацій (ФПГ), як альтернативну форму ТНК, подолати в цій сфері проблем сировинної орієнтації експорту, „тінізації” капіталу; - сприяти вирішенню проблем регіональної інтеграції України: у сфері виробничої кооперації, співробітництва паливно-енергетичних комплексів, ринків збуту щодо країн СНД; адаптації національної економіки та законодавства щодо країн ЄС; - враховувати весь комплекс регіональних відмінностей прояву процесів глобалізації, як при розробці Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції подальших заходів регіональної політики так і на місцевому рівні; - поширювати пріоритети інтеграційної, інноваційної, інвестиційної політики, які ефективно впроваджуються на території м. Києва, лідера за рейтингом інтенсивності прояву процесів глобалізації, на інші регіони України і в тому числі на територію Київської області. Практична реалізація принципових положень сприятиме не тільки інтеграції України до світового господарства, а й створить умови для переходу нашої держави на новий рівень розвитку, підвищення якості життя українського суспільства. |
