В дисертації наведено дослідження функціональної активності фактора некрозу пухлин під впливом прогестерону та 17b-естрадіолу, завдяки чому встановлені певні особливості дії цього прозапального цитокіна на клітини під впливом жіночих статевих стероїдних гормонів: 1. Прогестерон повністю блокував стимулюючий вплив фактора некрозу пухлин на проліферативну активність лімфоцитів периферичної крові людини, а 17b-естрадіол не мав вираженого впливу на нього. При комбінації жіночих статевих стероїдних гормонів спостерігалась значна інгібіція стимулюючого ефекту ФНП на проліферацію лімфоцитів периферичної крові. Вплив гормонів був специфічним відносно даного цитокіну, оскільки він не проявлявся щодо інших прозапальних цитокінів (ІЛ-1 a і b). 2. Під впливом комбінації прогестерону та 17b-естрадіолу спостерігалось значне зниження експресії рецепторів ФНП I та II типу на поверхні анти-CD3-активованих Т-лімфоцитів (як CD4+, так і CD8+) периферичної крові, та відповідне підвищення розчинних форм рецепторів в супернатантах лімфоцитів. Це свідчить про можливий механізм блокади функціональної активності цього прозапального цитокіна стосовно активованих лімфоцитів з боку комбінації жіночих статевих гормонів. 3. На неактивованих Т-лімфоцитах (як CD4+, так і CD8+) вплив комбінації прогестерону та 17b-естрадіолу сприяє синтезу рецептора ФНП II типу de novo, оскільки під дією гормонів спостерігалось підсилення його експресії на поверхні клітин та збільшення розчинної форми в супернатанті. 4. Прогестерон і 17b-естрадіол мають протективний ефект на клітинну лінію L929 при цитотоксичному впливі ФНП. Цей ефект не залежить від часу інкубації, але захисний вплив збільшується при підвищенні дози жіночих статевих стероїдних гормонів. Незалежно від часу інкубації прогестрон мав сильніший протективний ефект порівняно з 17b-естрадіолом. 5. Прогестерон знижував ФНП-стимульовану експресію CD54 і CD11b на гранулоцитах і CD69 на лімфоцитах, що проявлялося у зменшенні щільності цих молекул на поверхні клітин, чим частково блокував прозапальну активність цитокіну. Комбінація прогестерону і ФНП була синергічною щодо інгібіції експресії CD62L на гранулоцитах, і тим самим гормон посилював дію цитокіна. 6. Вплив прогестерону (2 мкг/мл), 17b-естрадіолу (0.2 мкг/мл) чи їх комбінації на ефекти фактора некрозу пухлин найчастіше має супресивний характер. Комбінація прогестерону та 17b-естрадіолу пригнічує стимуляцію цитокіном проліферативної активності лімфоцитів периферичної крові та цитотоксичну активність фактора проти лінії L929. Окремо гормони знижують експресію молекул адгезії, що індукована фактором некрозу пухлин, а також його цитотоксичну дію проти клітин лінії L929. |