Анотація до роботи:

Голіян Н. Б. Вплив прямих іноземних інвестицій на технологічні зміни у країнах Центральної та Східної Європи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено розробленню методу визначення ролі ПІІ у технологічних змінах в країнах ЦСЄ. Удосконалено, доповнено і структуризовано основні детермінанти залучення ПІІ в економіки країн регіону, виокремлено та систематизовано наявні підходи до окреслення поняття технологічних змін відповідно до еволюції економічних теорій технологічних змін, проаналізовано доцільність і методи визначення технологічних зрушень під впливом ПІІ у країнах ЦСЄ і Україні.

Розроблено класифікацію основних складових обробної промисловості регіону ЦСЄ та України на основі коефіцієнта їх технологічного розвитку; проведено аналіз ефективності виробництва всіх видів економічної діяльності країн ЦСЄ і України; досліджено вплив ПІІ на приріст продуктивності та на зростання темпів технологічних змін у цих країнах, виражених через явище дифузії технологій між галузями; визначено зростання темпів і зміну напрямів технологічних зрушень через зовнішню торгівлю та структуру експорту, зокрема, під впливом ПІІ; подано рекомендації з прийняття основних заходів щодо підвищення ефективності впливу ПІІ на технологічні зміни у ЦСЄ і Україні.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано розв’язання актуальної наукової проблеми розробки методу дослідження зростання темпів технологічних змін під впливом ПІІ у країнах ЦСЄ та Україні.

1. У країнах зазначеного регіону відбувається вплив ПІІ на темпи економічного зростання через процес дифузії технологій, який забезпечується найбільш розвиненими на сучасному етапі високотехнологічними галузями –творцями нових технологій. Запропонований метод дослідження полягає у визначенні одночасного впливу високотехнологічних і залучених галуззю ПІІ (забезпечують акцептування нових технологій), що надійшли у різні періоди, на приріст продуктивності не тільки на макроекономічному, але й на галузевому рівнях.

2. Шляхом аналізу коефіцієнта технологічного розвитку країн ЦСЄ та України доведено, що ті складові обробної промисловості, які на сучасному етапі економічного розвитку вищезгаданих країн можна зарахувати до високотехнологічних (виробництво офісного обладнання, комп’ютерів, радіо-, телевізійного і комунікаційного обладнання; хімічну та фармацевтичну промисловості; машинобудування (виробництво машин та устаткування, залізничного і транспортного обладнання); переробну промисловість; автомобіле- і літакобудування), здатні забезпечити за допомогою ПІІ дифузію технологій, хоча на значно нижчому рівні, аніж у розвинутих країнах світу, де рушіями науково-технічного прогресу є провідні наукомісткі технології зі сфери високотехнологічних, тобто виробництва 5-го технологічного укладу.

3. Емпіричне дослідження підвищення рівня науково-технічного прогресу країн ЦСЄ під впливом ПІІ, що є важливим моментом у розвитку цих країн, виявило ефективний вплив ПІІ на технологічні зміни у сфері торгівлі, що становить 44 %, фінансів (25 %), транспорту та зв’язку (66 %), операцій з нерухомістю (43 %), туризму (40 %), будівництва (26 %) зі сфери послуг; у низькотехнологічних галузях (20 %), а також у соціальній сфері, а саме: науці і освіті (50 %) та охороні здоров’я (40 %). До економічного розвитку аналізованих країн регіону не долучається середньотехнологічний сектор.

4. У країн ЦСЄ явище дифузії технологій приводить до додаткових темпів приросту продуктивності у галузях, які характеризуються високою виробничою ефективністю завдяки раціональному використанню ПІІ; підвищує темпи приросту продуктивності тих галузей економіки, де залучені ПІІ не є ефективними; відбувається зростання темпів технологічних змін у виробництвах, що залучають найменше іноземних надходжень. Після 2000 року процес дифузії технологій в аналізованому регіоні відбувається подібно до розвинених країн – в напрямі їх зміщення до сфери послуг, пов’язуючи її з новими наукоємними галузями з категорії високотехнологічних, однак ефект дифузії технологій поступово зменшується з плином часу. Крім того, є різний рівень науково-технічного прогресу під впливом ПІІ по регіону ЦСЄ: в країн – членів ЄС він вищий, а в решти країн (Хорватії, Росії, України) – нижчий.

5. Позитивним моментом інтеграційного розвитку країн ЦСЄ є також зростання темпів та зміна напрямів технологічних змін під впливом ПІІ, досліджених через зовнішню торгівлю та структуру експорту, що проявляються у зростанні коефіцієнта спеціалізації цих країн у торгівлі високотехнологічними товарами; підвищенні частки середньо- та високотехнологічної продукції у внутрішньогалузевій торгівлі країн-лідерів по регіону з країнами ЄС-15, поступовій переорієнтації спеціалізації у зовнішній торгівлі з низькотехнологічних товарів, пов’язаних з ресурсозабезпеченістю країни, до середньо- а потім і високотехнологічних. Такі трансформаційні етапи пройшли свого часу розвинені країни світу, а тому менш розвиненим країнам регіону теж слід перейняти цей досвід з метою підвищення їх технологічного рівня.

6. Технологічні зрушення відбуваються і в економіці України, що проявляються особливо після 2000 року. Це підтверджується зростанням їхніх темпів, які на 40 % забезпечуються ПІІ у сфері торгівлі, на 23 % – у сфері фінансів, на 40 % – у галузі видобування і переробки корисних копалин та на 31 % – у галузі видобування і очищення нафти. Проте тут процес дифузії технологій відбувається на нижчому рівні та повільнішими темпами, аніж у країнах ЦСЄ, забезпечуючи технологічні зміни в галузях, де використання залучених ПІІ і надалі залишається неефективним (середньотехнологічний сектор), та підсилюючи ефективність впливу на технологічні зрушення отриманих ПІІ (торгівля і фінансова діяльність). Порівняно низький рівень дифузії технологій у вітчизняній економіці пояснюється малими обсягами нових розробок технологічного вмісту та зміщенням центру виробництва нових технологій з високотехнологічного сектора у напрямі до середньотехнологічного.

7. У загальносвітовому масштабі Україна залишається поки що експортером продукції галузі сільського господарства, харчової промисловості, а також заліза і сталі. Спеціалізація країни у зовнішній торгівлі протягом 1993-2006 рр. залишається незмінною і формується головним чином з ресурсозабезпеченості країни. Проте після 2000 року знову починає зростати вага високотехнологічних виробництв, підтвердженням чого є підвищення темпів приросту високотехнологічного експорту, що на 76 % забезпечується ПІІ.

8. З метою підвищення ефективності впливу ПІІ на технологічні зміни у країнах ЦСЄ, особливо України потрібно розширити можливості фінансування для зв’язку зовнішніх інвестицій з внутрішніми; спрямовувати більшу кількість ПІІ у високотехнологічні галузі; створити механізм цільового інвестування у сфері послуг; стимулювати ефективність високотехнологічних галузей, забезпечуючи стійкі темпи реального зростання виробництва у цих галузях, а також зростання частки доданої вартості їх продукції, зменшення зносу основних виробничих фондів для досягнення вищого рівня процесу дифузії технологій.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Голіян Н. Б. Ефективність основних галузей економік країн ЦСЄ // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Економіка. – 2006. – №2(34). – С. 53–60.

2. Голіян Н. Б. Переорієнтація торгівлі та технологічна реструктуризація економік країн Центральної та Східної Європи протягом перехідного періоду // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. – 2005. –№547. – С. 284–289.

3. Голіян Н. Б. Вимірювання технічного прогресу: показники технічних змін // Вісник ЛНУ/ Серія Міжнародні відносини. – 2005. – №15. – С. 371–377.

4. Голіян Н. Б. Патенти як спосіб вимірювання технічних змін та економічного зростання у країнах Центральної та Східної Європи // Вісник Дніпропетровського національного університету. – 2005. – Т. 1. – №204. – С. 257–264.

5. Голіян Н. Б. Вплив ПІІ на економічне зростання та переорієнтацію виробництва в країнах Центральної та Східної Європи // Вісник Дніпропетровського національного університету. – 2005. – Т. 1. – №208. – С. 122–131.

Матеріали конференцій:

6. Голіян Н. Б. Теорії впровадження технологій у практиці інноваційного менеджменту // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи”. – Львів: Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – С. 54–55.

7. Голіян Н. Б. Ефективність використання прямих іноземних інвестицій у країнах Центральної та Східної Європи // Праці Шостої міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стійке економічне зростання”. – Ч. 3. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 63–64.

8. Голіян Н. Б. Міжнародний аспект регулювання інвестиційного та галузевого розвитку у країнах Центральної та Східної Європи // Матеріали Другої міжнародної наукової конференції „Освіта і наука без кордонів”. Т. 3. – Przemyl: Sp.Zo.o. “Nauka i studia”, 2005. – С. 89–91.