Фесенкова Валентина Йосипівна. Вплив препарату Ербісол на функціональну активність імунокомпетентних клітин: дисертація канд. біол. наук: 03.00.09 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003. : табл.
Анотація до роботи:
Фесенкова В.Й. Вплив препарату Ербісол на функціональну активність імунокомпетентних клітин. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.09 - імунологія (біологічні науки). Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.
Роботу присвячено вивченню впливу препарату “Ербісол” та його похідних на функціональну активність імунокомпетентних клітин.
Визначений вплив різних доз Ербісолу на функціональну активність макрофагально-фагоцитарної ланки за секрецією ІЛ-1 та ФНП-.,Т-хелперів 1 типу (Т-х I) за продукцією ними ІЛ-2 та g-IF, Т-хелперів II типу (Т-х II) за секрецією ними ІЛ-4 та ІЛ-10. Показано, що препарат майже в усіх використаних концентраціях (при максимальній дії розведення 1:100) підвищує продукцію ІЛ-1 і ФНП- клітинами моноцитарно-макрофагальної ланки та ІЛ-2 і -ІФ Т-хелперами 1 типу. Вперше продемонстровано, що Ербісол та його похідні (Супер Ербісол та Екстра Ербісол) сприяють зниженню функціональної активності Т-хелперів II типу за продукцією таких протизапальних цитокінів як ІЛ-4 та ІЛ-10. При порівняльному аналізі ефектів Ербісолу, Супер Ербісолу та Екстра Ербісол не виявлено суттєвої різниці за їх впливом на цитокінпродукуючу здатність імунокомпетентних клітин здорових донорів, за винятком найбільш вираженого впливу Супер Ербісолу на функціональну активність Т-хелперів I типу за продукцією ІЛ-2 та -ІФ. Проведені дослідження дозволяють визначити механізми дії нового вітчизняного препарату Ербісолу, головними напрямками якої є стимуляція імунної системи за рахунок підвищення цитокін-продукуючої здатності моноцитів/макрофагів та Т-лімфоцитів хелперів 1; зниження секреторної активності Т-лімфоцитів хелперів II може бути наслідком зростання активності Т-х 1.
Визначені ефекти препарату та його похідних зберігались in vitro при дослідженні імунокомпетентних клітин хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз. Продемонстровано вірогідне підвищення під впливом Ербісолу продукції ІЛ-1 та NO як факторів неспецифічного імунітету та киснево незалежних механізмів кілінгу, такого важливого фактору протихламідійного імунітету як -ІФ разом з пригніченням протизапального цитокіну ІЛ-10.
Якщо після інкубації клітин in vitro відбувається пригнічення експресії поверхневих антигенів лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD3+16+56+, CD3+DR+, CD25+), то Ербісол та його похідні демонструють протекторну дію по відношенню до клітин Т-ланки імунітету (відповідно Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-кілерів, Т-активних та Т-хелперів рецепторами до ІЛ-2 (CD25+) і не відновлюють знижені після інкубації in vitro параметри експресії антигенів В-клітин (CD3-19+, CD3-DR+).
Таким чином, вперше показані імуностимулюючі та протекторні ефекти препарату Ербісол та його похідних (Супер Ербісолу та Екстра Ербісолу) на основі дослідження факторів міжклітинної кооперації (продукції медіаторів та експресії рецепторів і антигенів, що визначають фенотипічні особливості); визначені особливості порушень імунітету, які свідчать про можливість застосування цих препаратів, як це продемонстровано на прикладі такої патології як хронічний сечостатевий хламідіоз.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної медико-біологічної проблеми по встановленню впливу препарату Ербісол та його похідних (Супер Ербісолу та Екстра Ербісолу) на функціональну активність імунокомпетентних клітин Т-хелперів I та II типів за продукцією ними медіаторів імунної відповіді.
В умовах in vitro Ербісол та його похідні (Супер Ербісол та Екстра Ербісол) справляють імуностимулюючий вплив на функціональну активність клітин моноцитарно-макрофагального ряду через продукцію ІЛ-1 та ФНО-, що свідчить про активацію цими препаратами неспецифічних факторів захисту організму.
Ербісол та його похідні підвищують функціональну активність Т-хелперів 1 типу за продукцією ІЛ-2 та -ІФ при визначених розведеннях (1:100, 1:500, 1:1000), перевищуючи спонтанну секрецію медіаторів в 5 разів, а можливості мітогенів - майже в 2 рази за умов використання концентрації 1:100. Інтерферон-індукуючу активність демонструють також розведення препаратів 1:10 000, що свідчить про значний вплив препаратів на цю ланку імунітету.
Ербісол та його аналоги вірогідно пригнічують функціональну активність імунокомпетентних клітин здорових донорів по продукції ІЛ-4 та ІЛ-10, що свідчить про їх інгібуючий вплив на Т-хелпери II типу.
При порівняльному аналізі ефектів Ербісолу та його похідних (Супер Ербісолу та Екстра Ербісолу) за їх впливом на цитокін-продукуючу здатність імунокомпетентних клітин здорових донорів, звертає увагу найбільш виражений вплив Супер Ербісолу на функціональну активність Т-хелперів I типу.
В умовах in vitro Ербісол та його похідні стимулюють експресію рецепторів до ІЛ-2 (СД25+) та антигенів, що визначають фенотип Т-кілерів (CD3+16+56+); виявляють протекторну дію по відношенню до клітин Т-ланки імунітету, не відновлюючи при цьому знижені після 24-годинної інкубації в фізіологічному розчині параметри експресії антигенів В-клітин.
Ербісол та його похідні посилюють продукцію ІЛ-1 та NO клітинами хворих з ХССХ, що свідчить про підвищення ними факторів неспецифічного імунітету і кисневонезалежних механізмів кіллінгу патогенів та демонструє задовільні компенсаторні резерви імунокомпетентних клітин пацієнтів.
Застосування Ербісолу та його похідних in vitro призводить до підвищення продукції -ІФ лімфоцитами хворих на ХССХ за рахунок посилення активації Т-хелперів 1 типу та пригнічення секреції ІЛ-10 Т-хелперами 2 типу.
Використання Ербісолу та його похідних in vivo дозволить зменшити інгібуючу дію на Т-хелпери I типу з боку Т-хелперів II за рахунок зниження високої продукції протизапального цитокіну ІЛ-10 та посилити функціональну активність перших, чим сприяти посиленню клітинного імунітету як важливого фактору протихламідійного захисту.
Публікації автора:
Дріянська В.Є., Ващенко В.В., Кушко Л.Я., Григоренко І.П., Сухін Р.Є., Федорук Г.В., Фесенкова В.І., Драннік Г.М. Стан імунітету та продукція інтерлейкіну-10 у хворих на урогенітальний хламідіоз // Галицький лікарський вісник. – 2000. - №3. – С. 40-43.
Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Ващенко В.В., Фесенкова В.И., Савченко В.С., Дриянская В.В. Cостояние иммунитета у больных с хроническим мочеполовым хламидиозом // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2002. - №5. – С.23-24.
Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Фесенкова В.Й., Бойко М.І. Експериментальні дослідження впливу Супер ербісолу на продукцію гама-інтерферону та інтерлейкіну-10 лімфоцитами хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. – 2003. - №2. – С. 48-52.
Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Горпінченко І.І., Фесенкова В.Й., Ващенко С.М. Продукція інтерлейкіну-1 і оксиду азоту у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз та вплив Ербісолу на ці показники в умовах in vitro // Імунологія та алергологія. – 2003. - №1. – С. 5-7.
Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Ващенко В.В., Фесенкова В.И., Папакина В.С., Дриянская В.В. Продукция цитокинов у больных хроническим урогенитальным хламидиозом в динамике лечения с использованием иммунотропной терапии // Цитокины и воспаление (Cytokines & Inflammation). – 2002. - Том 1, №2. – С. 112.
Фесенкова В.Й., Папакіна В.С., Дриянская В.Е. Вплив Ербісолу на продукцію цитокінів імунокомпетентними клітинами здорових донорів в умовах in vitro // Імунологія та алергологія. – 2002. - №2. – С. 59.
Фесенкова В.Й., Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Папакіна В.С., Ващенко С.М. Дослідження in vitro впливу препаратів Ербісол на продукцію інтерлейкіну-2 та -інтерферону Т-хелперами I типу здорових донорів // Лабораторна діагностика. – 2003. -№2. – С.37-40.
Драннік Г.М., Фесенкова В.Й., Дріянська В.Є., Папакіна В.С., Ніколаєнко О.М., Назар О.В. Дослідження впливу препаратів “Ербісолу” на функціональну активність Т-хелперів II типу за продукцією ІЛ-4 та ІЛ-10 in vitro // Лікарська справа. – 2003. - №3. – С.113-117.
