Ільїн Олександр Валерійович. Вплив поєднання систем обробітку грунту, добрив, сидератів і соломи на основні агрономічні показники чорнозему південного Криму та продуктивність культур в сівозмінній ланці еспарцет-озима пшениця : Дис... канд. наук: 06.01.01 - 2003.
Анотація до роботи:
Осенний Н.Г., Ильин А.В. Эффективность сочетания систем обработки почвы, удобрений и гербицидов под озимую пшеницу в предгорно-степной зоне Крыма // Вісник аграрної науки південного регіону, - Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2001. – Вип. 2. – С. 185-189 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку).
Осенний Н.Г., Ильин А.В. Влияние способов заделки удобрений на продуктивность озимой пшеницы и отдельные элементы плодородия чернозема южного в предгорно-степной зоне Крыма // Вісник Харківського НАУ ім. Докучаєва, - Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. – Харків, 2002. - № 1. – С. 178-184 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Ільїн О.В. Ефективність систем обробітку ґрунту в поєднані з добривами, соломою і сидератами на врожайність еспарцету в передгірському Криму // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 110-111 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Осенний Н.Г., Ильин А.В. Влияние сочетания систем обработки почвы, удобрений, сидератов и соломы в звене севооборота «эспарцет-озимая пшеница» на элементы плодородия чернозёма карбонатного в предгорном Крыму // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Ґрунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку України", Книга третя "Агрохімія і ґрунтознавство". – Харків, 2002. – С. 269-272 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Ильин А.В. Влияние длительного сочетания систем обработки почвы, удобрений, соломы и сидератов на эколого-экономические показатели звена севооборота "эспарцет-озимая пшеница" // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених "Засади сталого розвитку аграрної галузі". – Київ, 2002. – С. 31-32 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Осенний Н.Г., Ильин А.В. Заботиться о будущем урожае // Нива. – Симферополь, 2002. – С. 39-41 (аналіз, обгрунтування та підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Рекомендации по проведению осеннего сева в 2002 году (коллектив авторов). – Симферополь, 2002. - 69 с. (аналіз, обгрунтування та підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Осенний Н.Г., Ильин А.В. Продуктивность озимой пшеницы в зависимости от системы обработки почвы и удобрений в предгорном Крыму // Сб. науч. тр. Крымского ГАУ, – Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2000. – Вып. 72. – С. 45-49 (проведення польових дослідів, аналіз та обгрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Осенний Н.Г., Семенцов А.В., Ильин А.В. Урожайность культур полевого севооборота при различном сочетании систем обработки почвы, удобрений, сидератов и соломы // Сб. науч. тр. Крымского ГАУ, - Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2000. – Вып. 73. – С. 14-26 (проведення польових дослідів, аналіз, обгрунтування та оформлення матеріалів до друку).
Колянда Н.К., Осенний Н.Г., Ильин А.В. Адаптация многофакторного дисперсионного анализа в зависимости от изменения факторов // Агроекологічний журнал. – 2003. – № 1. – С. 59-66 (аналіз, обгрунтування та підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Ільїн О.В., Осінній М.Г. Вплив тривалого поєднання систем обробітку грунту, удобрення, сидератів і соломи на деякі агрономічні показники родючості чорнозему південного та продуктивність культур ланки сівозміни "еспарцет- озима пшениця" // Зб. наук. пр. Уманського держагроуніверситету (спец. випуск) Біологічні науки і проблеми рослинництва. – Умань, 2003. – С. 626-631 (аналіз, обгрунтування матеріалів та підготовка їх до друку, оформлення).
Ільїн О.В. Вплив поєднання систем обробітку грунту та удобрення на агрономічні показники чорнозему південного Криму і продуктивність культур в сівозмінній ланці еспарцет-озима пшениця. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01. – загальне землеробство. Національний аграрний університет. Київ, 2003.
Дисертація присвячена вивченню тривалого впливу систем обробітку грунту в поєднанні з мінеральними та органо-мінеральними добривами, сидератами і соломою на основні агрофізичні, біологічні та агрохімічні показники родючості грунту, забур'яненість посівів і урожайність сільськогосподарських культур, економічну та енергетичну ефективність.
Дослідженнями встановлена однакова ефективність органічних та мінеральних добрив при комбінованій та ресурсозберігаючій системах обробітку в сівозміні, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим мілким обробітком дисковими знаряддями під озиму пшеницю після еспарцету і забезпечити сталу врожайність зерна високої якості. При такому поєднанні ефективно використовується післядія сидератів і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення. Подальше зростання врожайності озимої пшениці проявляється на фоні диференційованого хімічного контролю бур'янів у сівозміні, у тому числі застосуванні лінтуру в фазу весняного кущіння культури.
Результати довготривалих досліджень в передгірсько-степовій зоні Криму на чорноземі південному з середнім вмістом рухомих сполук Р2О5 та середньою і високою забезпеченістю обмінним К2О в семипільній сівозміні з урахуванням дії та післядії факторів, що вивчалися в ланці "еспарцет-озима пшениця" (друга ротація) дають можливість зробити наступні висновки:
1. Тривале застосування в польовій сівозміні комбінованого обробітку з проведенням оранки на 18-20 см під озиму пшеницю після зайнятого буркуном або еспарцетом на з/корм пару і на 25-27 см під сорго на силос та безвідвального ресурсозберігаючого обробітку на ту ж глибину створювало практично однакові умови впливу на будову орного шару грунту та вміст вологи в метровому шарі під еспарцетом та озимою пшеницею.
2. При обох системах обробітку в ґрунті створюються близькі умови для біологічної активності. Дещо інтенсивніший розпад лляних полотен під озимою пшеницею в шарі грунту 0-20 см спостерігався на ділянках з оранкою, порівняно з дискуванням. Така ж залежність спостерігалася і по інтенсивності продукування СО2. Застосування органо-мінеральних добрив підвищує біологічну активність грунту при обох системах обробітку.
3. При тривалій ресурсозберігаючій системі обробітку спостерігається більш чітко виражена диференціація орного шару грунту за родючістю, порівняно з комбінованою. Так, вміст рухомої Р2О5 та гумусу як без добрив, так і на фоні застосування мінеральних або органо-мінеральних при комбінованому обробітку з глибиною знижувався більш рівномірно, ніж при ресурсозберігаючій системі обробітку. Загальна кількість рухомого Р2О5 та гумусу в 0-30 см шарі суттєво не відрізнялась при обох системах обробітку.
4. Тривале застосування ресурсозберігаючої системи обробітку грунту, порівняно з комбінованою, не підвищує засміченість орного (0-30 см) шару грунту та забур'яненість посівів еспарцету і озимої пшениці. При обох системах обробітку грунту фактична чисельність бур'янів перевищувала економічний поріг шкодочинності, що вимагало застосування хімічного контролю бур'янів в посіві озимої пшениці.
5. Врожайність зеленої маси та сіна еспарцету була однаковою при обох системах обробітку грунту. Застосування мінеральних та органо-мінеральних добрив суттєво підвищує врожайність еспарцету. Ефективність добрив при обох системах обробітку була однаковою.
6. Диференційоване застосування гербіцидів в сівозміні (на озимій пшениці, озимому ячмені та сорго на силос) в поєднанні з органо-мінеральними добривами зменшує забур'яненість еспарцету і в середньому за чотири роки сприяло зростанню його продуктивності на 5,6 % та покращувало якість врожаю.
7. На всіх агрофонах, що вивчалися, вміст нітратного азоту в урожаї еспарцету був нижчим регламентованої кількості (ГДК=1000 мг/кг), тобто в дослідах досягалось отримання екологічно безпечного для тварин корму.
8. Розміщувана після еспарцету озима пшениця в один рік з трьох забезпечувала більш високу продуктивність при ресурсозберігаючій системі обробітку (безпосередньо під пшеницю – дискуванні на 10-12 см). В екстремальному за умовами зволоження в літньо-осінній період 2000 році (за липень-грудень сума опадів була в 3,8 рази меншою порівняно з середньобагаторічними значеннями) дискування за рахунок створення дрібногрудочкуватого складу грунту, порівняно з оранкою, забезпечувало більш дружне з'явлення сходів, вищу щільність колосоносного стеблестою та підвищення врожайності зерна на 2,8-3,6 ц/га (11,0-16,5 %).
9. Мінеральні (N74P36 кг/га сівозмінної площі, в тому числі під озиму пшеницю N85P45) та органо-мінеральні (10 т/га гною + N51P23 кг/га сівозмінної площі, в тому числі під озиму пшеницю 30 т/га гною + N60P10) добрива достовірно підвищують врожайність озимої пшениці (відповідно на 11,7 і 13,5 ц/га або 60,0 і 69,2 %). При цьому ефективність добрив однакова при обох системах обробітку грунту.
10. Хімічний контроль засміченості посіву озимої пшениці лінтуром (150 г/га) у фазу весняного кущіння на фоні диференційованого застосування гербіцидів у сівозміні знижував забур'яненість на 47,1 % та сприяв підвищенню врожайності зерна на 11 %.
11. Післяжнивне вирощування редьки олійної на сидерат під ярі культури (соняшник та ярий ячмінь) в сівозміні виявило позитивну післядію на врожайність озимої пшениці в 2 роки з трьох. Поєднання сидерату із залишенням соломи озимого ячменю та другої озимої пшениці підсилювало позитивний вплив додаткового внесення органічних добрив на врожайність озимої пшениці та забезпечувало розширене відтворення родючості грунту.
12. Еколого-економічна та енергетична оцінка систем обробітку грунту в поєднанні з добривами, сидератами та соломою свідчить про перевагу безвідвальної ресурсозберігаючої перед комбінованою. При її застосуванні отримували однакову, а озимої пшениці в роки з посушливим літньо-осіннім періодом – вищу врожайність, досягалась вища протиерозійна стійкість агрофонів і економія паливно-мастильних матеріалів.