У дисертаційній роботі вирішено одне із завдань сучасного розвитку агровиробництва на торфово-глейових ґрунтах, установленні закономірності трансформації та розроблені рекомендацій з формування органо-мінерального ґрунту на неглибоких торфово-глейових ґрунтах, шляхом приорювання до торфу підстилаючого легкого оглеєного суглинку. Розроблено параметри системи основного обробітку мілких торфовищ, шляхом створення органо-мінерального ґрунту з високими показниками родючості, якому не загрожує втрата позитивних характеристик орного шару ґрунту за щорічного спрацювання поверхневого горизонту торфу. 1. Установлено, що плантажна оранка на 55 см з приорюванням до шару 45 см торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см та їх перемішування забезпечила істотні зміни водно-фізичних властивостей новоствореного ґрунту: щільність орного шару ґрунту підвищується на 17,9 %, підорного – на 43 %, питома маса відповідно – на 6,8 та 13,1 %, зольність – на 16,0 – 18,2 %, спостерігається тенденція до зниження вологоємності ґрунту на 20,9 і 35,1 % порівняно до торфовищ за поверхневого обробітку ґрунту. 2. Дослідженнями виявлено, що приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи спричиняє зменшення біологічної активності створеного органо-мінерального ґрунту. Найінтенсивніше розкладання лляного полотна відбувається за поверхневого обробітку ґрунту та оранки на 25 – 27 см і в середньому за вегетацію на травах 9-го року вирощування становить відповідно на варіанті без внесення добрив 33,1 – 34,6 %, проти 18,5 % за приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см. Внесення повного мінерального удобрення (N60Р45К120) забезпечує підвищення розкладання лляного полотна до 10,6 – 14,2 %. Інтенсивність розкладання лляного полотна з роками користування травостоєм за плантажної оранки знижується і на 8 – 9-й роки досліджень становить 20,1 – 18,5 % проти 27,2 – 21,7 % на травостоях 1 – 2-го років вирощування. 3. Дослідженнями встановлено, що на варіантах без добрив за поверхневого обробітку ґрунту та оранки на 25 – 27 см мінералізація торфу складає 8,7 і 9,6 т/га, а приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см обумовлює її зниження на 8 – 9-й роки досліджень до 7,8 т/га. Інтенсивність мінералізації органічної речовини з роками вирощування травостою знижується з 9,0 – 9,3 т/га на травостоях 1 – 2-го років та до 7,8 – 8,5 т/га на травостоях 8 – 9-го років вирощування. 4. Установлено, що найдефіцитнішим елементом живлення на осушуваних торфовищах, є калій. Щорічне його внесення під посіви багаторічних трав у дозі К120 не забезпечує істотного підвищення вмісту його обмінних форм у ґрунті. Приріст урожайності бобово-злакової травосуміші в середньому за три роки від внесених калійних добрив становить на травах 7 – 9-го років вирощування за поверхневого обробітку ґрунту майже 43 %, оранки на 25 – 27 см – 45 %, приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см – 61 % і за приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи 16 – 18 см – 58 % порівняно з варіантами без внесення добрив, а на травах 1 – 2-го років вирощування відповідно 34, 44, 34 і 45 %. 5. Внесення фосфорних добрив по різному впливало на продуктивність багаторічної травосуміші. У середньому за три роки досліджень приріст урожайності від внесених фосфорних добрив на травах 1 – 2-го років вирощування за поверхневого обробітку ґрунту складає близько 19,4 %, за оранки на 25 – 27 см – 27 %, приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см – 5 % і приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи 16 – 18 см – 11 %, а на травостоях 7 – 9-го років вирощування відповідно – 6, 0, 26 і 7%, що свідчить про можливість зменшення доз внесення фосфорних добрив на старосіяних травостоях. 6. Ботанічний склад травостою істотно змінюється від способів обробітку ґрунту та тривалості вирощування багаторічних сіяних трав і удобрення. Високу частку сіяні трави займають у 1 – 2-й роки їх вирощування, де злакові складають до 67 %, конюшина лучна до 22 %, а несіяні злаки – 5 – 15 % та різнотрав’я – 7 – 9 %. У травостоях 7 – 9-го років вирощування конюшина лучна випала з травостою, а також значно зменшилася частка тимофіївки лучної та костриці лучної. У цей період основу травостою складала грястиця збірна (27 – 36 %) та стоколос безостий (25 – 32%). 7. Найпродуктивнішою виявилась багаторічна травосуміш в 1 – 2-й роки їхнього вирощування за повного мінерального удобрення (N60Р45К120), урожайність травостою за проведення структурної меліорації торфовища становить 141,2 – 151,2 ц/га, на 7–9-й роки вирощування – 130,6 – 136,5 ц/га сухої речовини, а на неудобрених травостоях відповідно 91,9 – 103,1 та 70,2 – 72,0 ц/га. До того ж і найвищі показники якості корму мали трави 1 – 2-го років порівняно з травами 7 – 9-го років вирощування. 8. Визначено, що найбільший умовно чистий прибуток (5267 – 5276 грн/га) з рівнем рентабельності 224 – 312 % і збором обмінної енергії 176,03 – 160,96 ГДж/га забезпечує плантажна оранка на 55 см з приорюванням до торфу підстилаючого суглинку товщиною 8 – 10 см за внесення N60Р45К120 та К120. Поглибивши оранку до 65 см за цих варіантів удобрення вихід обмінної енергії знижується відповідно на 6 – 4 %, а умовно чистий прибуток на 6 – 10 % за зростання собівартості кормових одиниць на 5 – 7 %. |