1. За результатами ДТА з’ясовний механізм розкладу твердого перхлорату амонію. На термограмах розкладу ПХА спостерігається початок розкладу при 423 К проходить через два ендопіки, екзопік пік і завершується при 723 К автокаталітичним розкладом. При взаємодії ПФПЕ розклад твердих частинок ПХА сповільнюється полиблюючи ендоефект ІІ та замінює пік автокаталітичного розкладу на екзоефект, який зміщений до 731 К тим самим унеможливлює фізичний процес вибуху ПХА. 2. Наявність на поверхні наночастинок модифікованого і немодифікованого пірогенного діоксиду кремнію сприяє збільшення граничної температури твердого окисника при контакті з мастилом у вузлах тертя, запобігає процесу вибуху при його технологічній переробці. Найбільший ефект створюють наночастинки з гідрофобними властивостями: органокремнезему А-300 модифікований бутиловим спиртом та А-380, модифікований диметилдихлорсиланом, який пояснюється фізичною сорбцією та хемосорбційними процесами їхньої поверхні. 3. При дослідженні впливу ПЕФ-240 і ПЕФ-180 на поведінку розкладу твердих частинок перхлорату амонію визначено, що є доцільним їх використання, як таких речовин, що знижують втрату маси твердого окисника перхлорату амонію в 2,2 рази (на 14,5%) при тривалій дії високих температур. Найефективнішим серед композицій є ПЕФ-240+3,5% Б-1 та ПЕФ-180+3,5% Б-1, знижуючи втрату маси твердого окисника в 1,5 рази ( на 9%) і 1,1 рази (на 2,5%), відповідно в порівнянні з твердими частинками ПХА. 4. Зносостійкість пар тертя сталь-сталь підвищується в 1,2-3 рази при мащенні перфторполіетерними рідинами в порівнянні з синтетичними і мінеральними оливами за випробуваннями на ЧКМТ. Загальна оцінка відносних антифрикційних властивостей на ЧКМТ, перфторполіетерів з основними представниками різних класів нафтенових, мінеральних і синтетичних масел показують їх високу ефективність в умовах граничного тертя. 5. Створені нові пластичні мастильні матеріали, де в якості загущувачів використані мікрочастинки органічних пігментів, при мащенні яких зносостійкість суміжних поверхонь сталі ШХ-15 покращуються відносно базової оливи ПЕФ-240. При використанні мікрочастинок пігментів як добавок до рідких олив можна стверджувати, що вони покращують протизношувальні властивості пари тертя сталь-сталь на 25,3-67,4% або в 1,3-3,1 рази при нормальному навантаженні на 1 кульку рi = 234 H і на 28,6-57,7% або в 1,4-2,36 рази при рi = 981 H. 6. Отже, при використанні мікрочастинок даних органічних пігментів, можна стверджувати, що катіони, які містяться в металокомплексах Сu2+, Cr3+, Fe3+ і які утворюють структуру безпосередньо з ПФПЕ, будуть каталізувати процес утворення плівки фторидів цих металів значно швидше, ніж плівки з фторидів заліза і хрому з базової сталі, яка перешкоджає зносу пари тертя, досягаючи менших контактних температур. Знайдено, що характерний кореляційний зв’язок між величинами навантаження заїдання і температури кипіння (рi(H) ~ tкип,С) rx,y1 = 0,997. Гранична ступінь полімеризації ПФПЕ становить 2,5 – 3, при яких прогнозуються найвищі протизносні властивості пари сталь-сталь при високих навантаженнях. Досліджено, що наночастинки модифікованого Б-1 і немодифікованого пірогенного діоксиду кремнію А-300 і А-380 та мікрочастинки фтало-ціанінового пігменту призводять до зниження чутливості до удару і тертя. За розрахунками на поверхні зносостійкої сталі ШХ-15 при мащенні буде утворюватись тонка гранична плівка складу FeF3 i CrF3 з товщиною 1,98-23,88*10-9 м при 200С, 6,5-42,86*10-9 м при 450С, 3,13-12,5*10-9 м при 900С для різних фракцій перфторполіетерів марок ПЕФ. Отже, при переробці вибухонебезпечного твердого ПХА рекомендовано використовувати ПФПЕ марок ПЕФ-240 і ПЕФ-180, які створюють тонкі граничні наноплівки на поверхні пари тертя сталь-сталь і покращують її зносостійкість при загущені наночастинками пірогенного діоксиду кремнію марок А-380, А-300 з додаванням мікрочастинок протизносних присадок на основі металокомплесів в кількості 3-20%, як таких які знижують їхню чутливість.
|