У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо пошуку шляхів оптимізації народжуваності населення. На основі комплексного медико-демографічного і радіаційно-гігієнічного дослідження, із застосуванням адекватних і коректних медико-демографічних показників народжуваності, встановлено основні закономірності цього процесу у населення, яке зазнало хронічного опромінення в результаті проживання на радіоактивно забруднених територіях України, і запропоновано підходи до його поліпшення. 1 Показано, що накопичені за 1986-2000 рр. ефективні дози сумарного опромінення жителів досліджуваних районів варіювали в середньому від 6,0 мЗв (Поліський район) до 29,9 мЗв (Лугинський район), а накопичені колективні ефективні дози опромінення склали у Лугинському районі - 707,9 чол.-Зв, у Народицькому - 602,2 чол.-Зв, Овруцькому - 1723,3 чол.-Зв, Іванківському – 449,3 чол.-Зв і Поліському – 66,3 чол.-Зв. 2 Доведено, що в радіоактивно забруднених районах різко загострилася проблема народжуваності населення. Рівень плідності, що до аварії на ЧАЕС оцінювався як середній (64-100 ), вже у 1994 р. став низьким і дуже низьким (40-64 ) за рахунок зменшення дітородної активності жінок у віці 20-34 роки (більш ніж на 80 %), а рівень сумарного показника народжуваності опустився з 2,6 дитини (1986 р.) до 1,7 дитини (2000 р.). 3 Встановлено, що зниження народжуваності (за період з 1987 р.) обумовлено скороченням питомої ваги всіх черговостей народження, крім першої. Збільшення частки первістків із 44,5 % (1981-1985 рр.) до 50,2 % (1994 р.) зменшило рівень структурного коефіцієнта дітності на 11,2 % у порівнянні з 7,8 % - у контролі. Народжуваність в радіоактивно забруднених районах забезпечувалася усього лише на 14 % дітьми, що народилися третіми і наступної черговості. Таку поведінку можна розглядати як прояв соціальної адаптації населення до умов (екологічних і соціально-економічних), що змінилися у постчорнобильський період. 4 Показано, що дослідження динаміки співвідношення статей народжених і мертвонароджуваності, не свідчило про підвищення внутрішньоутробної смертності серед досліджуваного населення. Так, не встановлено збільшення мертвонароджуваності, частоти мертвонароджень хлопчиків серед всіх мертвонароджених, а також залежності від рівнів опромінення населення. 5 Доведено, що після аварії на ЧАЕС на радіоактивно забруднених територіях підвищилися репродуктивні втрати більше, ніж у 2 рази в порівнянні з доаварійним періодом. Статистично значиме перевищення рівня репродуктивних втрат (p<0,05) у порівнянні з контролем відзначене в 1986-1990 рр. При цьому їхній внесок у зниження загального рівня народжуваності зріс з 3,5 % (1987 р.) до 25 % (1994 р.). У Лохвицькому районі рівень репродуктивних втрат знизив загальний показник народжуваності у середньому на 1,1 %. 6 Встановлено, що однією з особливостей здоров'я населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях, є збільшення частоти несприятливого перебігу вагітностей і пологів у жінок. У порівнянні з доаварійним періодом рівень пізніх токсикозів вагітності підвищився у 1,5-2,3 рази, анемій у вагітних - у 10,0-13,8 разів, спонтанних абортів - у 1,3-3,6 разів, ускладнених пологів - у 1,1-1,8 разів. Тривале проживання на радіоактивно забрудненій території є одним із можливих провокуючих чинників у виникненні виявлених змін здоров'я жінок. 7 Виявлено статистично достовірне підвищення відносних ризиків репродуктивних втрат. У порівнянні з контролем ризик (на 5 %-ному рівні значимості) перевищив 1,0 з 1986 р. у Іванківському (RR=1,12 (0,87-1,44)), Поліському (RR=1,08 (0,86-1,36)) і Народицькому (RR=1,37 (1,05-1,79)) районах, а з 1990 р. - у Лугинському (RR =1,13 (0,94-1,37)). Підвищення його рівня відбувалося за рахунок спонтанних абортів і смерті дітей у ранньому неонатальному періоді. 8 Встановлені статистично значимі (p<0,05) залежності між змінами відносних ризиків загальних репродуктивних втрат (їх складових) і колективними ефективними дозами сумарного опромінення населення. Сильний позитивний кореляційний зв'язок (rs>0,7) між ознаками виявлений в радіоактивно забруднених районах Житомирської області, де населенням отримана найбільша колективна доза опромінення. 9 Не виявлено статистично вірогідної залежності між змінами показників мертвонароджуваності, частоти спонтанних абортів, репродуктивних втрат і медіанних значень накопиченої дози сумарного опромінення населення. 10 Розроблено рекомендації соціально-медичного та санітарно-просвітницького напрямку, які мають загальнодержавну та відомчу спрямованість, щодо поліпшення народжуваності та зміцнення репродуктивного здоров'я населення радіоактивно забруднених територій України. |