На основі одержаних експериментальних даних та виробничої перевірки результатів досліджень встановлено: 1. Використання мікродобрив при вирощуванні капусти білоголової пізньостиглої сприяло збільшенню чистої продуктивності фотосинтезу, особливо в період формування розетки листків – формування головки, до 3,44-4,13 г/м2 за добу (при внесенні макродобрив – 2,77 г/м2 за добу). При вирощуванні буряка столового чиста продуктивність фотосинтезу зростала від внесення бору, молібдену та «Реакому» до рівня 1,49-2,27 г/м2 за добу (на фоновому варіанті – 1,17 г/м2 за добу). 2. Намочування насіння мікроелементами не впливало на урожайність капусти білоголової та буряка столового. Позитивний вплив на урожайність мало застосування позакореневих підживлень: на капусті – на початку формування розетки листків та на початку формування головки; на буряку столовому – на початку формування коренеплода (третя декада червня-перша декада липня). 3. Встановлено суттєве збільшення на 14% урожайності товарних головок капусти пізньостиглої при застосуванні у підживлення молібдену (розчин 0,02% за д.р.), мікродобрива «Реаком» (8 л/га) – на 17% порівняно з внесенням тільки мінеральних добрив. Абсолютні показники їх становили 52,9 та 54,3 т/га. Ефективним було і використання одного підживлення цинком (0,05%) – 49,5 ц/га. Максимальне підвищення урожайності буряка столового, вирощеного на фоні макродобрив, забезпечили позакореневі підживлення бором (0,05%) та молібденом (0,02%) у фазу початку утворення коренеплода – відповідно 12,3 та 18,6%. На товарність продукції досліджувані добрива не впливали. 4. Використання у позакореневі підживлення молібдену, комбінованого обробітку марганцем, молібденом, сумішшю Mn+Zn+Mo та мікродобрива «Реаком» сприяло збільшенню діаметра головки капусти на 1,3-2,3 см. Аналогічне застосування мікроелементів цинку, молібдену, суміші Mn+Zn+Mo та мікродобрива «Реаком» суттєво впливало і на збільшення маси товарної головки – в середньому на 330-500 г. При вирощуванні буряка столового внесення у позакореневі підживлення марганцю, бору, молібдену, мікродобрива «Реаком» та суміші Mn+В+Mo забезпечило збільшення маси товарного коренеплода в межах 31-78 г. 5. Застосування мікроелементів в оптимальних дозах зменшувало вміст нітратів на 13-54 % і не впливало на кількість сухої речовини в головках капусти білоголової; марганець сприяв збільшенню вмісту аскорбінової кислоти на 1,4-2,2 мг/100г, цинк – вмісту аскорбінової кислоти на 1,3-4,5 мг/100г та цукру на 0,26%, суміш Mn+Zn+Mo – загального цукру на 0,14 %, мікродобриво «Реаком» – вмісту аскорбінової кислоти на 2,8 мг/100г. Марганець, молібден, суміш Mn+В+Mo та «Реаком» суттєво знижували вміст нітратів у коренеплодах буряка столового до рівня 98-178 мг/кг сирої маси. Використання молібдену, суміші Mn+В+Mo та «Реакому» істотно на 0,8-2,1 % збільшувало вміст сухої речовини в коренеплодах; суміш Mn+В+Mo та мікродобриво «Реаком» – вміст аскорбінової кислоти на 1,1-1,8 мг/100г, загального цукру – на 1,04-1,21 % та бетаніну – на 42-81 мг/100г. 6. Для тривалого зберігання капусти білоголової доцільно закладати головки, оброблені мікродобривом «Реаком», яке забезпечує невеликі втрати маси (11,2 %) та досить високий вихід продукції після очищення (67,9 %). «Реаком» сприяв також зменшенню втрат загального цукру на кінець терміну зберігання, отриманню продукції з низьким рівнем нітратів (58 мг/кг). При застосуванні цинку та мікродобрива «Реаком» істотно зменшувалась ураженість капусти хворобами при її подальшому зберіганні. На кінець терміну зберігання ступінь ураження головок хворобами знижувався до рівня 58-61% (при внесенні тільки макродобрив – 69,5%). 7. Позакореневі підживлення молібденом позитивно впливали на лежкість коренеплодів буряка столового, втрати маси на кінець зберігання при цьому були найменшими і становили 2,68% (при внесенні макродобрив – 4,32%). 8. Мікродобрива дозволили отримувати перероблену ферментативним способом продукцію капусти білоголової, яка за усіма органолептичними оцінками та вмістом хімічних речовин не поступалася продукції з контрольного варіанту. 9. Використання мікроелементів впливало на відносний вміст азоту, фосфору та калію, які дещо зменшувалися як у продуктивних, так і непродуктивних органах рослин, але винос цих елементів зростав і залежав більше від рівня урожайності, ніж від їх відносного вмісту. Мікроелементи, застосовані при вирощуванні капусти білоголової сприяли підвищенню коефіцієнтів використання з добрив азоту до 42-50 %, фосфору – 13-17 %, калію – 45-59 %; буряка столового – азоту до 63-120 %, фосфору – 48-71 %, калію – 53-97 %. Більш високі показники забезпечило збільшення поглинання поживних речовин не тільки з добрив, а й їх ґрунтових запасів. 11. В процесах поглинання мікроелементів під дією внесених мікродобрив не спостерігалося синергізму чи антагонізму. Відносний вміст марганцю, цинку, кобальту і міді в рослинах капусти білоголової та буряка столового зростав на варіантах, де застосовували дані мікроелементи. 12. Використання мікроелементу молібдену та мікродобрива «Реаком» при вирощуванні капусти білоголової забезпечило збільшення коефіцієнта біоенергетичної ефективності до рівня 3,28-3,48 (на контролі – 2,60, при внесенні макродобрив – 3,04). При внесенні бору та молібдену під буряк столовий коефіцієнт біоенергетичної ефективності становив 7,09-7,96 (на контролі – 5,17, при внесенні макродобрив – 5,90). 13. Прибуток від внесення молібдену та мікродобрива «Реаком» під капусту білоголову становив 6401-7608 грн/га, рівень рентабельності – 132-135%; повна собівартість продукції – 0,44-0,45 грн/кг. Використання одного позакореневого підживлення бором та молібденом при вирощуванні буряка столового дозволяє отримувати прибуток на рівні 2867-4317 грн/га, рівень рентабельності – 109-116%, повну собівартість продукції – 0,37-0,38 грн/кг. |