Анотація до роботи:

Салтовський О.В. Вплив медикаментозних і фізичних факторів на стан організму вагітних при штучних абортах пізніх строків – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України. Харків, 2006.

Робота присвячена вивченню впливу медикаментозних і фізичних факторів на стан організму вагітних при перериванні вагітності в пізні терміни та розробці нового ефективного методу штучного аборту пізніх термінів з використанням факторів охолодження. Установлено, що традиційні методи переривання вагітності пізніх термінів за допомогою медикаментозних речовин, мають ряд серйозних недоліків. Використання ЛОГД для переривання вагітності в пізні терміни є найбільш фізіологічним методом, добре переноситься жінками, практично не має побічних ефектів, не змінює імунологічний стан вагітної, не викликає порушень у згортувальній системі крові. Механізм дії ЛОГД є рефлекторною реакцією матки у відповідь на подразнення механо- та терморецепторів передньої черевної стінки за участю гіпоталамо-гіпофізарної системи, наднирників, яєчників та фетоплацентарного комплексу з утягненням клітинних та гуморальних ланок імунорегуляції, змінами маткового кровотоку.

Обгрунтовано та запропоновано застосування нового методу переривання вагітності пізніх термінів з використанням факторів охолодження, що дозволить з мінімальними негативними наслідками для організму жінок переривати вагітність пізніх термінів за медичними або соціальними показаннями, тим самим знизити материнську захворюваність та смертність.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання з розробки методів штучного аборту в пізні терміни вагітності з використанням фізичних факторів.

1. Переривання вагітності пізніх термінів проводилося переважно в термінах 21 – 22 тижнів (60,8%), у більшості випадків неповнолітнім жінкам (32,5%). Показанням до штучного аборту в пізні терміни вагітності є фізіологічна незрілість (32,5%), соціальні фактори (28,3%), екстрагенітальні захворювання (22,5%), вади розвитку плоду (16,7%).

2. Метод переривання вагітності пізніх термінів шляхом інтраамніального введення медикаментозних речовин має велику кількість різноманітних ускладнень (74,3%): сильні больові відчуття при застосуванні методу, підвищення температури, алергічні реакції, значна крововтрата, загроза інфікування, виражені зміни в гемограмі (лейкоцитоз, підвищення ШОЕ), імунограмі (підвищення ЦІК, лімфоцитів, IgG), згортувальній системі крові (зниження протромбінового індексу, збільшення АЧР), гормональних показниках (підвищення концентрації окситоцину).

3. При використанні простагландинів групи Е₁ визначена менша кількість ускладнень (53,8%) – підвищена крововтрата, незначні зміни в гемо- та імунограмі. Перевагою методу є його неінвазивність, низький ризик алергічних реакцій, відсутність больових відчуттів.

4. Використання ЛОГД для переривання вагітності в пізні терміни є найбільш фізіологічним методом, добре переноситься жінками, практично не має побічних ефектів, не змінює імунологічний стан вагітної, не викликає порушень у згортувальній системі крові. Зміни гормонального гомеостазу, які спостерігаються в організмі вагітної під впливом ЛОГД, відповідають змінам, які виникають при фізіологічних пологах.

5. Застосування комплексного методу штучного аборту пізніх термінів (ЛОГД в комбінації з половинною дозою простагландинів групи Е₁) є найбільш ефективним, має мінімальну кількість ускладнень, практично не викликає патологічних змін в організмі вагітної (гематологічній, імунній згортувальній системах). Цей спосіб характеризується ранньою появою перейм та вираженою активністю скорочувальної діяльності матки, аналогічної фізіологічним пологам, що приводить до меншої тривалості аборту в порівнянні з іншими методами.

6. Застосування медикаментозних речовин ефективно в 80% випадків, тривалість аборту дорівнює 12,6±1,4 годинам, але у 2/3 жінок відмічалися ускладнення. Ефективність ЛОГД складає 50%, середній час від застосування методу до аборту 8,5±1,4 годин, при цьому жодних ускладнень виявлено не було. При комбінації ЛОГД з ПГ ефективність методу за рахунок останніх підвищується в 1,7 рази (87%), час до аборту скорочується в 1,6 рази (10,4±1,0 годин), а вірогідність ускладнень від застосування ПГ знижується за рахунок позитивних ефектів ЛОГД.

7. Механізм дії ЛОГД є рефлекторною реакцією матки у відповідь на подразнення механо- та терморецепторів передньої черевної стінки за участю гіпоталамо-гіпофізарної системи, наднирників, яєчників та фетоплацентарного комплексу з утягненням клітинних та гуморальних ланок імунорегуляції, змінами маткового кровотоку, що супроводжується значними змінами в гормональному гомеостазі, вмісті імунологічних показників, допплерометричних параметрах маткового кровотоку.

8. Показаннями до застосування ЛОГД є необхідність переривання вагітності пізнього терміну за медичними чи соціальними показаннями. Протипоказань до застосування ЛОГД у процесі дослідження не виявлено.

Публікації автора:

1. А.В.Салтовский, В.В.Лазуренко, О.В.Мерцалова, Н.П.Сухина. Иммунологические аспекты прерывания беременности поздних сроков. // Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. – №1. – С.133 – 136.

2. Грищенко В.І., Пітько В.А., Феськов О.М., Салтовський О.В., Сухіна Н.П. Допплерографічна оцінка кровообігу у системі мати-плацента-плід при пізньому аборті // Український радіологічний журнал. – 2005. – №1 – С.37 – 39.

3. Салтовский А.В. Опыт прерывания беременности поздних сроков, осложненных ОПГ-гестозом. // Прооблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного университета им. С.И.Георгиевского – 2005 – Т.141. – Ч.2. – С 130 – 132.

4. А.В. Салтовский Применение локальной гипотермии для прерывания беременности во ІІ триместре // Проблемы криобиологии и криомедицины. –2005 – Т.15 – С. 700 – 705.

5. Грищенко В.І., Лазуренко В.В., Салтовський О.В. Деклараційний патент на винахід № 2003119919 UA, 66313 A, 7 A61В17/00, А61М19/00 від 4.11.2003 р. “Спосіб переривання вагітності в пізніх термінах”.

6. Грищенко В.І., Сухіна Н.П., Салтовський О.В. Застосування охолодження гіпогастральної ділянки для переривання вагітності пізніх термінів. // Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології: Збірник наукових робіт. – Харків, 2003. – С. 38 – 40.

7. В.И.Грищенко, Н.А.Щербина, А.В.Салтовский, Н.П.Сухина, В.В.Лазуренко Использование факторов охлаждения для оптимизации прерывания беременности поздних сроков: Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ. Інтермед – 2005. – С.106 – 110.

8. А.В.Салтовский Оценка иммунологического статуса при прерывании беременности в II триместре // Імунологія та алергологія. – 2005. – №3 – С.114.

9. Салтовский А.В., Лазуренко В.В., Мерцалова О.В. Комплексное использование локального охлаждения при прерывании беременности поздних сроков. // Від фундаментальних досліджень до медичної практики: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів –16 листопада 2005 р., Харків – С. 144.