Анотація до роботи:

1. Гольцев А.Н., Останкова Л.В., Рассоха И.В. Вклад апоптоза в патогенез ревматоидного артрита. Возможные пути управления процессом // Проблемы криобиологии. – 2002. – №3. – С. 52-59.

2. Рассоха И.В., Гольцев А.Н., Останкова Л.В., Михалин М.А. Показатели состояния клеток моноцитарно-фагоцитарной системы как характеристика изменения общей иммунореактивности организма после применения продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса // Проблемы криобиологии. – 2002. – №4. – С. 63-67.

3. Гольцев А.Н., Рассоха И.В., Луценко Е.Д., Дубрава Т.Г., Останкова Л.В. Межклеточные взаимодействия в иммунокомпетентной сфере при ревматоидном артрите после применения гемопоэтических клеток эмбриональной печени // Проблемы криобиологии. – 2003. – №3. – С. 45-54.

4. Гольцев А.Н., Грищенко В.И., Рассоха И.В., Останков М.В. Возможность использования продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса как корректора апоптотических процессов при аутоиммунных заболеваниях // Проблемы криобиологии. – 2003. – №4. – С. 41-49.

5. Рассоха И.В., Гольцев А.Н., Гурина Т.М. Влияние разных режимов криоконсервирования на способность суспензии плаценты проявлять иммунокорригирующую активность при лечении адъювантного артрита у мышей // Проблемы криобиологии. – 2004. – №1. – С. 21-29.

6. Рассоха И.В., Гольцев А.Н. Особенности проявления иммунокорригирующей активности суспензии плаценты при развитии адъювантного артрита у мышей // Пробл. мед. науки та освiти. – 2005. – №1. – С. 55-57

7. Декларацiйний патент № 4205, МПК 7 А61К35/50. Заявл.12.03.2004; Опубл.17.01.2005; Бюл. №1 / “Спосiб корекцi апоптозу” Грищенко В.I., Гольцев А.М., Рассоха I.В.

8. Гольцев А.Н., Михалин М. А., Останкова Л.В., Дубрава Т.Г., Луценко Е.Д., Рассоха И.В., Горская А.Ю. Состояние лимфогемопоэтической системы организма после трансплантации продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса// Проблемы криобиологии. – 2001. - №3. – С. 40-41.

9. Гольцев А.Н., Дубрава Т.Г., Бабенко Н.Н., Рассоха И.В., Горская А.Ю. Состояние тимуса в патогенезе аутоиммунных заболеваний и его коррекция продуктами эмбриофетоплацентарного комплекса // Тези доповiдей III Мiжнародної науково-практичної конференцiї ”Наука i соцiальнi проблеми суспiльства: медицина, фармацiя, бiотехнологiя”, Харкiв, Україна, 2003. – С. 252.

10. Гольцев А.Н., Рассоха И.В., Останкова Л.В. Дубрава Т.Г., Луценко Е.Д. Интенсивность апоптотических процессов как характеристика степени развития и эффективности лечения аутоиммунных заболеваний продуктами эмбриофетоплацентарного комплекса // Тези доповiдей III Мiжнародної науково-практичної конференцiї ”Наука i соцiальнi проблеми суспiльства: медицина, фармацiя, бiотехнологiя”, Харкiв, Україна, 2003. – С. 254

11. Гольцев А.Н., Рассоха И.В., Горская А.Ю., Бабенко Н.Н. Коррекция состояния центрального органа иммунитета - тимуса продуктами эмбриофетоплацентарного комплекса при аутоиммунных заболеваниях // Збiрник тез науково-практичної конференцiї ”Сучаснi напрямки розвитку ендокринологiї” (Другi Данилевськi читання), Харкiв, Україна, 2003. – С. 46.

12. Гольцев А.Н., Дубрава Т.Г., Останкова Л.В., Луценко Е.Д., Рассоха И.В. Терапевтический потенциал ПФПК. Лечение аутоиммунного артрита. // Iмунологiя та алергологiя. – 2003. – №1. – С. 21-22.

13. Гольцев А.Н., Рассоха И.В. Перспективы использования препаратов плаценты как модуляторов апоптотических процессов при аутоиммунных заболеваниях // Збiрник наукових робiт науково-практичної конференцiї “ Сучаснi аспекти репродуктологiї, перiнатальної медицини та крiобiологiї ” Харкiв, Україна, 2003. – С. 24.

АНОТАЦІЇ

Рассоха I.B. «Вплив кріоконсервованих продуктів ембріофетоплацентарного комплексу на процеси апоптозу при аутоімунних захворюваннях». – Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата бiологiчних наук за спецiальнiстю 03.00.19. – крiобiологiя. – Iнститут проблем крiобiологi i крiомедицини НАН Украни, Харкiв, 2005 р.

Дисертаційну роботу присвячено встановленню особливостей впливу кріоконсервованої й нативної суспензії плаценти (КСП, НСП), на виразність апоптозу в iмунокомпетентних клітинах (ІКК) і модифікацію стану структур лiмфогемопоетичного комплексу (ЛГПК) при розвитку аутоiмунних захворювань у вигляді ад’ювантного артриту (АА).

При дослідженні динаміки та механізму розвитку патологічного процесу було встановлено, що у період маніфестації основних клінічних ознак АА відзначалось пригнічення апоптозу у всіх субстратах імунної системи. У роботі вперше показано, що пригнічення апоптозу в імунокомпетентних клітинах при АА відбувається на тлі активації антиапоптотичного каскаду, що підтверджувалось підвищенням вмісту в них антиапоптотичного білка Bcl-2. Препарати плаценти за умов розвитку дизрегуляторного стану імунокомпетентної сфери виявили високу імуномодулюючу активність. Трансплантація КСП і НСП сприяла підтримці клітинного та тканинного гомеостазу, що проявилось у здатності плаценти коригувати співвідношення між апоптотичними та антиапоптотичними процесами.

Розроблено метод кріоконсервування суспензi плаценти, який забезпечує високе збереження в нiй клiтин Кащенко-Гофбауера. Встановлена участь клiтин Кащенко-Гофбауера у пролонгацi апоптоз-iндукованого потенціалу та імуномодулюючого ефекту крiоконсервовано суспензi плаценти у віддалені строки посттрансплантаційного періоду.

Підвищення ефективності методів лікування патологій аутоімунного генезу є по теперішній час актуальною задачею, вирішення якої має суттєву значущість не тільки для біології та медицини, але й у соціальному плані. У зв’язку з цим, не викликає сумнівів необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на виявлення клітинних та молекулярних основ розвитку таких патологій.

1. У дисертаційній роботі оцінено стан ключових ланок процесу апоптозу в iмунокомпетентних клiтинах експериментальних тварин з ад’ювантним артритом i проведено порівняльний аналіз характеру впливу на них трансплантації суспензії клітин кріоконсервованої та нативної плаценти. Зiставлені ступінь розвитку апоптозу, стан клітинно-тканинних структур лiмфгемопоетичного комплексу та клінічна маніфестація патології до і після використання суспензії плаценти.

2. Комплексна оцiнка стану клiнiчного статусу, гематологiчних та iмунологiчних показникiв продемонструвала, що введення повного ад’юванту Фрейнда викликає значне збільшення значень індексу артрита на тлі лейкоцитозу, підвищення ШОЕ, вiдсотка адгезивних клітин, кількості ЦІК та збільшення фагоцитарної активності клітин моноцитарно-фагоцитарної системи, характерної для клінічних ознак розвитку ревматоїдного артриту в клініці.

3. Встановлені закономірності динаміки зміни структурної організації центральних та периферичних органiв імунної системи. Так, у тимусі на 7-у добу мала місце гіпоплазія, яка на 21-у добу змінювалась на гіперплазію. У селезінці та лімфовузлах гіперплазія розвивалась протягом усього періоду спостереження.

4. На підставі морфологічної оцінки, кількісного пiдрахунку Хехст⁺-клітин і електрофоретичного аналізу фрагментації ДНК, встановлено виразне пригнічення апоптотичної активності імунокомпетентних клiтин у тимусі, лімфовузлах, перитонеальній порожнині і периферичній крові у період маніфестації основних клінічних проявів ад’ювантного артриту.

5. Пригнічення апоптозу iмунокомпетентних клiтин відбувається на тлі активації антиапоптотичного каскаду, що підтверджується збільшенням вмісту в них антиапоптотичного білка Bcl-2 та свідчить про присутність зворотної кореляції між цими процесами.

6. Трансплантація кріоконсервованої та нативної суспензії плаценти при ад’ювантному артритi супроводжувалась нормалізацією клінічних, гематологічних та імунологічних показників. Суспензія плаценти купіровала клінічні ознаки ад’ювантного артриту, стимулювала гемопоез та інгібувала розвиток гіперплазії тимусу, селезінки і лімфовузлів.

7. Розроблено метод кріоконсервування суспензi плаценти, який забезпечує високе збереження в нiй клiтин Кащенко-Гофбауера. Встановлена участь клiтин Кащенко-Гофбауера у пролонгацi апоптоз-iндукованого потенціалу та імуномодулюючого ефекту крiоконсервовано суспензi плаценти у віддалені строки посттрансплантаційного періоду.