Ковальов Геннадій Олександрович. Вплив кріоконсервованих фетальних клітин на прояви хронічного отруєння алкоголем (експериментальне дослідження)" : Дис... канд. наук: 03.00.19 - 2008.
Анотація до роботи:
Ковальов Г. О. Вплив кріоконсервованих фетальних клітин на прояви хронічного отруєння алкоголем (експериментальне дослідження) – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю - 14.01.35 – кріомедицина. – Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, 2008.
Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу внутрішньовенного введення кріоконсервованих клітин фетальної печінки (КФП) і клітин фетального мозку (КФМ) на морфо-функціональний стан печінки і головного мозку щурів при хронічному отруєнні алкоголем (ХОА).
Розроблена експериментальна модель ХОА. Встановлена висока терапевтична ефективність фетальних клітин при ХОА, що проявлялося поліпшенням загального стану організму, зменшенням тяжкості алкоголь-індукованого ушкодження печінки і головного мозку. Виявлена стимуляція кріоконсервованими КФМ системи мононуклеарних фагоцитів. Встановлено односпрямований характер дії фетальних клітин і цитозолю фетальних тканин. Показана відсутність прямої органозамісної функції донорських фетальних клітин при ХОА щурів.
1. У дисертації наведено теоретичне та експериментальне узагальнення, а також нове розв’язання наукового завдання, спрямованого на виявлення шляхів реалізації терапевтичного впливу кріоконсервованих фетальних клітин печінки і головного мозку при введенні щурам з ХОА. Отримані в роботі дані свідчать, що внутрішньовенне введення КФП і КФМ тваринам з ХОА має виражений лікувальний ефект, що виявляється поліпшенням загального стану організму і зниженням тяжкості алкоголь-індукованого ураження печінки і головного мозку.
2. Розроблена експериментальна модель ХОА, при якій розвивається комплекс системних порушень в організмі піддослідних щурів: порушення загального стану організму (погіршення стану шерстного покриву аж до гніздної алопеції, пригнічення детоксикаційної функції організму, 25%-ва смертність), ураження печінки (зростання амінотрасферазної активності плазми крові, пригнічення синтетичної активності, порушення функціонування монооксигеназної системи, оксидативний стрес, патоморфологічні зміни на клітинному і тканинному рівнях), ураження головного мозку (оксидативний стрес, патоморфологічні зміни на клітинному і тканинному рівнях).
3. Застосування кріоконсервованих фетальних клітин значно поліпшувало загальний стан організму піддослідних щурів при ХОА, що проявлялося збільшенням маси тіла, поліпшенням стану шерстного покриву і детоксикаційної функції організму, відсутністю загибелі тварин. Аналіз динаміки загального стану показав, що на 7-му добу найефективнішими були КФМ, на 28-му добу – КФП.
4. Показано значний нормалізуючий вплив фетальних клітин на рівні біохімічних показників функціонального стану печінки і рівень маркерів цитолізу в плазмі крові при ХОА. Стимуляція синтетичної активності гепатоцитів в різні терміни спостереження проявлялася зростанням вмісту альбуміну в плазмі крові в 1,8-2,2 разу після введення КФП і в 1,5-1,7 разу після використання КФМ, а також повна нормалізація протромбінового часу в усі терміни спостереження після введення КФП, і на 14-ту добу після введення КФМ. Функціонування монооксигеназної системи печінки характеризувалося поступовим відновленням вмісту цитохрому P-450 після введення КФП. Рівень маркерів цитолізу (АСТ і АЛТ) чітко знижувався у всіх експериментальних групах, при цьому найсильніший ефект мали КФП.
5. Виявлена здатність фетальних клітин і ЦФТ гальмувати інтенсивність процесів ПОЛ і стимулювати ферментативну ланку системи антиоксидантного захисту і, таким чином, ефективно контролювати розвиток алкоголь-індукованого оксидативного стресу в печінці щурів. На 14-ту добу найбільш активно базальний рівень ТБК-активних продуктів знижувався після введення КФМ або КФП (в 1,8 і 1,5 разу), на 28-му добу більш результативними були КФП. Застосування КФП або КФМ супроводжувалося повною нормалізацією значень індукованого ПОЛ на 28-му добу. Активність глутатіонпероксидази і каталази в печінці через 14 діб після введення КФП, КФМ або КФМ+КФП досягала нормальних значень. Через 28 діб після введення КФП повністю нормалізувався вміст каталази, вплив на глутатіонпероксидазну активність КФП і КФМ був виражений рівною мірою.
6. Терапевтичний патоморфоз печінки після введення фетальних клітин характеризувався відновленням її структури на клітинному і тканинному рівнях, нормалізацією внутрішньопечінкової гемодинаміки. Введення КФМ або КФМ в поєднанні з КФП приводило до проліферації клітин системи мононуклеарних фагоцитів на 14-ту добу. Разом з тим, самостійне введення КФП такого ефекту не мало, і підвищення кількості зірчастих ретикулоендотеліоцитів відбувалося тільки через 28 днів після введення.
7. Введення фетальних клітин і ЦФТ зменшувало інтенсивність прооксидантних процесів в головному мозку, при цьому найбільшу ефективність показали КФП і КФМ (фіксувалася повна нормалізація на 14-ту добу). Стимулювання активності системи антиоксидантного захисту головного мозку на 14-ту добу відбувалося тільки після введення КФП або ЦФТ, стимуляція антиоксидантної системи на 28-му добу після внутрішньовенного введення фетальних клітин і ЦФТ була виражена рівною мірою.
8. Внутрішньовенне введення фетальних клітин мало виражений позитивний вплив на стан м'яких оболонок, шлуночків і шару пірамідних нейронів сенсомоторної зони кори головного мозку щурів з ХОА. При цьому КФМ більшою мірою поліпшували стан шлуночків і м'яких оболонок (до повної нормалізації на 14-ту добу після введення, в цей же термін спостерігався стимулювальний ефект на систему мононуклеарних фагоцитів), КФП найбільш виражено зменшували тяжкість ушкодження нейронів (через 14 діб після введення чисельність клітин лізованих і у процесі лізису зменшувалася в 2,0 і 5,3, а через 28 діб – в 2,7 разу).
9. Односпрямований характер дії фетальних клітин і ЦФТ вказує на те, що терапевтичний ефект внутрішньовенного введення фетальних клітин при ХОА переважно зумовлений впливом біологічно активних речовин, які вони містять.
Публікації автора:
Ковалев Г. А., Петренко А. Ю. Экспериментальная модель алкогольного поражения печени у самок крыс // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія Медицина. – 2004. – № 617, Вип. 8. – С. 14–18.
Петренко А. Ю., Ковалев Г. А., Грищенко В. И. Внутривенное введение эмбриональных нервных клеток крысам с хроническим отравлением алкоголем // Проблемы криобиологии. – 2005. – Т. 15, № 1. – С. 71-78.
Ковалев Г. А., Черкашина Д. В., Петренко А. Ю. Показатели прооксидантно-антиоксидантной системы печени самок крыс при алкогольном поражении // Сучасна гастроентерологія. – 2005. – № 4(24). – С. 51-54.
Ковалев Г. А., Черкашина Д. В., Рязанцев В. В., Петренко А. Ю. Влияние внутривенного введения криоконсервированных эмбриональных клеток на прооксидантно-антиоксидантное состояние печени крыс при алкогольном поражении // Проблемы криобиологии. – 2005. – Т. 15, № 3. – С. 418-421.
Петренко А. Ю., Ковалев Г. А. Внутривенное введение клеток эмбриональной печени крысам с алкогольным поражением печени // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія Медицина. – 2005. – № 705, Вип. 11. – С. 30 – 36.
Ковальов Г. О., Черкашина Д. В., Петренко О. Ю. Вплив ембріоспецифічних факторів на ступінь алкоголь-індукованого оксидативного пошкодження // Експериментальна і клінічна медицина. – 2007. – № 3. – С. 31-35.
Ковальов Г. О., Черкашина Д. В., Петренко О. Ю. Вплив хронічного отруєння алкоголем на прооксидантно-антиоксидантну систему головного мозку щурів // Медична хімія. – 2007. – Т. 9, № 2. – С. 5-9.
Петренко А. Ю., Сандомирский Б. П., Якимова Т. П., Ковалев Г. А. Влияние совместного введения эмбриональных клеток печени и головного мозга на тяжесть алкогольного поражения печени // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія Медицина. – 2007. – № 774, Вип. 14. – С. 32-36.
Петренко А. Ю., Якимова Т. П., Ковалев Г. А. Влияние клеток эмбрионального головного мозга на морфогенез печени при хроническом алкогольном отравлении // Сучасна гастроентерологія. – 2007. – № 5(37). – С. 10-12.
Якимова Т. П., Ковалев Г. А., Сандомирский Б. П., Петренко А. Ю. Морфологическая характеристика изменений в печени при лечении ее алкогольного поражения клетками эмбриональной печени // Проблеми сучасної медичної освіти та науки. – 2007. – № 4. – С. 47-50.
Пат. 11013 Україна, A61B10/00. Спосіб диференційованої оцінки ступеня ушкодження гепатоцитів при хронічному отруєнні алкоголем / Т. П. Якимова, Г. О. Ковальов; заявник і патентовласник ХМАПО. – № u200503691; заявл. 18.04.2005; опубл. 15.12.2005; Бюл. № 12.
Ковалев Г. А., Петренко А. Ю. Моделирование алкогольного поражения органов. Взгляд с позиций биоэтики // Матеріали Другого національного конгресу з біоетики, 29 вересня – 2 жовтня 2004 р., м. Київ. – С. 170.
Ковалев Г. А. Влияние препаратов эмбрионального происхождения на состояние печени при алкогольном поражении в эксперименте // Від фундаментальних досліджень до медичної практики: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів (16 листопада 2005р.). – Харків, 2005. – С.71.
Ковальов Г. О. Корекція експериментального алкогольного ураження печінки внутрішньовенним введенням ембріональних печінкових клітин // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, 22 листопада 2005 р. – Харків, 2005. – С. 46.
Ковалев Г. А., Черкашина Д. В. Состояние печени крыс при экспериментальном алкогольном поражении после введения эмбриональных нервных клеток // Проблемы криобиологии. – 2005. – Т. 15, № 4. – С. 735-736.
Ковальов Г. О. Оцінка стану печінки самок щурів при хронічному отруєнні алкоголем // Молодь та поступ біології: Збірник тез Другої міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів (21-24 березня 2006 року). – Львів, 2006. – С. 429-430.
Ковалев Г. А., Черкашина Д. В. Модулирование состояния прооксидантно-антиоксидантной системы головного мозга ксенопрепаратами при экспериментальном хроническом алкогольном отравлении / Тезисы конференции молодых ученых „Холод в биологии и медицине 2006” (24-25 мая 2006 г., Харьков) // Проблемы криобиологии. – 2006. – Том 16, № 4. – С. 446.
Ковалев Г. А., Черкашина Д. В., Сандомирский Б. П., Петренко А. Ю. Коррекция алкоголь-индуцированного повреждения головного мозга препаратами животного происхождения / Материалы Симпозиума «Актуальные вопросы тканевой и клеточной трансплантологии», Москва, ЦИТО, 25-26 апреля 2007 г. – С. 25.
