Анотація до роботи:

Черемський А.К. Вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на серцево-судинну систему лабораторних тварин в умовах загального охолодження. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.19- кріобіологія.- Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей впливу кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) на серцево-судинну систему гомойотермів в умовах загального охолодження. Встановлено, що введення КЕП позитивно впливає на резистентність тварин до дії холодового стресу, підвищує адаптаційні можливості теплокровного організму. Це відбивалося в максимальній виживаності тварин при загальному охолодженні на етапі самовідігрівання після попереднього введення КЕП, а також при дослідженні варіабільності ритму серця тварин. Доведено, що застосування екстракту приводить до стимуляції метаболізму та підвищення обсягу мікрогемоциркуляторного русла в різних тканинах і органах. Введення КЕП нормалізувало реологічні властивості крові тварин, які піддавалися дії охолодження. Попереднє введення кріоконсервованого екстракту плаценти приводило до підвищення вмісту норадреналіну у крові щурів 3-ї групи. За літературними даними, такий рівень катехоламінів характерний для тварин, які пройшли аклімацію до переохолодження.

При вивченні перекисного окислювання ліпідів (ПОЛ) при загальному охолодженні в умовах введення КЕП було показано, що КЕП нормалізує антиокисну активність і активність супероксиддисмутази в сироватці крові, серце й печінки експериментальних тварин і знижує накопичення ТБК-активних продуктів і інтенсивність спонтанного й аскорбат-індукованого ПОЛ у вивчених тканинах.

Дані, отримані в процесі роботи свідчать, що КЕП розширює функціональні можливості теплокровного організму, позитивно впливає на стабілізацію гомеостазу гомойотермів під час відігріву.

На теперешній час актуальною задачею кріобіології є пошук способів, що підвищують стійкість гомойотермних організмів до дії холоду. Дисертаційна робота присвячена вивченню дії кріоконсервованого екстракту плаценти на серцево-судинну систему лабораторних тварин в умовах холодового стресу. Введення кріоконсервованого екстракту плаценти розширює функціональні можливості різних систем теплокровного організму і компенсує патологічні порушення, що виникають у серцево-судинній системі при охолодженні, внаслідок чого підвищується виживаність лабораторних тварин на етапі самовідігрівання після холодового стресу.

1. Показано, що після введення КЕП спостерігається максимальна виживаність (86,6±3,4%) лабораторних тварин 4-ї групи (КЕП +охолодження) на етапі самовідігрівання, порівняно з 2-ю групою (охолодження)- 6,7 ±0,3%.

   Попереднє введення КЕП лабораторним тваринам 3-ї групи (КЕП) приводить до збільшення змісту норадреналіну в крові щурів на 20% у порівнянні з інтактними тваринами. Це свідчить про активацію нейроендокринних механізмів, що спостерігається при аклімації тварин до переохолодження. При загальному охолодженні, в умовах попереднього введення КЕП, у крові тварин рівень норадреналіну наближається до норми.

   Загальна спектральна потужність (ТР) ВРС в 4-й експериментальній групі тварин в 1,5 рази вища, ніж у тварин 2-ї групи, що свідчить про підвищення адаптаційних можливостей організму даної групи тварин до переохолодження.

   Оцінка морфофункціонального стану вивчених тканин і органів свідчить, що у щурів, які одержували КЕП, спостерігається збільшення обсягу мікрогемоциркуляторного русла, що дозволяє організму лабораторних тварин ефективніше відновлювати свої функції на етапі самовідігрівання.

   Попереднє введення КЕП в умовах охолодження не приводить до значного підвищення в'язкості крові та гематокриту, що сприяє нормалізації гемореологічних показників на етапі самовідігрівання.

   Введення КЕП 4-й групі тварин (КЕП+охолодження) знижує накопичення ТБК-активних продуктів (на 30%) і інтенсивність спонтанного й аскорбат-індукованого ПОЛ (на 10%), у порівнянні з 2-ю групою тварин (охолодження), а також нормалізує антиокисну активність і активність супероксиддисмутази у вивчених тканинах лабораторних тварин.

Публікації автора:

1. Прокопюк О.С., Черемской А.К., Слета И.В., Луценко Д.Г., Чижевский В.В., Грищенко Н.Г. Микроциркуляция при остром общем охлажденни на фоне введения криоконсервированного экстракта плаценты// Проблемы криобиологии.-2005.-Т.15.-№3.-С.479-481.

2. Прокопюк О.С., Черемской А.К., Никитченко Ю.В., Чижевский В.В. Влияние криоконсервированного экстракта плаценты на интенсивность ПОЛ и содержание гидроперекисей липидов в тканях крыс в норме и после общего острого охлаждения// Проблемы криобиологии.-2005.-Т.15.- №4.-С.681-687.

3. Черемской А.К., Прокопюк О.С., Губина- Вакулик Г.И., Чижевский В.В., Фалько О.В. Влияние криоконсервированного экстракта плаценты на морфофункциональные показатели лабораторных животных при общем охлаждении// Вісник ХНУ.-2006.-Вип.3, №729.-С.232-235

4. Прокопюк О.С.,Черемской А.К., Липина О. В., Чижевский В.В., Марченко В. С. Электрические и гемореологические показатели состояния сердечно-сосудистой системы крыс после введения криоконсервированного экстракта плаценты на фоне общего охлаждения// Світ медицини та біології.- 2006.-№2.- С.41-45

5. Черемской А.К., Чижевский В.В., Фалько О.В. О криопротекторном действии криоконсервированного экстракта плаценты при остром общем охлаждении// Матеріали 5 науково-практичної конференції „Клінічна фармація в Україні». – Харків, 2004р.- С.108.

6. Чижевский В.В., Черемской А.К., Мусатова И.Б., Фалько О.В. О возможности коррекции изменений гормонального статуса у лабораторных животных в условиях острого общего охлаждения// Матеріали науково-практичної конференції „Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології”: Четверті Данилевські читання. - Харків, 2005р.-С.210-212.

7. Чижевский В.В., Прокопюк О.С., Никитченко Ю.В., Черемской А.К. Новые подходы в коррекции холодового стресса// Материалы 1 съезда физиологов СНГ”Физиология и здоровье человека”.-Сочи, 2005г.-С.87.