Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Патологічна фізіологія


Миргородська Ганна Володимирівна. Вплив in vitro пептидогліканів, тейхоєвих кислот та ліпополісахаридів бактерій - етіологічних агентів хронічних функціональних колостазів у дітей на функціональну, метаболічну активність та апоптоз моноцитів і нейтрофілів : Дис... канд. наук: 14.03.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Миргородська Г.В. Вплив in vitro пептидогліканів, тейхоєвих кислот та ліпополісахаридів бактерій – етіологічних агентів хронічних функціональних колостазів у дітей на функціональну, метаболічну активність та апоптоз моноцитів і нейтрофілів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Луганський державний медичний університет. – Луганськ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної медицини, яке складається у вивченні впливу in vitro пептидогліканів, тейхоєвих кислот та ліпополісахаридів бактерій – етіологічних агентів хронічних функціональних колостазів у дітей на функціональну, метаболічну активність та апоптоз моноцитів та нейтрофілів. Встановлено, що пептидоглікани, тейхоєві кислоти та ліпополісахариди бактерій родів Staphylococcus, Streptococcus, Enterococcus, Proteus, Enterobacter, Actinomyces, Peptococcus, Peptostreptococcus, Clostridium, Moraxella, Acinetobacter, Bacteroides, Prevotella, Fusobacterium, Porphyromonas і Veillonella в концентраціях 100 та 200 мг/л in vitro пригнічують фагоцитарну активність моноцитів та нейтрофілів, стимулюють секрецію інтерлейкінів, фактора некрозу пухлини та простагландину Е2, викликають активацію процесів перекисного окиснення ліпідів та недостатність ферментативної системи антиокислювального захисту, а також збільшують експонування рецепторів до маркерів апоптозу. Встановлено, що найбільшим потенціалом відносно моноцитів і нейтрофілів володіють ліпополісахариди, найменшим – тейхоєві кислоти. Зі збільшенням діючої концентрації структурних компонентів бактерій виразність впливу на функціональну, метаболічну активність і апоптоз моноцитів і нейтрофілів зростає.

В дисертації викладено теоретичне обґрунтування та практичне використання ролі структурних компонентів бактерій (ТК, ПГН та ЛПС) – етіологічних агентів хронічних функціональних колостазів у дітей у дозозалежній та видоспецифічній стимуляції функціональної, метаболічної активності та готовності до реалізації апоптозної програми моноцитами і нейтрофілами периферійної крові здорових людей in vitro.

  1. ТК, ПГН та ЛПС бактерій родів Staphylococcus, Streptococcus, Enterococcus, Proteus, Enterobacter, Actinomyces, Peptococcus, Peptostreptococcus, Clostridium, Moraxella, Acinetobacter, Bacteroides, Prevotella, Fusobacterium, Porphyromonas і Veillonella в концентраціях 100 та 200 мг/л in vitro пригнічують фагоцитарну активність моноцитів і нейтрофілів та стимулюють секрецію ними ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП- та ПГЕ2. Зі збільшенням концентрації ТК, ПГН та ЛПС виразність впливу на фагоцитарну та секреторну активність зростає. Найбільш суттєво на фагоцитоз та секрецію медіаторів моноцитами і нейтрофілами впливають ЛПС; більш чутливими до дії структурних компонентів бактерії є моноцити.

  2. ТК, ПГН та ЛПС в концентраціях 100 та 200 мг/л in vitro активують в моноцитах та нейтрофілах периферійної крові людини процеси ПОЛ та пригнічують активність ферментів системи АОЗ, що має прояв у збільшенні внутрішньоклітинного вмісту ДК, МДА і ГПЛ, та у зниженні активності КТ та СОД. Найбільші зсуви в системі ПОЛ/АОЗ клітин спостерігали при дії 200 мг/л ЛПС, найменші – при контакті моноцитів і нейтрофілів з 100 мг/л ТК. Чутливість моноцитів до дії ТК, ПГН та ЛПС є вищою, ніж в нейтрофілів.

  3. Дія на моноцити і нейтрофіли in vitro ТК, ПГН та ЛПС в концентраціях 100 та 200 мг/л супроводжується розвитком порушень енергетичного обміну та дисбалансу в системі циклічних нуклеотидів, що має прояв у зниженні ЕЗ клітин, внутрішньоклітинних концентрацій АТФ та цГМФ, а також збільшенням концентрацій АМФ, АДФ та цАМФ і значення коефіцієнта цАМФ/цГМФ. Порушення в системах аденілових та циклічних нуклеотидів більш виражені при контакті клітин с ЛПС, особливо в моноцитах.

  4. Взаємодія in vitro ТК, ПГН та ЛПС в концентраціях 100 та 200 мг/л з моноцитами і нейтрофілами периферійної крові дозозалежно посилює експонування на цитоплазматичних мембранах даних клітин рецепторів до неспецифічних і специфічних маркерів апоптозу CD38 та CD95.

Публікації автора:

  1. Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Суглобов Є.В., Шевченко М.Ю., Потьомкін Є.І., Герасименко О.В., Мангов Д.В., Руденко Г.В., Рубан Т.В. Вплив збудників гнійно-запальних захворювань хірургічного профілю на систему циклічних нуклеотидів в імуноцитах // Буковинський медичний вісник. – 2001. – № 2. – С. 59-61.

  2. Момотов А.А., Душенко Е.А., Миргородская А.В. Исследование микробной флоры толстой кишки у детей с хроническими колостазами // Український медичний альманах. – 2005. – № 5. – С. 186-188.

  3. Момотов А.О., Флегонтова В.В., Душенко Є.О., Миргородська Г.В. Особливості асоціативного складу мікрофлори товстої кишки у дітей з хронічними колостазами // Український медичний альманах. – 2005. – № 6. – С. 50-55.

  4. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Перфільєва М.Ю., Миргородська Г.В. Спосіб експрес-діагностики стафілококової хірургічної інфекції м’яких тканин // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2006. – № 6. – С. 172-173.

  5. Миргородська Г.В. Вплив пептидогліканів та ліпополісахаридів на функціональну активність та метаболічний статус моноцитів крові людини // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2008. – № 2. – С. 61-65.

  6. Миргородская А.В. Влияние in vitro тейхоевых кислот, пептидогликанов и липополисахаридов на метаболическую активность и апоптоз нейтрофилов и моноцитов // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. – № 5. – С. 30-36.

  7. Миргородская А.В. Влияние пептидогликанов и липополисахаридов бактерий на апоптоз нейтрофилов in vitro // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2008. – № 2. – С. 86-89.

  8. Миргородская А.В. Влияние in vitro тейхоевых кислот, пептидогликанов и липополисахаридов на функциональную активность нейтрофилов и моноцитов // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2008. – № 4. – С. 60-64.

  9. Момотов А., Миргородська Г. Дослідження мікробної флори товстої кишки у дітей з хронічними колостазами // Матеріали Х міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених (Тернопіль, 11-13 травня 2006 р.) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. – С. 187.

  10. Kasimirko N.K., Zhurba T.A., Levchenko T.V., Stupnitskaya N.S., Mirgorodskaya A.V. Morphological features of apoptosis in human neutrophils, epithelial vaginal and HeLa cells under the influence of conditionally pathogenic bacteria and their components // 101st Annual Meeting of German Anatomical Society. – Freiburg, 2006. – P. 44.

  11. Sterioni I.V., Stupnitskaya N.S., Mirgorodskaya A.V. Influence of peptidoglycans and lipopolysaccharides (LPS) of conditionally pathogenic bacteria on apoptosis of neutrophils in vitro // Український медичний альманах. – 2007. – № 4. – С. 225-226.