Дослідження впливу глобалізації на фінансову діяльність корпорацій на прикладі розвинутих країн Західної Європи та Північної Америки дозволило зробити наступні висновки теоретико-методологічного та прикладного характеру: 1. В умовах глобалізації, яка перетворює світову економіку на систему з самовідтворюваною невизначеністю, успішний розвиток підприємства залежить від здатності оперативно та точно реагувати на зміни глобального зовнішнього середовища. Це передбачає уміння підтримувати й направляти процес самоорганізації завдяки створенню налагодженої системи зворотних зв’язків, ефективному управлінню ризиками і кризами та заходам з підвищення рівня диверсифікації та універсалізації процесів економічної діяльності підприємств. 2. Корпорації, маючи великі резерви ефективності та здатність трансформуватися відповідно до вимог глобального ринкового середовища, є найбільш стійкими й водночас адаптивними структурами в сучасній економіці. Їхня фінансова діяльність в умовах глобалізації є інтегральним системним процесом перерозподілу корпоративних фінансових ресурсів, спрямованим на забезпечення економічно раціональної реакції корпорації на запити глобального зовнішнього середовища. Вплив глобалізації на фінансову діяльність корпорацій має внутрішньо суперечливий подвійний характер, що вимагає оптимального поєднання ефективної диверсифікації методів і технологій стратегічного фінансового управління з універсалізацією процесів і процедур поточної фінансової діяльності. 3. У розвинутих країнах Західної Європі та Північної Америки під впливом загострення глобальної конкуренції фінансова стратегія стає основною підсистемою корпоративної конкурентної стратегії. Перетворення мети конкурентної стратегії на багатомірний цільовий вектор обумовлює одночасний розвиток декількох систем зростання вартості корпорації, найважливішими з яких є: 1) система формування “індивідуальності” на основі довгострокових конкурентних переваг, що вимагає інвестицій в інновації, у формування й захист циклів зростання, у створення та підтримку брендів, реорганізацію; 2) система забезпечення гнучкості, що охоплює фінансування просування корпорації на нові ринки, інвестування в гнучке виробництво, аутсорсінг, формування гнучкої структури капіталу, використання відкритої моделі стратегічного фінансового планування; 3) система безпеки, складовими якої є інвестиції в розвиток ризик-менеджменту та розповсюдження його принципів і методів на всі сфери діяльності та рівні управління корпорацією. 4. Уніфікація фінансового обліку та звітності корпорацій Західної Європи та Північної Америки є суттєвим наслідком глобалізації і одночасно – важливою складовою її подальшого розвитку. Для корпорацій, що інтегруються у глобальний економічний простір, застосування міжнародних стандартів є ефективним інструментарієм для виходу на міжнародні ринки капіталу та новим комплексним підходом до формування фінансової інформації, який сприяє вивільненню системних ресурсів. 5. Через історично сформовані особливості американських та європейських корпорацій результати впливу глобалізації на їх фінансову діяльність виявилися неоднаковими. Найважливіші регіональні відмінності полягають у тому, що для американських компаній порівняно з європейськими є характерними більша інноваційність, вищий рівень ризику та нижчий рівень інтеграції у світовий економічний простір. Незважаючи на те, що на сучасному етапі американська модель демонструє більшу ефективність, жодна з моделей не має абсолютних переваг і з розвитком глобалізації обидві піддаватимуться подальшій трансформації. 6. Неоднозначність сучасних тенденцій глобалізації обумовлює нерівномірність та суперечливість трансформацій у сфері фінансової діяльності корпорацій розвинутих країн Західної Європи та Північної Америки. Найбільш важливими перспективними напрямами розвитку є: зміщення акцентів від пріоритетного фінансування поточних (базових) завдань до першочергового фінансування довгострокових стратегічних цілей; підвищення прозорості фінансової діяльності; подальша уніфікація фінансового обліку та звітності в напрямку запровадження глобальних стандартів; загострення протиборства між американською та європейською моделями фінансової діяльності. 7. У країнах із транзитивною економікою потенціал корпоративної форми господарювання досі не отримав належного розвитку. Обмежений доступ до джерел фінансування та відсутність ефективної інвестиційної стратегії обумовлюють захисну ринкову поведінку корпорацій. У цілому, негативні аспекти втягування країн з перехідною економікою до глобалізаційних процесів відповідним чином позначаються на фінансовій діяльності корпорацій цих країн, в той час як можливості, пов’язані з процесом глобалізації, використовуються неповною мірою. 8. Українські корпорації поступаються західним за всіма напрямами фінансової діяльності. Фінансування їхнього розвитку є вкрай обмеженим, що вимагає створення додаткових джерел фінансових ресурсів завдяки: зниженню витрат та підвищенню рентабельності виробництва, збільшенню обсягів реінвестування прибутку, підвищенню рівня законодавчого захисту власності, забезпеченню прозорості бізнесу, розвитку вітчизняного ринку капіталу. 9. Для успішної інтеграції у глобальний ринковий простір українським корпораціям потрібно реалізовувати не дискретні заходи, а інтегральні програми з удосконалення фінансової діяльності, спрямовані на забезпечення інноваційності, гнучкості та безпеки, за напрямами: створення систем стратегічного планування та оперативного бюджетування з виділенням джерел отримання й напрямів вкладення капіталів; запровадження у фінансово-господарську діяльність систем ризик-менеджменту; розвиток систем фінансового моніторингу показників діяльності корпорації; розвиток інформаційної інфраструктури підприємств; поширення практики щодо підвищення кваліфікації персоналу. Першочергові заходи полягають в упорядкуванні поточних операцій та перебудові організаційної структури корпоративних фінансів. У перспективі необхідні заходи з реформування системи стратегічного фінансового планування, розробки інноваційно-орієнтованої інвестиційної стратегії, трансформації системи формування фінансових ресурсів, розвитку корпоративного ризик-менеджменту. | 