В дисертаційній роботі науково і практично обгрунтовано вирішення актуальної проблеми геології нафти і газу, пов’язаної з встановленням зв’язку між величинами напруг і тектонічних деформацій локальних структур з морфологічними особливостями їх будови та нафтогазоносністю для умов Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Науково-теоретичне значення проведених досліджень полягає в такому. На підставі проведеного аналізу будови локальних структур Бориславсько-Покутської зони та геолого-математичного моделювання за комплексом кількісних показників (структурно-тектонічних, лінійно-геометричних, тектонічної порушеності та кутових), які описують їх морфологічні особливості, розроблено класифікацію, за якою виділено чотири групи структур: збережені (І група), частково-зруйновані (ІІ група), зруйновані (ІІІ група) та сильнозруйновані (IV група). За результатами геолого-математичного моделювання за комплексом кількісних показників встановлено, що локальні структури з певними морфологічними особливостями, які відображаються в різній мірі порушеністю їх форми, сформовані тектонічними рухами різної величини і напрямку їх прикладання та описуються властивими тільки їм числовими параметрами. На основі досліджень сучасного структурного плану Бориславсько-Покутської зони встановлено, що локальні структури І і ІІ груп сформовані при руйнуванні суцільності гірських порід в ядрі первинної синклінальної складки, в результаті дії лише тангенціальних зусиль (І група) та при дії тангенціальних зусиль, що супроводжувались боковим тертям (ІІ група). Структури ІІІ і ІV груп сформувались при руйнуванні суцільності гірських порід в ядрі первинної антиклінальної складки, переважно при дії тангенціальних зусиль та бічного тертя. Проведеними дослідженнями з розподілу нафтогазоносності Бориславсько-Покутської зони встановлено залежність величини запасів нафти і газу від величини напруг і тектонічних деформацій локальних структур, а саме, при збільшенні напруг і тектонічних деформацій зменшуються видобувні запаси нафти і газу. Послідовний статистичний аналіз кількісних показників показав, що існування тектонічно екранованих покладів нафти і газу залежить від ускладненості структури диз’юнктивними порушеннями, що дозволило обґрунтувати структурно-тектонічні умови, при яких тектонічні порушення є екранами для покладів нафти і газу. Дослідженням розподілу нафтогазоносності та за результатами пошуково-розвідувального буріння у Бориславсько-Покутській зоні встановлено, що продуктивні і “порожні” структури між собою не відрізняються за морфологічними особливостями і кількісними показниками, а тому розділити їх до постановки пошукового буріння тільки за цими ознаками є неможливим. Практичне значення проведених робіт надає можливість: - обґрунтовувати раціональну методику ведення пошукових робіт за рахунок уточнення особливостей морфологічних форм нафтогазоперспективного об’єкта, що досягається аналізом кількісних показників, які визначаються зі структурної карти та геологічних профільних розрізів; - встановити ступінь перспективності локальних структур, що готуються до пошукового буріння на основі аналізу розподілу у структурі деформацій і напруг; - підвищити геологічну результативність пошуково-розвідувальних робіт за рахунок визначення умов існування тектонічно екранованої пастки (покладу). |