Анотація до роботи:

Савчук О.І. Вплив біологічних чинників на продуктивність сівозмін та родючість дерново-підзолистого супіщаного ґрунту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – ННЦ „Інститут землеробства УААН”. – Київ, 2006.

Викладені результати досліджень, спрямованих на вирішення важливого завдання – підвищення продуктивності культур і родючості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту за насичення сівозмін бобовими культурами в умовах центрального Полісся України.

У роботі подано комплексну оцінку родючості грунту залежно від сівозмінного чинника, розкрито закономірності впливу різного насичення бобовими на продуктивність сівозмін, вивчено можливість раціонального використання азоту мінеральних добрив. Проведено порівняльну економічну й енергетичну оцінку сівозмін.

Встановлено, що введення у сівозміни проміжного люпину під просапні культури дозволяє зменшити дозу внесення мінерального азоту вдвічі, не знижуючи продуктивності культур. При цьому максимальне насичення сівозмін бобовими культурами (по 28% в основних і післяжнивних посівах) на фоні 8,6 т гною та N₃₀Р₆₀К₈₀ на 1 га ріллі забезпечує найбільший вихід кормових одиниць (близько 60 ц/га в середньому за ротацію) та підвищення родючості грунту.

1. У дисертації теоретично обґрунтовано нове вирішення важливого завдання, що виявляється в підвищенні родючості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту і продуктивності сільськогосподарських культур за рахунок різного насичення сівозмін бобовими і використання вторинної продукції зернових культур, що забезпечує накопичення й ефективне використання поряд з іншими доступними формами біологічно фіксованого азоту.

2. Встановлено, що конюшина, як один із чинників біологізації за вдвічі вищої порівняно з вико-вівсяною сумішкою продуктивності є кращим попередником пшениці озимої у сівозмінах, забезпечивши зростання урожайності її зерна на 5-10%. Урожайність озимих зернових культур загалом залежить як від внесення мінерального азоту, так і післядії насичення бобовими. Прирости зерна озимих пшениці і жита від азоту добрив становлять відповідно 3,7-8,3 і 6,9-10,2 ц/га, від насичення сівозмін бобовими – відповідно 2,6 і 2,3 ц/га. Істотний приріст умісту білка і клейковини в зерні пшениці забезпечило внесення N₆₀.

3. За врожайності зерна вівса на фоні Р₄₅К₆₀ 21,4 ц і ячменю 16,6 ц/га застосування мінеральних азотних добрив (N_30-60) сприяло отриманню приросту врожайності на 25-28 і 36-45% відповідно. Овес і вико-овес на зерно, як попередники ячменю, є практично рівнозначними культурами.

4. Приріст урожайності зеленої маси кукурудзи і бульб картоплі при застосуванні N₉₀ та посівів сидератів сумісно з N₄₅ не перевищив істотної різниці в досліді, що дає підстави зменшити дозу внесення технічного азоту на 50% без зниження продуктивності культур. Ефективність внесення підвищеної дози гною (45 т/га) на фоні N₄₅ за дією на врожай просапних культур тільки в окремі роки була вищою від сидерації проміжного посіву люпину.

5. Заорювання соломи на добриво в роки з достатньою зволоженістю у другій ротації також сприяло помітному приросту врожайності кукурудзи і картоплі. Разом з тим, за внесення дози N₉₀ відмічено підвищення умісту азоту в зеленій масі кукурудзи, а також крохмалю і сухої речовини в бульбах картоплі. Підвищення умісту вітаміну С відмічено за зменшення доз азотних добрив та застосування методів біологізації.

6. Насичення бобовими культурами по 28% в основних та проміжних посівах забезпечило підвищення продуктивності сівозмін на 24 ц/га кормових одиниць у першій і 16 ц/га - у другій ротації порівняно з мінімальною (14%) їх насиченістю. Разом з тим, біологічно фіксованого азоту недостатньо для заміни мінерального в кількості 30 кг на 1 га сівозмінної площі. За повної відсутності останнього в системі удобрення продуктивність сівозмін в обох ротаціях знизилася відповідно на 11 і 16%.

7. Зростання кислотності ґрунту на 0,4-1,1 од. рН протягом 12 років свідчить про необхідність проведення його вапнування двічі за ротацію сівозмін. При цьому систематичне внесення мінеральних добрив приводить до поступового підвищення рухомих форм фосфору й обмінного калію у ґрунті, особливо цьому сприяє заорювання соломи вико-вівсяної сумішки і сидерація люпину, а також внесення 12,8 т гною на 1 га сівозмінної площі.

8. За наявності в структурі посівів 57% зернових культур та 14% багаторічних бобових трав на фоні внесення на 1 га сівозмінної площі 8,6 т гною відмічено стійкий бездефіцитний баланс гумусу. Позитивного балансу, що забезпечує розширене відтворення родючості ґрунту, досягнуто за внесення 12,8 т гною на фоні N₃₆Р₆₀К₈₀ та наявності в сівозмінах конюшини, яка сприяє збільшенню накопичення органічних речовин відносно контролю на 23%. Найбільшу біологічну активність ґрунту відмічено в сівозмінах під кукурудзою за вирощування люпину в післяжнивних посівах.

9. Баланс NРК у досліджених сівозмінах складається позитивно, винос азоту культурами за рахунок біологічних чинників відшкодовується на 7-52%. Підвищена інтенсивність балансу фосфору і калію у сівозмінах без конюшини свідчить про незбалансованість системи удобрення, у першу чергу по азоту, та необхідність внесення N₃₀ за мінімального насичення сівозмін бобовими.

10. Найвищі показники умовно чистого прибутку за результатами першої ротації (1490 грн. порівняно з 967 грн./га на контролі) та енергетичної ефективності (Кее = 3,1 проти 2,7 на контролі) спостерігали за максимального насичення сівозмін бобовими культурами в основних та післяжнивних посівах з метою їх використання на зелений корм.

Публікації автора:

1. Савчук О.І. Вплив сидератів й органо-мінерального удобрення на продуктивність картоплі // Вісник аграрної науки. - 2003. - №7. - С. 67-68.

2. Мельничук А.О., Савчук О.І., Мостовенко М.Я. Продуктивність сівозмін за умов біологічного землеробства // Корми і кормовиробництво. - Вип. 50. - 2003. - С. 54-57.

3. Савчук О.І. Продуктивність сівозмін та баланс поживних речовин на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Полісся, осушених гончарним дренажем // Вісник Українського держ. агроекологічного ун-ту водн. господарства та природокористування. - Рівне, 2004. - Вип. 2. - С. 146 -151.

4. Савчук О.І., Мельничук А.О., Єрмолаєв М.М. Баланс азоту в сівозмінах на дерново-підзолистому супіщаному грунті // Вісник аграрної науки. - 2005. - №11. - С. 20-24.

5. Савчук О.І., Мельничук А.О., Бистрицький В.С. та ін. Вплив біологічних факторів на продуктивність сівозмін та родючість ґрунту в зоні Центрального Полісся //Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС. - 2003. - С. 95-98.

6. Савчук О.І. Продуктивність просапних культур залежно від системи удобрення у сівозміні // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво: Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених 23- 25 листопада 2004 року. - Чабани, 2004. - С. 29-30.