438. Литвин Олена Іванівна. Вплив антитромботичної терапії на експресію цитокінів у хворих на гострий коронарний синдром: дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2004.
Анотація до роботи:
Литвин О.І. Вплив антитромботичної терапії на експресію цитокінів у хворих на гострий коронарний синдром. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – Кардіологія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2004.
Проведене дослідження присвячене оцінці ролі цитокінів, СРП, а також коагуляційних факторів у перебігу ГКС. Показано, що ГКС супроводжується посиленням запальних процесів в міокарді, що залежать від розмірів ушкодження міокарду. Встановлено, що підвищення рівня секреції цитокінів залежить від клінічної форми захворювання. На основі вивчення стану секреції ІЛ-1b, ІЛ-4, ІЛ-6, ФНПa, СРП та прогностично значущих маркерів коагуляції ФГ, фВ у хворих на ГКС був досліджений взаємозв'язок показників некрозу, запалення і коагуляції, що є основними патогенетичними механізмами хвороби та доведена здатність антитромботичної терапії зменшувати її некротичний компонент. Запропоновано використати рівні ФНПa, ІЛ-4, ІЛ-6, СРП у якості критерієв ранньої діагностики ГКС. Вимір концентрації ІЛ-4 у хворих на ГКС під час їх госпіталізації дозволяє проводити диференційну діагностику між ГКС без підйому сегмента ST та нестабільною стенокардією. Беручи до уваги встановлену активацію запального компоненту у хворих на ГКС без підйому сегменту ST і протизапальні властивості нефракційонованого гепарина та гірулога рекомендується продовжувати терапію цими препаратами не менш 7-10 днів від початку захворювання.
На підставі вивчення стану експресії цитокінів (ІЛ-1b, ІЛ-4, ІЛ-6, ФНОa), СРП і прогностично значущих факторів коагуляції (ФГ, ФВ) у хворих на ГКС проведено теоретичне узагальнення і запропановано нове наукове обгрунтовування ролі запальних маркерів у патогенезі даного захворювання.
Рівні секреції цитокінів та їх динаміка залежать від форми ГКС. У пацієнтів, які страждають на ГКС з підйомом сегмента ST, відзначено максимальне збільшення вмісту всіх цитокінів та СРП та їх зниження протягом спостереження. У хворих на ГКС без підйому сегмента ST визначалися менші рівні підвищення ФНОa, ІЛ-1b, ІЛ-4, СРП, що мали тенденцію до зростання протягом спостереження, і відзначено низький незмінний вміст ІЛ-6. У хворих на нестабільну стенокардію виявлялось незначне підвищення вмісту ІЛ-6 і ФНОa, що знижувались протягом нагляду за хворими, та підвищення рівня ІЛ-4 на 21 добу. Виявлені позитивні кореляційні зв'язки між рівнями запальних реактантів та маркером міокардіального некрозу МВ фракцієй креатинфосфокінази.
Стан факторів коагуляції у хворих на ГКС значно відрізняється в залежності від клінічної форми захворювання. У хворих на ГКС з підйомом сегменту ST при госпіталізації відзначений низький рівень ФГ в кровотоку та тенденцію до нормалізації. У хворих на нестабільну стенокардію під час госпіталізації вміст ФГ перевищує нормальні величини і знижуєься протягом спостереження. Збільшення вмісту ФВ в крові хворих на ГКС відповідає клінічній формі захворювання і має тенденцію до зниження протягом спостереження. Виявлений позитивний кореляційний зв'язок між рівнями ФВ та ІЛ-1b під час госпіталізіції хворих.
Антитромботична терапія може зменшувати запальний компонент ГКС, що виявляється більшим зниженням рівня ФНПa у хворих з підйомом сегменту ST, що отримали тромболітичну терапію стрептокіназой, в порівнянні з тими пацієнтами, яким даний вид терапії не проводився, та більшим зниженням рівня ФНПa у хворих на ГКС з підйомом сегменту ST, що отримали після тромболітичної терапії гірулог, у порівнянні з хворими, що отримали НФГ.
Публікації автора:
Литвин Е.И. Динамика экспрессии цитокинов у больных с острым коронарным синдромом // Укр. кардіол. журн. – 2002. – № 1. – С. 21-24.
Литвин Е.И. Роль медиаторов воспаления в патогенезе острого коронарного синдрома // Врачебная практика. – 2002. – № . – С. 31-34.
Литвин Е.И. О взаимодействии воспалительного и тромбообразующего механизмов острого коронарного синдрома // Лекарства – человеку. – 2002. – Т. XVII. – № 3. – С. 257-266.
Литвин Е.И.. Иммунновоспалительные аспекты острого коронарного синдрома как причины сердечной недостаточности // Запорожский медицинский журнал. – 2003. - № 6. – Т. 1. – С. 104-105.
Литвин Е.И. Динамика прогностически значимых показателей коагуляции у больных разными клиническими формами острого коронарного синдрома // Український медичний альманах. – 2003. – Т.6. – № 6. – С. 87-89.
Литвин Е.И. Возрастные особенности патогенеза острого коронарного синдрома // Київ. – 2002. – III Українська конференція молодих вчених, присвячена памяті академика Володимира Веніаміновича Фролькіса. – Тези доповідей. –С. 115-116.
Литвин Е.И. Острый коронарный синдром и система цитокинов // “Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении” (Материалы Республиканской научно-практической конференции). – 2001. – С. 74.
Литвин Е.И. Иммунные аспекты патогенеза острого коронарного синдрома // Медицина третього тисячоліття (збірник тез конференції молодих вчених). – Харків. – 2002. – С. 60.
Литвин Е.И. Диагностическое значение повышения концентрации интерлейкинов у больных острым инфарктом миокарда и сопутствующей артериальной гипертензией // Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Харків. – 2002. – С. 151.
Малая Л.Т., Дыкун Я.В., Литвин Е.И., Волненко Н.Б. Иммунные механизмы патогенеза острого коронарного синдрома // International Journal on Immunorehabilitation. – 2002. – Vol. 4. – N. 2. – P. 308.
Автор самостійно провела відбір хворих на ГКС, визначила рівень цитокінів, провела статистичну обробку получених результатів, сформулювала висновки.
Литвин Е.И. Воспалительные маркеры острого коронарного синдрома // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – Т. 1. - № 1. – С. 141-142.
Литвин Е.И. Сравнительная оценка применения нефракционированного гепарина и гирулога у больных острым коронарным синдромом с подъемом сегмента ST // Лекарства – человеку. – 2002. – Т. XYII. – № 3. – С. 31-33.
O.I. Lytvyn, L.T. Malaya, N.B. Volnenko, O.V. Petunina. Inflammation and thrombosis interaction in acute coronary syndrome //Europ. Heart J. –2003. – Vol. 24 (Abstr. Suppl.) - Р. 80.
Автор самостійно провела відбір хворих на ГКС, визначила рівень цитокінів та тромоутворюючих факторів, провела статистичну обробку получених результатів, сформулювала висновки.
14. O.I. Lytvyn, M.P.Kopitsa, O.V. Petunina. Interaction between inflammation and thrombosis in acute coronary syndrome //Kardiol. Pol. – 2004. – N61. –P. 110-112.
