У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого наукового завдання з визначення впливу агроекологічних факторів на збільшення врожайності та поліпшення якості зерна пшениці твердої ярої в умовах лівобережної Лісостепової зволоженої підзони шляхом встановлення оптимальних доз мінеральних добрив, норм висіву насіння та строків збирання залежно від попередників, внаслідок чого вдосконалено технологію вирощування пшениці твердої ярої сорту Харківська 27, що має важливе значення в галузі рослинництва. Результати досліджень дають можливість зробити такі висновки: 1. Встановлено, що серед елементів структури врожайності густота продуктивного стеблостою має вирішальне значення у формуванні біологічної врожайності. Збільшена продуктивність колоса на зріджених посівах не може компенсувати її недобір. Кількість продуктивних стебел завжди найбільша за збільшених норм висіву насіння (5…7 млн. штук на гектар), а також за вирощування пшениці твердої ярої на фоні внесення збільшених доз азоту ( N60…N120). За вирощування пшениці твердої ярої як по чорному пару, так і після гороху максимальна біологічна врожайність формувалась за норми висіву 5 млн. насінин на гектар. 2. Доведено, що інші елементи структури врожайності (кількість і маса зерен в колосі, маса 1000 зерен) залежать від густоти продуктивного стеблостою: зі збільшенням густоти посівів зменшується кількість і маса зерен в колосі, маса 1000 зерен, що зумовлено збільшеними нормами висіву насіння та дозами азотного добрива. Найбільша маса 1000 зерен формується за вирощування пшениці твердої ярої на фосфорно-калійному фоні: по чорному пару 37,5…42,7 г, після гороху 34,8…39,5 г. Посушливі погодні умови в період формування та достигання зерна незалежно від фону вирощування цієї культури сприяють зменшенню маси 1000 зерен та маси зерна в колосі. 3. Виявлено, що рівень урожайності значною мірою залежить від природних факторів. В сприятливі роки, коли погодні умови відповідають біологічним вимогам пшениці твердої ярої і, як правило, співпадають з багаторічними показниками, досягається найбільша продуктивність рослин. І, навпаки, коли температура і опади різко відхиляються від норми, створюються несприятливі умови, які зменшують урожайність. 4. Встановлено, що за усіх норм висіву насіння максимальний рівень врожайності пшениці твердої ярої формується по чорному пару за внесення під передпосівну культивацію N60P60K60 – 3,00…3,28 т/га, після гороху N90P60K60 – 2,31…2,62 т/га. Збільшені дози азотних добрив не сприяють подальшому приросту врожайності. 5. Доведено, що за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару незалежно від норм висіву насіння та доз внесення мінеральних добрив рівень врожайності завжди більший, особливо в посушливі роки, ніж після гороху. В середньому по досліду за 4 роки вирощування по чорному пару врожайність зерна становила 2,95 т/га, після гороху – 2,27 т/га. 6. Виявлено, що надійно захистити посіви пшениці твердої ярої від бур’янів, які негативно впливають на рівень врожайності, можна за рахунок їхньої ценотичної здатності, яка забезпечується попередником, нормою висіву насіння та збільшеними дозами внесення азотного добрива. Найменша кількість бур’янів та їхня біомаса формуються за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару та за внесення азотного добрива з фосфорно-калійними (N60 …120P60K60) і норм висіву 5…7 млн. насінин на гектар. 7. Доведено, що мінеральні добрива по-різному впливають на якість зерна. Внесення зростаючих доз азотного добрива з N30 до N120 сумісно з фосфорно-калійними (P60K60) за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару збільшує вміст білка на 0,79…3,21 %, клейковини в зерні на 1,9…7,0 %, склоподібність на 8…32 %, після гороху – вміст білка на 0,80…3,02 %, клейковини на 1,9…7,5 %, склоподібність на 8…33 % по відношенню до цих показників, одержаних за вирощування пшениці твердої ярої на фоні P60K60. В той же час від внесення збільшених доз азотного добрива зменшується маса 1000 зерен і натура. 8. Встановлено, що внесення мінеральних добрив у співвідношенні N60P60K60 за вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару, а після гороху – N90P60K60 забезпечує одержання зерна, придатного для виготовлення якісних макаронних виробів. 9. Доведено, що внесення мінеральних добрив призводить до збільшення вмісту токсичних елементів в зерні, але їхній рівень менший від гранично допустимої концентрації, за винятком співвідношення N120P60K60, внесення якого не гарантує щорічного одержання екологічно безпечного зерна пшениці твердої ярої. При цьому співвідношенні поживних речовин вміст цинку в зерні був більше гранично допустимої концентрації на 7,2…7,9 мг, свинцю – на 0,1 мг/кг зерна, а вміст кадмію – на рівні з нею. 10. Виявлено, що в роки з достатньою кількістю опадів і прохолодною погодою в період від колосіння до повної стиглості зерна накопичення сухої речовини в зерні триває до завершення фази повної стиглості зерна незалежно від фону удобрення, за ґрунтової і повітряної посухи приріст сухої речовини припиняється з настанням середини воскової стиглості зерна, а на фоні внесення азотного добрива від N60 до N120 – на початку воскової стиглості зерна. 11. Встановлено, що за сухої теплої погоди та відсутності опадів під час формування і достигання зерна добовий приріст маси 1000 зерен від драглисто-рідкого стану до максимальної її кількості значно більший, ніж у роки з великою кількістю опадів. 12. Визначено, що основна кількість білка (59…64 %) і клейковини в зерні (59…66 %) синтезуються до середини молочного стану зерна, в подальші фази стиглості зерна продовжується їхнє накопичення: в достатньо зволожені роки до настання повної стиглості зерна, в посушливі – до середини воскової стиглості зерна незалежно від попередника, фону удобрення і норм висіву насіння пшениці твердої ярої. 13. Доведено, що врожайність та якість зерна пшениці твердої ярої залежать від строку її збирання. За комплексом показників якості і рівнем урожайності оптимальним строком збирання є фаза повної стиглості зерна прямим комбайнуванням. 14. Розраховано і встановлено, що найкращі економічні показники забезпечує вирощування пшениці твердої ярої по чорному пару за сівби нормою висіву 5 млн. насінин на гектар і внесення під передпосівну культивацію N60P60K60 , після гороху відповідно – 5 млн. насінин на гектар і N90P60K60 та збирання однофазним способом в повну стиглість зерна. |