Анотація до роботи:

Жужа О.О. Вплив агроекологічних факторів і сортових особливостей на урожайність, якість зерна і насіння м’якої озимої пшениці в умовах Півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2002 р.

В результаті досліджень, які виконані в 1996-1998 рр., установлено, що озима пшениця в умовах півдня України формує більш високу урожайність завдяки поєднанню таких умов вирощування: 45-60 днів періоду осінньої вегетації із сумою позитивних температур 460-575⁰, сумою ефективних температур 220-260⁰ і середньодобовою температурою 7,6-8,1⁰С. Такі умови забезпечуються посівом пшениці у середині третьої декади вересня. Посів у більш ранній або пізній строки призводить до істотного зниження урожайності. Зрошення сприяло підвищенню урожайності в середньому на 15,6 ц/га. Виявлені сорти з високою гомеостатичністю – Одеська 162, Находка 7, Херсонська 86. Установлена тенденція у поліпшенні якості зерна різних сортів при посіві у більш пізні строки, а якості насіння – при вирощуванні материнських рослин в умовах зрошення.

1. Погодні умови, строки посіву, водозабезпеченість рослин і біологічні особливості сортів є основними факторами формування урожаю і якості зерна озимої пшениці. Їх комплексне значення в окремі роки змінюється у залежності від сили впливу окремих лімітуючих факторів і характеру генотип - середовищних взаємодій.

2. Строки посіву істотно впливають на тривалість періоду “сходи - вихід у трубку”, на інші фази розвитку озимої пшениці їх впливу не виявлено. Сприятливі погодні умови року та оптимізація водного режиму за рахунок зрошення сприяють скороченню періоду “посів - сходи” і появі дружніх сходів, подовжують тривалість формування і наливу зерна, а це в остаточному результаті призводить до збільшення урожайності.

3. Зимостійкість, довжина стебла рослин, стійкість проти вилягання і хвороб є чітко вираженими спадковими властивостями сортів і в меншій мірі залежать від строків сівби і умов вирощування. При пізньому посіві спостерігалося зменшення довжини стебла, а при вирощуванні без поливу знижувалось ураження рослин борошнистою росою і збільшувалось ураження збудниками кореневих гнилей. Комплексною стійкістю до хвороб володіють сорти Находка 4, Альбатрос одеський, Одеська 162.

4. При оптимальних строках посіву (25 вересня), незалежно від сорту й умов вирощування, рослини пшениці формують високі показники елементів продуктивності колоса. Завдяки більшій кількості зерен (на 10%) зростає загальна продуктивність колоса (на 7% по відношенню до раннього і на 6% по відношенню до пізнього посіву).

5. Для визначення оптимального строку сівби необхідно враховувати, що рослини озимої пшениці формують максимальну врожайність при певних параметрах погодних чинників. Такими параметрами для південного степу України є: 45-60 днів періоду осінньої вегетації; 460-575⁰ суми позитивних температур; 220-260⁰ суми ефективних температур і 7,6 – 8,1⁰С середньої температури осінньої вегетації. Показники цих параметрів збігаються з посівом озимої пшениці при середньодобовій температурі повітря 11,5 - 13,1⁰С.

6. Посів озимої пшениці в оптимальні строки без інших додаткових витрат дозволяє підвищити валовий збір зерна на 5-6%. Оптимальним терміном сівби сортів, що вивчали, для умов півдня України необхідно вважати середину третьої декади вересня.

7. Погодні умови весняно-літньої вегетації значно впливають на рівень урожайності озимої пшениці. Сила впливу окремих чинників на формування урожайності озимої пшениці в значній мірі залежить від умов року. Найбільш впливовим регульованим фактором для умов півдня України є зрошення. Так, у несприятливому за гідротермічними умовами 1996 році підвищення урожайності за рахунок зрошення складало 10,5 ц/га (або 21,8%), у сприятливому 1997 році – 26,7 ц/га (або 39,0%) і у середньому 1998 році 9,6 ц/га (14,5%). У посушливі роки ступінь впливу окремих позитивних чинників (оптимальні строки посіву, зрошення) і результатів їхньої взаємодії вирівнюються.

8. У середньому за три роки найвищу урожайність при різних строках посіву формували сорти Херсонська 86, Находка 4 і Херсонська остиста: в умовах зрошення 64,8 – 66,8 ц/га і богари 47,6 – 49,2 ц/га. Сорти Альбатрос одеський і Одеська 162 поступались їм в умовах зрошення на 2,3 – 4,8 ц/га, в умовах богари – на 2,1 – 3,7 ц/га.

9. Одержання гарантовано високоякісного насіння забезпечується вирощуванням материнських рослин пшениці в умовах зрошення при оптимальних строках посіву. Основним критерієм збільшення виходу кондиційного насіння із загального урожаю є маса 1000 зерен. Встановлено тісну позитивну залежність між цими показниками: в умовах богари r = 0,78 + 0,055; зрошення r = 0,92 + 0,050.

10. В умовах богари формується склоподібне зерно з підвищеним вмістом білку. При зрошенні збільшується натура, маса 1000 зерен. Строки сівби також по-різному впливають на показники якості зерна. Кращі фізичні, біохімічні і хлібопекарські якості формуються у пшениці при сівбі в середині третьої декади вересня і першій декаді жовтня.

11. Для прогнозування реакції сорту на умови вирощування, необхідно використовувати показники гомеостатичності, пластичності і стабільності. Найбільшу позитивну реакцію на поліпшення умов вирощування проявив сорт Херсонська остиста (bі = 1,14). Найвищою гомеостатичністю володіли сорти Одеська 162, Находка 7, Херсонська 86. Ці сорти, а також сорт Находка 4, мають значну цінність для подальшого підвищення урожайного та адаптивного потенціалів озимої пшениці в умовах Півдня України.

12. За показниками чистого доходу з 1 га, рентабельності кращі результати забезпечує сорт Находка 4. Економічний ефект від впровадження сорту Находка 4 отриманий по всіх чинниках, по продовольчому зерну 100 грн/га на зрошенні і 250 грн./га на богарі; по виробництву насіння на зрошенні 93 грн/га і на богарі 136 грн/га. Найвищий чистий прибуток по продовольчому зерну на зрошенні з 1 га 1207 грн. і на богарі 1357 грн., по насінню на зрошенні 2106 грн. і на богарі 1658 грн. Рентабельність відповідно по продовольчому зерну склала 34,7% і 63,0%, по насінню 103,8% і 142,1%.

13. За оптимального строку посіву за рахунок якості зерна приріст до закупівельної ціни збільшується на 24, а за рахунок зрошення - 29 грн./т.

14. Для одержання стабільних, високих урожаїв якісного зерна озимої пшениці в господарствах рекомендуємо: вирощувати не менше 3-4-х сортів. Сівбу сортів, що вивчалися, для умов півдня України необхідно здійснювати в середині третьої декади вересня. Кращими для умов півдня України є Херсонська остиста, Одеська 162, Херсонська 86, Находка 4. Для збільшення виходу кондиційного насіння материнські рослини пшениці необхідно висівати в умовах зрошення при оптимальних строках посіву.

Публікації автора:

1. Орлюк А.П., Жужа А.А. Потенциальная и реальная урожайность сортов озимой мягкой пшеницы на юге Украины. //Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 1996. -Вип.1. -Ч.1.- С. 30-31 (дисертантом проведено аналіз літератури та його обґрунтування).

2. Жарінов В.І., Орлюк А.П., Жужа О.О. Оцінка врожайності різних сортів озимої пшениці за параметрами пластичності та стабільності. // Таврійський науковий вісник : Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 1997. -Вип.2. –С. 9-12 (дисертантом проведені експериментальні дослідження).

3. Жужа О.О. Реакція різних сортів озимої пшениці на агроекологічні умови вирощування. //Таврійський науковий вісник : Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 1998. –Вип.5. Ч.2. -С. 23-24.

4. Рибась Д.Г., Черненко В.П., Жужа А.А. Влияние срока сева на урожайность различных сортов озимой мягкой пшеницы в орошаемых условиях юга Украины. // Перспектива: збірник статей та повідомлень. -- Херсон, Айлант, 1999.-С. 27-28 (дисертант взяв участь у проведенні експериментальних досліджень та аналізів результатів до даної роботи).

5. Жужа О.О. Вплив агроекологічних умов на якість зерна різних сортів озимої пшениці. //Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон, Айлант, 1999. –Вип. –11. -Ч.1. -С.79-82.

6. Жужа О.О. Посівні якості насіння і насіннєва продуктивність сортів озимої пшениці в умовах півдня України. //Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон, Айлант, 2002. -Вип. –20. -С. 28-31.