Анотація до роботи:

Говорун О.В. Вогнівки (Lepidoptera, Pyralidae) поліської та лісостепової зон Лівобережної України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.24 – ентомологія. – Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2006.

Представлено дані стосовно видового складу та екологічних особливостей вогнівок (Lepidoptera, Pyralidae) поліської та лісостепової зон Лівобережної України. В регіоні досліджень виявлено 177 видів вогнівок. Такі види як Pyralis lienigialis; Phycita meliella, Acrobasis sodalella, Exophora florella, Homoeosoma inustella, Phycitodes inquinatella, Cadra figulilella, C. cautella, Catoptria permiacus, C. margaritella вперше знайдено на території України. Проведено аналіз біотопічного розподілу вогнівок регіону. За ступенем відносної притаманності виділено 7 типів екологічних комплексів: лучний, лісовий, еврібіонтний, антропічний, сільськогосподарських угідь, водно-болотяний та лісостеповий. Проаналізовано фенологічні особливості більшості видів. За термінами початку льоту імаго виділені три фенологічні групи видів: пізньовесняну, літню та осінню. Проаналізовано особливості життєвих циклів вогнівок. Встановлено, що за основними характеристиками життєвих циклів, види вогнівок району досліджень належать до 13 типів. Вперше запропоновано розподіл видів на групи за типами добової активності льоту імаго. Проаналізовано трофічні зв`язки гусені вогнівок. Серед вогнівок регіону виділено види з 23 типами ареалів, які належать до 10 зоогеографічних комплексів.

1. В Поліській та Лісостеповій зонах Лівобережної України виявлено 177 видів вогнівок, з яких вперше для нього відмічено 43 види. Такі види як Pyralis lienigialis; Phycita meliella, Acrobasis sodalella, Exophora florella, Homoeosoma inustella, Phycitodes inquinatella, Cadra figulilella, C. cautella, Catoptria permiacus, C. margaritella вперше знайдено на території України. Для лісостепової фізико-географічної зони, в межах України, раніше не були відомі 10 видів, а для поліської – 8.

2. Внаслідок проведеного аналізу біотопічного розподілу вогнівок встановлено, що найвищі ступені подібності (за індексом Чекановського-С’єренсена) існують між листяними лісами та вологими луками, а також агроценозами та аридними луками. Найбільш специфічний видовий склад характерний для господарських помешкань та водно-болотяних екосистем.

3. За ступенем відносної притаманності виділено 7 типів екологічних комплексів; найбільше число видів (70) належить до лучного комплексу, друге місце займає антропічний (60), третє (49) – лісовий. Еврібіонтні (19 видів), характерні для сільськогосподарських угідь (18), водно-болотяні (12) та лісостепові (5) комплекси містять істотно менше видів.

4. За термінами початку льоту імаго виділені три фенологічні групи видів: пізньовесняна (10 видів), літня (159) та осіння (8). Показано, що число видів, імаго яких літає одночасно, більш-менш стабільне протягом всього сезону льоту для полівольтинних форм, а моновольтинні мають добре виражений пік видового різноманіття в другій декаді липня. Для 18-ти видів уточнені терміни льоту. Загалом сезонна динаміка льоту вогнівок відповідає термофільному типу.

5. Вперше доведене існування другої генерації у трьох видів: Parapoynx stratiotatum, Evergestis extimalis, Nomophila noctuella, яких раніше вважали моновольтинними. Встановлено, що за кількісними співвідношеннями імаго різних поколінь масові бівольтинні види належать до трьох груп: з домінуванням першої генерації (6 видів), другої (9) та субдомінантністю обох генерацій (5).

6. Вперше проаналізовано особливості життєвих циклів вогнівок. Встановлено, що за основними характеристиками життєвих циклів види вогнівок району досліджень належать до 13 типів.

7. Вперше запропоновано розподіл видів за типами добової активності льоту імаго на групи: із рівномірною активністю протягом темної пори доби; з одним піком активності в певні години ночі; з двома нічними піками активності; з активністю переважно в світлу пору доби.

8. Встановлено, що за типами живлення гусені переважають фітофаги насінних рослин 80% (149 видів), серед яких найбільша частка припадає на широких олігофагів (73 види, 46%); частка бріофагів становить 9% (16 видів), ліхенофагів 1% (2 види), детритофагів 7% (12 видів), сапрофагів 3% (5 видів).

9. Серед фітофагів насінних рослин домінують хортофіли (100 видів, 67,1%), до дендрофілів належить 45 (30,2%), а до мішаного типу - 4 види (2,7%). Загалом гусінь живиться на рослинах із 41 родини насінних рослин, причому найбільше видів розвиваються на злакових (30); багато видів живиться також на складноцвітих (25), губоцвітих (15) та бобових (13). Серед рослиноїдних видів більшість належить до філлофагів – 101 вид (67,8%); генеративними органами живиться 13 видів (8,7%), стеблами – 11 (7,4%), різними чистинами рослин – 24 (16,1%).

10. Встановлено, що види вогнівок регіону досліджень мають 23 типи ареалів, які належать до 10 зоогеографічних комплексів. Переважають види транспалеарктичного (42 види, 25,9%) та західно-центрально-палеарктичного (38 видів, 23,6%) комплексів. Фауна вогнівок регіону не містить ендеміків і представлена видами з широкими ареалами.

Публікації автора:

1. Говорун О.В. Фауна вогнівок (Lepidoptera, Pyralidae) Сумської області України // Вісн. КНУ ім. Т. Шевченка. Сер.: Біологія. – 2002. – Вип.38. - С. 36-38.

2. Говорун О.В. Фауна вогнівок (Lepidoptera, Pyralidae) національного природного парку “Деснянсько-Старогутський” // Заповід. справа в Україні. – Київ, 2003. – Т. 9, вип.1, - С. 64-67.

3. Говорун О.В., Шешурак П.М., Коваленко О.І., Колесник О.А. Вогнівки (Lepidoptera, Pyralidae) Чернігівської області // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Проблеми регуляції фізіологічних функцій. – 2004. – Вип. 9. – С. 34-36. (особистий внесок: огляд літератури, визначення вогнівок, оформлення статті).

4. Говорун О.В. Фауна вогнівок (Lepidoptera, Pyralidae) біостаціонару Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка // Вчені записки ТНУ. Серія: Біологія. –2003. – Т. 16(55), №2. – С. 49-53.

5. Говорун О.В. Матеріали по новим для фауни Сумської області видам вогнівок (Lepidoptera, Pyralidae) // Сучасні проблеми зоологічної науки (М-ли Всеукр. наук. кон-ції „Наукові читання, присвячені 170-річчю заснування кафедри зоології та 10-річчю з дня народження проф. О.Б. Кістяківського”). – К.:Видівничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – С. 29-31.

6. Говорун А.В., Шешурак П.Н. Водные огневки (Pyralidae: Nymphulinae) как неотъемлемая составляющая гидробиоценозов Полесья и Лесостепи левобережной Украины// Екол. дослід. річк. бас. Лівобер. Укр. Зб. наук. пр. (за мат-лами Всеукр. н.-прак. конф. (м. Суми, 14-16 листопада 2002 року)). - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. – С. 165-172. (особистий внесок: огляд літератури, збір частини матеріалу, визначення вогнівок, оформлення статті).

7. Говорун О.В., Шешурак П.М., Колесник О.А. Фауна вогнівок підродини Phicitinae (Lepidoptera, Pyralidae) Чернігівської області України // Академік В.І. Вернадський і світ у третьому тисячолітті (Мат. Всеукр. студ. наук.-практ. конф.). – Полтава:Тов „АСМІ”, 2003. – 183-184. (особистий внесок: огляд літератури, визначення вогнівок, оформлення статті).

8. Говорун О.В., Шешурак П.М., Коваленко О.І. Фауна вогнівок підродини Crambinae (Lepidoptera, Pyralidae) Чернігівської області України // Академік В.І. Вернадський і світ у третьому тисячолітті (Мат. Всеукр. студ. наук.-практ. конф.). – Полтава:Тов „АСМІ”, 2003. – 185-186. (особистий внесок: огляд літератури, визначення вогнівок, оформлення статті).

9. Говорун О.В. Результати дослідження фауни вогнівок (Lepidoptera, Pyralidae) Канівського природного заповідника // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття (мат-ли наук. конф. присвяченої 80-річчю Канівського прир. запов. (Канів, 9-11 вересня 2003 р.)). – Канів: КПЗ, 2003. – С. 199-200.

10. Говорун А.В., Пархоменко В.В. Фауна чешуекрылых семейства огневки (Lepidoptera, Pyralidae) заповедника „Михайловская целина” // проблеми збереження ландшафтного. ценотичного та видового розмаїття басейну Дніпра (Збірка наук. праць). – Суми: СумДПУ ім А.С. Макаренка, 2003. – С. 184-187. (особистий внесок: огляд літератури, збір частини матеріалу, визначення вогнівок, оформлення статті).

11. Говорун О.В. Деякі особливості біології вогнівок підродини Crambinae (Lepidoptera, Pyralidae) Північного-Сходу України // Природничі науки на межі століть (до 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ) (Мат. наук. прак. к-ції.). – Ніжин: НДПУ ім. М.Гоголя, 2004. – С. 21-22.

12. Говорун А.В. Ширококрылые огневки (Lepidoptera, Pyraustinae) полесской и лесостеповой зон левобережной Украины // "Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України" (до 115-річниці М.І. Гавриленка). (Мат. всеукраїнської нау. прак. к-ції). – Полтава: ПДПУ ім. В.Г. Короленка, 2004. – С. 152-153.

13. Говорун А.В. Фауна огневок (Lepidoptera, Pyralidae) биостационара Сумского государственного педагогического университета им. А.С. Макаренко // Актуальные вопросы современного естествознания. Тезисы Всеукраинской к-ции молодых ученых (Симферополь, 11-13 апреля 2003г.). – Симферополь: Новая Эра, 2003. – С. 24-25.