1. Теоретичний аналіз внутрішньоособистісних конфліктів як психологічного явища дозволив виявити їх характерні ознаки, а саме: у когнітивній сфері – неуважність; зниження самооцінки; внутрішня розбіжність між образами “Я–ідеальне” і “Я–актуальне”, “хочу” і “можу”, “потрібно” і “можу”; в емоційній сфері – переважання психічних станів, зокрема астенічного настрою, тривожності, напруги, апатії, агресії; у поведінковій сфері – прояви поведінкових реакцій, зокрема зниження інтенсивності й ефективності комунікативних зв’язків, зниження результативності службової діяльності, зниження успішності навчальної діяльності, намагання усамітнитися. Основними особистісними рисами, що відрізняють індивіда в стані внутрішньоособистісного конфлікту, є ригідність, імпресивність, егоїстичність, скептичність, нестійкість негативного емоційного стану. Внутрішньоособистісні конфлікти за характером і сутністю протиріч можна поділити на такі види: “втрати сенсу”, “рольовий”, “завищених вимог до себе”, “двох провідних мотивів”, “потягів”, “комплексу неповноцінності”. Кожен із видів конфліктів характеризується своїми особливостями перебігу у курсантів, що навчаються на різних курсах. 2. Психологічними чинниками, які детермінують виникнення і прояви внутрішньоособистісних конфліктів під час навчально-виховного процесу, є: байдужість посадових осіб до потреб і запитів курсантів; неадекватне ставлення курсантів до частого залучення на господарські роботи (прибирання території); неможливість планування своєї особистої навчальної діяльності через велику кількість незапланованих, термінових завдань (доручень); недосконалість організації самостійної підготовки тощо. 3. Аналіз динаміки прояву у курсантів внутрішньоособистісних конфліктів під час навчання у вищому військовому навчальному закладі та їх впливу на результати навчання і служби дозволив виявити, що найбільша кількість конфліктів виникає у курсантів 1-го та 5-го курсів. Отже, вони потребують особливої уваги та активної допомоги посадових осіб щодо попередження та вирішення внутрішньоособистісних протиріч. Характерною ознакою при всіх видах внутрішньоособистісних конфліктів є зниження мотивації курсантів до навчальної і службової діяльності, погіршення її об’єктивних показників. Спостерігається тенденція зменшення високого рівня навчання - на 15% і несення служби - на 24%, а також збільшення низького рівня – відповідно на 24% і на 29%. Це свідчить про те, що переживання майбутніми офіцерами внутрішньоособистісних конфліктів негативно впливає на результати їх навчальної і службової діяльності, що є підтвердженням гіпотези дослідження. 4. Основними особливостями психопрофілактики та психокорекції внутрішньоособистісних конфліктів курсантів слід вважати: організацію в часи виховної роботи комплексу просвітницьких заходів: лекцій, групових консультацій, рольових ігор, групових дискусій, які сприяють попередженню та конструктивному вирішенню внутрішньоособистісних конфліктів; проведення індивідуальних бесід та індивідуального консультування курсантів командирами курсантських підрозділів та іншими посадовими особами, які мають найбільше можливостей щодо попередження та вирішення внутрішньоособистісних конфліктів у підлеглих; співпрацю командирів курсантських підрозділів з психологами та іншими фахівцями, які мають відповідні знання основ психопрофілактики та психокорекції зазначених конфліктів (з урахуванням їх видів); врахування викладачами психічних станів курсантів під час проведення занять та психологічна підтримка тих, хто переживає негативні (астенічні) стани; навчання командирів курсантських підрозділів практиці проведення діагностики, попередження та вирішення внутрішньоособистісних зіткнень у підлеглого особового складу; звільнення курсантів, які переживають внутрішньоособистісний конфлікт від занять та виконання службових обов’язків і направлення їх до психолога; організація посадовими особами контролю за їх поведінкою та діяльністю; організація взаємодопомоги та взаємопідтримки між членами курсантського колективу. 5. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу, дозволили розробити практичні рекомендації командирам курсантських підрозділів щодо попередження та вирішення внутрішньоособистісних конфліктів підлеглого особового складу. Перспективами подальших досліджень можуть бути: дослідження внутрішніх протиріч особистості та динаміки їх переходу в конфлікт; розробка та наукове обгрунтування психологічної моделі внутрішньоособистісного конфлікту; взаємозв’язок внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктів. |
