Нетіков Дмитро Олександрович. Внутрішньодуоденальне стентування в комплексі хірургічних методів лікування стенозуючих пілородуоденальних виразок, ускладнених кровотечею : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2006.
Анотація до роботи:
Нетіков Д.А. Внутрішньодуоденальне стентування в комплексі хірургічних методів лікування стенозуючих пілородуоденальних виразок, ускладнених кровотечею. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. - Хірургія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2005.
Дисертаційна робота являє собою експериментально-клінічне дослідження, в основу якого покладене вивчення технології внутрішньодуоденального стентування при ускладненій виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. У роботі представлений комплексний хірургічний підхід до лікування хворих зі стенозуючими пілородуоденальними виразками, ускладненими кровотечею.
Експериментальні дослідження проведені на 24 кролях породи «шиншила». Усі тварини були розділені на дві групи: основну й контрольну.
Проведені експериментальні дослідження показали, що внутрішньодуоденальне стентування викликає зниження глибини й ступеня виразності дистрофічних і деструктивних процесів на субклітинному рівні, приводить до більш раннього включення механізмів внутрішньоклітинної репарації, а також скорочує час відновлення типової ультраструктурної організації клітин слизивої оболонки дванадцятипалої кишки.
Клінічний розділ роботи заснований на порівняльному вивченні результатів хірургічного лікування 128 хворих, оперованих із приводу ускладненої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, що перебували на лікуванні в Інституті загальної й невідкладної хірургії АМН України з 2000 по 2004рр. Усі хворі були розподілені на дві співставлені групи: основну й порівняння. В основній групі крім використання відомих методів ендоскопічного гемостазу, застосовувалося внутрішньодуоденальне стентування для зупинки виразкової кровотечі й ремоделювання звуженого просвіту дванадцятипалої кишки.
Отримані клінічні дані дали можливість розробити новий спосіб прогнозування анастомозиту, спрямований на вивчення порушень білкового й водно-електролітного обмінів.
Розроблена технологія комплексного лікування хворих зі стенозуючими пілородуоденальними виразками, що передбачає застосування внутрішньодуоденального стентування, дозволяє підвищити ефективність ендоскопічного гемостазу з 37,5% до 53,3%; знизити число ускладнень у вигляді анастомозиту з 17,4% до 5,1%.
У роботі представлене теоретичне обгрунтування й практичне вирішення актуального завдання, пов'язаного з поліпшенням результатів лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею й стенозом, шляхом застосування нових технологій ендоскопічного та субопераціонного стентування.
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, ускладнена кровотечею й стенозом, супроводжується вираженими порушеннями гомеостазу. При рецидиві кровотечі ці порушення збільшуються. Оперативні втручання в даних хворих найчастіше часто ускладнюються анастомозитом.
Розроблений в експерименті та апробований у клініці стент оригінальної конструкції, який має протизапальні властивості необхідно застосовувати у хворих з підвищеним ризиком розвитку анастомозиту, при коефіцієнті ризику більш 2,11.
Внутрішньодуоденальне стентування викликає зниження глибини й ступеня виразності дистрофічних і деструктивних процесів на субклітинному рівні, приводить до більш раннього включення механізмів внутрішньоклітинної репарації, а також скорочує час відновлення типової ультраструктурної організації клітин слизової оболонки дванадцятипалої кишки.
Показаннями до внутрішньодуоденального ендоскопічного стентування при стенозуючих пілородуоденальних виразках, які ускладнені кровотечею, є неефективність гемостазу існуючими засобами.
Упровадження розробленого підходу, що передбачає застосування внутрішньодуоденального стентування в комплексі лікувальних заходів при кровоточивих виразках дванадцятипалої кишки, дозволяє підвищити ефективність ендоскопічного гемостазу з 37,5% до 53,3%; знизити число ускладнень у вигляді анастомозиту з 17,4% до 5,1%.
Практичні рекомендації
Проведені в дисертаційній роботі дослідження дозволяють рекомендувати для впровадження в клінічну практику таке:
1.Застосування ендоскопічного внутрішньодуоденального стентування у хворих на виразки дванадцятипалої кишки, що кровоточать, з метою підвищення надійності й ефективності гемостатичних заходів, а також при супутному стенозуванні пілородуоденального каналу для його ремоделювання й забезпечення природного гастродуоденального пасажу.
2. Застосування математичної прогностичної схеми визначення схильності до анастомозиту, заснованої на визначенні дефіциту білка, дефіциту електролітів з виділенням трьох ступенів ризику розвитку: I (невисокий); II (підвищений); III (високий). Розрахунок коефіцієнту ризику розвитку здійснюється за формулою:
К = (ДБ/НБ +ДК+/НК+ +ДCL-/HCl- + ДСа2+/НСа2+)
3. Застосування у хворих з високим ризиком розвитку анастомозиту розроблених стентів-ендопротезів, що мають властивість розсмоктування й протизапальну дію.
4. Застосування вдосконалених методик вирізування стенозуючих виразок пілородуоденального каналу, що кровоточать, з використанням його стентування.
5. Застосування ендоскопічного внутрішньодуоденального стентування для профілактики рецидиву кровотечі.
Публікації автора:
Бойко В.В., Невзоров В.П., Нетиков Д.А. Морфологическая характеристика слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки после внутридуоденального стентирования в эксперименте. // Харківська хірургічна школа. – 2004. - №3. – C. 119-122.
Бойко В.В., Сушков С.В., Нетиков Д.А., Криворотько И.В., Пеев С.Б., Красивский С.Л. Эффективность эндоскопического гемостаза у больных с высоким операционно-анестезиологическим риском при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, осложненной кровотечением. // Харківська хірургічна школа. – 2005. - №1. – C. 166-169.
Бойко В.В., Криворучко И.А., Пеев С.Б., Донец Н.П., Сариан И.В., Османов Р.И., Красивский С.Л., Нетиков Д.А. Прогноз и профилактика рецидива кровотечения из язв гастродуоденальной зоны у больных с тяжелыми кровотечениями. //Харківська хірургічна школа. – 2003. - №1. – C. 63-67.
Нетиков Д.А. Эндоскопическое стентирование в лечении стенозирующих пилородуоденальных язв, осложненных кровотечением. //Таврический медико-биологический вестник. – 2005.- №8.- С. 80-82.
