Анотація до роботи:

Поляковський В.М. Вміст аліфатичних амінів у кормах та їх вплив на метаболічні процеси і резистентність лактуючих корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал щодо визначення якості та проведення санітарно-гігієнічної оцінки при тривалому зберіганні кукурудзяного силосу. Встановлено, що в процесі тривалого зберігання у кукурудзяному силосі накопичуються небілкові азотовмісні сполуки, в тому числі аліфатичні аміни: метил-, етил- та ізобутиламін, вміст яких коливається в межах 9,2 – 15,7 мг/кг корму.

У лактуючих корів при згодовуванні кормів з підвищеним рівнем амінів (5,42 мг на 1 кг маси тіла) змінюється клінічний стан, спостерігається гіпоксія, стан компенсованого метаболічного ацидозу, виникає гіперглікемія, стимулюється уреогенез, порушується фракційний склад білків плазми крові, погіршується якість молока. Згодовування лактуючим коровам протягом перших 50 днів лактації сорбенту хумоліт нормалізує клінічний стан, показники кислотно-лужної рівноваги крові, метаболічного статусу та білковий спектр сироватки крові, покращує якість молока.

1. Встановлено, що важливим додатковим критерієм гігієнічної та ветеринарно-санітарної оцінки кормів є загальний вміст амінів та інших небілкових азотовмісних сполук, які негативно впливають на здоров’я тварин і погіршують якість продукції.

2. Показано, що загальний рівень амінів у кормах значно коливається і становить: у сінажі із різнотрав’я – 37,18 мг/кг, пивній дробині – 41,80, силосі із кукурудзи – 57,16, жомі – 61,27, сіні лучному – 117,60, соломі озимої пшениці – 85,05 та пшеничних висівках – 111,32 мг/кг корму.

3. Вміст амінів при тривалому зберіганні кукурудзяного силосу з жовтня до квітня зростає у 20 разів, досягаючи значення 3,0 мг/кг сухої речовини корму, причому основними є нижчі аліфатичні аміни: метил-, етил- та ізобутиламін, вміст яких змінюється у межах 9,2 – 15,7 мг/кг сирого корму.

4. Тривале зберігання кукурудзяного силосу супроводжується зростанням у 3,3 – 3,6 раза рівня вільних амінокислот, у тому числі аспарагінової, глутамінової, треоніну, серину, аланіну, валіну, метіоніну, ізолейцину, лейцину, тирозину, фенілаланіну, гістидину, лізину, аргініну та орнітину, загальний вміст яких досягає значення 4,3 г на 1 кг сухої речовини корму.

5. Показано, що загальна кислотність кукурудзяного силосу у весняний період порівняно з аналогічними показниками корму восени зростала з 34 до 39Т, величина рН знижувалась з 4,17 до 3,66, а вміст органічних кислот збільшувався до 0,30±0,07 гекв/кг корму.

6. Згодовування кормів із підвищеним рівнем амінів (5,42 мг на 1 кг маси тіла) змінює клінічний стан лактуючих корів, що проявляється у напруженні дихальної системи та зниженні парціального тиску кисню крові при відносно стабільних гематологічних показниках.

7. У лактуючих корів при згодовуванні кормів із підвищеним вмістом аліфатичних амінів, виявлено стан компенсованого метаболічного ацидозу, викликаного зниженням рівня бікарбонатів і загальної вуглекислоти, парціального тиску вуглекислого газу та зсуву буферних основ крові у бік від’ємних значень.

8. За умов згодовування кормів з підвищеним вмістом аліфатичних амінів у крові лактуючих корів спостерігається високий рівень глюкози, сечовини та активності АлАТ, зміна фракційного складу білків плазми та величини А/Г коефіцієнта, збільшення рівня аміаку в молоці при сталих показниках загальної та активної кислотності.

9. Згодовування лактуючим коровам сорбенту хумоліт сприяло відновленню стану кислотно-лужної рівноваги крові за рахунок підвищення в ній вмісту бікарбонатів на 20%, загальної вуглекислоти – на 22%, парціального тиску вуглекислого газу – на 21% та кисню – на 20%, зміщення показника зсуву буферних основ у бік позитивних значень на 4 одиниці.

10. При згодовуванні сорбенту хумоліт у лактуючих корів покращувався клінічний стан, нормалізувався метаболічний статус, резистентність, фракційний склад білків плазми крові, знизився рівень аміаку в молоці.

Публікації автора:

1. Поляковський В.М., Захаренко М.О. Вміст вільних амінокислот та біогенних амінів в кукурудзяному силосі в процесі тривалого зберігання // Науковий вісник НАУ. – К., 1998. – №12. – С. 94 – 99 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

2. Поляковський В.М., Шевченко Л.В. Вплив біогенних амінів на клінічні показники лактуючих корів // Науковий вісник НАУ. – К., 1999. – №13. – С. 77 – 80 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

3. Поляковський В.М. Накопичення амінів в кукурудзяному силосі в процесі зберігання // Науковий вісник НАУ. – К., 2001. – №41. – С. 128 – 130.

4. Поляковський В.М., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Біогенні аміни: властивості, розповсюдження та вплив на організм тварин //Науковий вісник НАУ. – К., 2002. – №58. – С. 17 – 21 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

5. Науково-практичні рекомендації по профілактиці порушень метаболічного статусу в організмі корів та лікування неонатальних діарей у телят / Поляковський В.М., Захаренко М.О., Совенко Л.В. та ін. // К.: Науковий світ, 2001. – 12 с. (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

6. Поляковський В.М., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Спосіб профілактики неонатальних діарей у телят // Деклараційний патент на винахід 60807 А. – 2003. – Бюлетень. № 10 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).