У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні юридичної природи військової служби як виду державної служби, визначено її зміст і характер; надано характеристику органів управління військової служби, розглянуто їх систему та компетенцію; зроблено аналіз чинного законодавства у сфері проходження військової служби в Україні; визначено правовий статус військовослужбовців; з'ясовано юридичну сутність військового обов'язку громадян України, особливості припинення військової служби, а також юридичну сутність військової дисципліни та її зміст; дано загальну характеристику юридичної відповідальності військовослужбовців, окреслено її риси і принципи; встановлено роль адміністративної і дисциплінарної відповідальності військовослужбовців у зміцненні законності і дисципліни у ЗСУ; визначено напрями розвитку законодавства про адміністративну та дисциплінарну відповідальність військовослужбовців. На підставі проведеного дослідження сформульовано такі висновки. 1. Військова служба — це особливий вид діяльності осіб, які займають державні посади у військових організаціях та структурах, мають військові звання, наділені владними повноваженнями, виконують завдання та функції держави щодо забезпечення її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності специфічними методами та засобами. 2. Головною метою військової служби в Україні як державної служби особливого характеру (мілітаризованої) є практичне здійснення функцій держави щодо збройного захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, військового та економічного потенціалу України. Статус військової служби та військовослужбовців визначається тільки на державному рівні. 3. Виходячи із змісту військової служби пропонується внести до Закону «Про Збройні Сили України» визначення поняття «військовослужбовець» та «військова посада». Військовослужбовець — громадянин (громадянка) України, що має військове звання, проходить військову службу у Збройних Силах, виконує обов'язки за займаною військовою посадою згідно з колом службових повноважень. Військова посада - це формально визначена первинна структурна одиниця у Збройних Силах України, військах, військових формуваннях та структурах, що входять до складу Воєнної організації держави, яка визначає зміст та повноваження військовослужбовця, що її обіймає. Органи військового управління є складовою частиною єдиної системи органів виконавчої влади і здійснюють функції держави на основі загальних принципів державного управління. Це виконавча, розпорядча та організуюча діяльність військових органів, управління та структур, яка безпосередньо пов'язана з керівництвом Збройними Силами, їх матеріально-побутовою та бойовою діяльністю з метою успішного й ефективного вирішення поставлених державою завдань, щодо забезпечення її збройного захисту. Акти органів військового управління, видані у межах їх компетенції, є обов'язковими до виконання у військових формуваннях та структурах. Підготовка до військової служби є однією з форм реалізації військового обов'язку громадянами, організується, забезпечується та контролюється відповідно до закону уповноваженими державними органами та посадовими особами, здійснюється як в обов'язковому, так і у добровільному порядку, розповсюджується тільки на громадян України і пов'язана із зарахуванням на військову службу, призовом на збори, присвоєнням військового звання, призначенням на посаду або звільненням з неї в запас або відставку. Військовий обов'язок - це обов'язок громадян України на підставі закону здійснювати підготовку до військової служби, проходити її у лавах Збройних Сил, інших військових формуваннях, виконувати військовий обов'язок у запасі та резерві, дотримуватися правил військового обліку з метою забезпечення збройного захисту Вітчизни.
Припинення військової служби є окремим етапом її проходження. Припинення військової служби — це сукупність умов та фактів, що закріплюються у наказі уповноваженої посадової особи про виключення військовослужбовця зі списків військової частини, на підставі чого припиняються військово-службові правовідносини та втрачається статус військовослужбовця. 7. Головним завданням юридичної відповідальності військовослужбовців є забезпечення дотримання законності та дисципліни у ЗСУ, спрямовування їх діяльності на додержання законів, відповідальне ставлення до виконання службових повноважень. Адміністративна та дисциплінарна відповідальність дозволяють швидко впливати на поведінку військовослужбовців, не усуваючи їх від виконання обов'язків, служать зміцненню військової дисципліни. Однією з умов забезпечення і зміцнення військової дисципліни є закріплення в оновленому Дисциплінарному статуті ЗСУ (Дисциплінарному кодексі військовослужбовців України): 1) обов'язків різних категорій військовослужбовців щодо дотримання військової дисципліни; 2) видів заохочень за сумлінне виконання ними службових обов'язків; 3) видів дисциплінарних стягнень за порушення військовослужбовцями нормативно визначених обов'язків; 4) механізму застосування заохочень. Оновлене законодавство про дисциплінарну відповідальність має включати визначення дисциплінарного проступку військовослужбовця. Це, на думку автора, протиправне, суспільно шкідливе, винне діяння, що полягає в невиконанні або неналежному виконанні військовослужбовцями службових повноважень, інших закріплених у нормативно-правових актах обов'язків, що заподіює суспільству та державі несуттєву шкоду, за яке передбачена дисциплінарна відповідальність. При притягненні військовослужбовців до адміністративної відповідальності необхідно враховувати, що на них поширюється дія Дисциплінарного статуту ЗСУ і вони за скоєння адміністративного проступку можуть відповідати за цим Статутом. У КУпАП доцільно чітко визначитися зі складами правопорушень, за які військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних засадах, про що чітко сказати у відповідних статтях, з цією метою у КУпАП включити окрему главу «Відповідальність військовослужбовців за адміністративні правопорушення». На підставі аналізу військового законодавства робиться висновок, що правове регулювання військової служби є недостатнім. Пропонується прийняття Військового кодексу України, а з метою захисту професійних прав військовослужбовців - Закону України «Про професійні союзи військовослужбовців». Для більш чіткого визначення правового статусу військовослужбовців ЗСУ прийняти закон «Про правовий статус військовослужбовців в Україні».
Для підвищення ефективності дисциплінарної практики пропонується замість Дисциплінарного статуту ЗСУ, опрацювати та прийняти Дисциплінарний кодекс військовослужбовців. Надається його структура. |
