Анотація до роботи:

Ліхацька Н.М. Війна та мир як феномени історичного процесу (соціально-філософський аналіз). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена соціально-філософському аналізу війни і миру як феноменів історичного процесу. Дослідження охоплює коло питань, пов'язаних з трансформацією даних феноменів, їх взаємодією і взаємообумовленістю на початку нового тисячоліття. Акцентована увага на необхідності врахування конкретної історичної епохи, а також соціально-політичної та економічної ситуації в дослідженні проблем війни і миру.

Запропоновані нові концептуальні підходи щодо класифікації воєн за допомогою узагальнення, переосмислення поглядів зарубіжних і вітчизняних філософів. Досліджуються методологічні проблеми джерел виникнення воєн і особливості їх прояву в умовах світу, що трансформується. Розглянуті основні зміни в характері війн на сучасному етапі розвитку суспільства.

На основі соціально-філософського аналізу основних тенденцій розвитку суспільства в епоху глобалізму доводиться необхідність єднання людини і людства в боротьбі за мир. Значне місце в роботі займає дослідження феномена миру як пріоритетної цінності сучасного суспільства. Акцентована увага на необхідності утвердження і вдосконалення принципів мирного співіснування з урахуванням нових загроз і викликів сучасності. Запропоновані принципи, які можуть служити теоретичною основою для вироблення загальної культури миру в сучасному суспільстві.

У висновках на ґрунті використання методологічних прийомів науково-теоретичного дослідження, а також за результатами інтерпретації феноменів війни та миру у гуманітарному знанні формуються головні положення соціально-філософського аналізу їх у сучасному соціумі в умовах глобалізації.

1. Доводиться, що війна і мир є самостійними соціально-політичними явищами, а не двома протилежними сторонами одного і того ж процесу, хоча в основі миру, як і війни, лежить політика певної держави.

2. Констатується, що глибокі кількісні і якісні перетворення в соціально-політичній і військово-технічній сторонах змісту війни і миру, які відбувалися в процесі історичного розвитку суспільства, призвели, врешті-решт, до максимального посилення ступеня дії війни на всі сфери суспільного життя, небувалого зростання масштабів участі мас у війні, встановлення міцного діалектичного взаємозв'язку між війною і миром.

3. Обґрунтовується положення про те, що розробки концепцій війни і миру мислителями античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу і сучасності не зводилися лише до механічного запозичення, сумарного приєднання до вже наявних знань, встановлення зв'язків. Набагато частіше вони носили характер творчого наслідування, опосередкованого всією сукупністю накопичених знань, включення ідей в систему складніших відносин, нової постановки і рішення тих самих проблем. Багато ідей мислителів, будучи переосмисленими і пристосованими до нових умов, стали складовими елементами більш розвинутих систем знань про війну та мир. Цей висновок, перш за все, відноситься до вчення про джерела і причини війни, які широко представлені в структурі соціально-філософських знань основних історичних етапів – від античності і до теперішнього часу.

4. Аргументується ідея про те, що в процесі розвитку виявляються певні закономірності: збільшення тривалості, інтенсивності ведення бойових дій, зростання чисельності армій, оснащення їх все більшою кількістю зброї і бойової техніки великої руйнівності, поява високоточної зброї, розповсюдження гонки озброєнь прискорюють і без того критичний темп накопичення і вдосконалення ядерної та інших видів зброї; окрім величезних людських жертв, пов'язаних з безпосередньою дією на людей вражаючих чинників ядерної зброї, що призводять до демографічної катастрофи, неминуча і катастрофа екологічна, руйнування середовища незаселеного людиною.

5. Доводиться думка про те, що з початком сучасної війни збройна боротьба тісно переплітається з економічною, дипломатичною, інформаційною, психологічною, терористичною боротьбою, і у війні збройній боротьбі підкоряється все економічне, політичне і духовне життя суспільства. Тобто, сучасна війна є сплавом, єдністю збройної, економічної, політичної, дипломатичної та інших видів соціальної боротьби між державами і коаліціями держав.

6. Формулюються положення про те, що в усіх відношеннях – як в політичних, економічних, науково-технічних, а також і в екологічних, демографічних, соціально-психологічних – третя світова війна може виявитися найбільшою катастрофою, згубною для світової цивілізації. За наявності небезпеки ядерної війни національна безпека кожної держави стає залежною від колективних дій країн, спрямованих на захист миру і запобігання війни, і тому всі держави повинні при розробці зовнішньої політики віддавати перевагу загальним, глобальним проблемам, і перш за все, забезпеченню миру і запобіганню ядерної війни як необхідній умові соціального прогресу.

Публікації автора:

1. Фролова Н.М. Мир як основа існування людини (соціально-філософський аналіз) // Мультиверсум. Філософський альманах. – Вип. 47. – Київ: Український центр духовної культури. – С. 176-183.

2. Ліхацька Н.М. Конфлікт у сучасному світовому суспільстві // Наука. Релігія. Суспільство. – Донецьк: ІПШІ МОНУ і НАНУ „Наука і освіта”, 2006. – С. 226-231.

3. Ліхацька Н.М. Війна та мир: до постановки проблеми // Вісник Дніпропетровського університету. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 13. Філософія. Соціологія. Політологія. – С. 158-163.

4. Ліхацька Н.М. Соціально-філософське дослідження можливих причин війн // Культура народов Причерноморья. – Сімферополь: ТНУ, 2006. – № 89. – С. 148-151.

5. Ліхацька Н.М. Сучасна війна: комплекс основних проблем // Ноосфера і цивілізація. – Донецьк: ДонНТУ, 2007. – № 5(8). – С. 137-141.

6. Фролова Н.М. Війна й мир – глобальна проблема людства // Матеріали IІІ міжрегіональної конференції молодих учених «Дослідження молодих науковців в галузі гуманітарних наук» (м. Горлівка). – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2005. – С. 114-118.

7. Фролова Н.М. Проблема війни і миру в сучасну епоху // Тези докладів і доповідей IV Російського філософського конгресу«Філософія і майбутнє цивілізації» (м. Москва). – Москва: Современные тетради, 2005. – Т. 3. – С. 326-327.

8. Фролова Н.М. Необхідність затвердження мирного співіснування в ХХІ столітті // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень –‘2005» (м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т.62. Соціальна філософія. – С. 37-39.

9. Ліхацька Н.М. Діалектичний взаємозв’язок проблем війни та миру // Матеріали IV міжрегіональної конференції молодих учених та аспірантів «Дослідження молодих науковців в галузі гуманітарних наук» (м. Горлівка). – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2006. – С. 132-134.

10. Ліхацька Н.М. Філософсько-історичний аспект дослідження проблеми миру // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної Інтернет – конференції «Простір і час сучасної науки» (м. Київ). – Київ, 2006. – ІІ частина. – С. 59-61.

11. Ліхацька Н.М. Філософська основа аналізу історичної ролі війни // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові дослідження – теорія та експеримент ’2006» (м. Полтава). – Полтава: «Інтер Графіка», 2006. – Т. 3. – С. 152-154..

12. Ліхацька Н.М. Війна та мир як глобальний процес// Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції «Ідентичність у сучасному соціумі» (Донецьк, 14-15 листопада 2006р.). – Донецьк: Юго-Восток, 2006. – С. 286-288.

13. Ліхацька Н.М. Проблема війни в системі морально-етичних цінностей // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції «Філософія і соціологія в контексті сучасної культури» (Дніпропетровськ, 19-20 квітня 2007 р.). – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 237-243.