Анотація до роботи:

Паращенко І.В. Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07. – ветеринарне акушерство. – Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, м. Львів, 2003.

Досліджено причини низької відтворної здатності телиць парувального віку в господарствах Сумської області. Основними причинами тривалої неплідності у телиць парувального віку є комплекс стрес-факторів: неповноцінна годівля, прив’язне утримання, відсутність інсоляції та контакту з тваринами протилежної статі, а також недоброякісний відбір теличок для відтворення стада та порушення технології їх осіменіння. Сезонна динаміка більшості показників біохімічного, морфологічного та гормонального складу крові вказує на непідготовленість організму телиць до прояву повноцінного статевого циклу.

Апробована і доведена доцільність інтенсифікації відтворної функції телиць парувального віку за допомогою тканинного препарату ПДЕ та комплексного застосування ПДЕ декавіту та тривітаміну. Тканинний препарат сприяє активації процесів обміну речовин, що підтверджується біохімічними, морфологічними та гормональними показниками крові, які досягають рівня показників сприятливих для запліднення, а також збільшенню кількості інтерстиціальних клітин, інтенсивному розвитку кровоносних судин та паренхіми яєчників, прискорюючи процес овуляції.

При застосуванні вищезазначених препаратів телицям у віці три роки і більше, ефективність інтенсифікації різко знижується.

1.Найбільш поширеною причиною неплідності телиць (понад 40%) є гіпофункція яєчників, що виникає в наслідок аліментарної гіпотрофії. Комплексне застосування тканинного препарату (ПДЕ), естрофану, декавіту та тривітаміну сприяє відновленню циклічної функції яєчників та відтворної здатності телиць різного віку симентальської, голштінофризької і швіцької порід.

2.Аліментарна гіпотрофія яєчників, яка спричиняє зниження генеративної та ендокринної функції яєчників неплідних телиць, була підтверджена нашими даними, отриманими при проведенні аналізу поживності раціонів годівлі тварин різних вікових груп та біохімічних і морфологічних досліджень крові, які не відповідали фізіологічним параметрам за показниками перетравного протеїну, макро- та мікроелементів у кормах, а також загального білка, вітаміну А, резервної лужності та співвідношення Са:Р крові.

3.Виражене зменшення величини і форми яєчників відсутність в них фолікулів і жовтих тіл при пальпації, викликає розлади ендокринної функції статевих залоз, виражені у зменшенні синтезу естрогенів (0,12±0,01нмоль/л) та прогестерону (1,64±0,40нмоль/л), гальмуванні проявлення статевого циклу з наступною тривалою неплідністю або повною втратою відтворної здатності телиць.

4.Комплексне застосування тканинного препарату ПДЕ, як неспецифічної терапії, а також у поєднанні з тривітаміном на фоні збалансованої годівлі неплідних телиць, проявляє мобілізуючу дію на посилення метаболічних процесів організму, що підтверджує помітне збільшення загального білка від 61,8±2,99 г/л до 85,8±3,51 г/л; вітаміну А від 22,0±1,95 мкг/% до 36,4±6,15 мкг/%, резервної лужності від 46,5±1,00 мкг/% до 60,2±1,87 мкг/%, співвідношення Са:Р від 1,89:1 до 1,90:1 у крові дослідних тварин.

5.Посилення метаболічних процесів в організмі молодих тварин відбувається з участю ендокринної системи, зокрема статевих залоз на що вказує вірогідне збільшення в крові естрогенів від 0,07±0,01 нмоль/л до 0,08±0,02 нмоль/л і прогестерону від 1,64±0,40 нмоль/л до 1,90 ±0,42 нмоль/л, що свідчить про поступове становлення циклічної функції яєчників неплідних тварин.

6.Одноразове підшкірне застосування біостимулятора ПДЕ, виготовленого з пуповини та плацентарних тканин людини в дозі 20 мл та комплексне його застосування в тій же дозі з одноразовим внутрішньом’язовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл, викликає у 73,4±3,0% - 78,3±3,2% (Р< 0,001) телиць парувального віку різних порід прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу при 82,97±4,5% – 89,75±3,7% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 5,57±0,3 – 6,36±0,28 (Р< 0,001) доби, а також зменшення кількості телиць, які проявляють статевий цикл вдруге після осіменіння від 17,25% до 10,28 %.

7.Комплексне застосування естрофану в дозі 2 мл із тривітаміном в дозі 5 мл викликає прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу у 60,0±2,7% - 65,9±4,5% фізіологічно зрілих телиць голштінофризької та швіцької порід при 66,75,9% – 71,2±6,19% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,15±0,19 – 8,37±0,36 доби, тоді як застосування лише естрофану в дозі 2 мл викликає прояв стадії збудження лише у 36,7±1,9% - 41,2±4,9% телиць при 50,0±4,1% – 53,09±8,23% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,41±0,49 – 8,64±0,57 доби.

8.Сезонна динаміка показника прояву телицями швіцької та голштінофризької порід статевого циклу після введення ПДЕ (зимою 73,3% та 70,0% (відповідно до порід); весною – 73,3% та 76,9%; влітку - 80,0% та 66,7%; восени - 86,6% та 80,0% відповідно) була обумовлена покращенням годівлі літом і восени та утриманням самиць у літніх таборах, що на фоні застосування тканинного препарату було додатковим стимулятором відтворної функції.

9.Показник часу прояву телицями статевого циклу після введення ПДЕ суттєво не відрізнявся в телиць голштінофризької та швіцької порід (зимою – 5,43±0,44 доби та 6,91±0,82 доби відповідно до порід; весною – 5,70±0,35 доби та 5,18±0,35 доби; влітку – 6,80±0,51 доби та 7,75±0,28 доби; восени – 5,83±0,48 доби та5,62±1,39 доби).

10.Найбільша економічна ефективність по кожній групі (60 голів за рік) відносно контрольної (0 грн.) за 365-денний термін досліду, не враховуючи показники затрат праці та заробітної плати персоналу, була отримана після введення ПДЕ і склала 11339,75 грн. - у телиць швіцької породи та 10016,78 грн. - у тварин голштінофризької породи, тоді як після комплексного застосування естрофану та тривітаміну цей показник склав – 8579,9 грн. у телиць швіцької породи, та 7578,91 грн. у тварин голштінофризької породи. Найгірший результат був отриманий після застосування естрофану – 4847 грн. у телиць швіцької породи та 4200,73 грн. у тварин голштінофризької породи.

Публікації автора:

1.Паращенко І.В. Синхронізація відтворної функції у телиць // Вісник Сумського державного аграрного університету. – 2001. - Вип. 6. – С. 93- 95.

2.Харенко М.І., Пономаренко В.П., Паращенко І.В., Красовицький З.Й., Часник М.Г. Тваринництву України вітчизняні препарати // Ветеринарна медицина України. – 2001. - № 7. – С. 26 – 27. Автором проведені експериментальні дослідження по апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію телиць симентальської породи трьохрічного віку і більше, оброблені й узагальнені результати досліджень.

3.Харенко М.І., Паращенко І.В., Пономаренко В.П. Порівняльна оцінка впливу гормональних, вітамінних та тканинних препаратів на відтворну функцію телиць парувального віку // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Збірник праць, присвячений 150–річчю від дня заснування ХЗВІ. - 2001.- Вип. 9.- Час. 2. – С. 92- 94. Автором проведені експериментальні дослідження по впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць швіцької породи, підготовлена стаття до друку.

4.Харенко М.І., Паращенко І.В. Вплив біостимуляторів на відтворну функцію телиць і корів // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2001.- № 2-3. – С. 91- 92. Автором проведені експериментальні дослідження по впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць голштінофризької породи, підготовлена стаття до друку.

5.Паращенко І.В. Стимуляція відтворної функції телиць // Матеріали науково–практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету. – 2002. – С. 57.

6.Паращенко І.В., Пономаренко В.П., Харенко М.І. Синхронізуючий та стимулюючий ефект тканинних, вітамінних та гормональних препаратів // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2002.- № 2-3. – С. 72- 73. Автором проведені експериментальні дослідження по впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць голштінофризької та швіцької порід, оброблені і узагальнені результати досліджень.

7.Паращенко І.В., Харенко М.І., Хомин С.П. Стимуляція відтворної функції телиць парувального віку різних порід біологічно активними препаратами // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - 2002.- Том 4 ( № 5). – С. 110 – 114. Автором проведені експериментальні дослідження по вивченню дії біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць різних порід 15–26 - місячного віку, проведені гістологічні дослідження яєчників тварин, оброблені й узагальнені результати досліджень.

8.Паращенко І.В. Показники відтворної здатності телиць парувального віку в господарствах Сумської області // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2002.- Вип. 7. – С.70- 71.

9.Паращенко І.В. Ефективність впливу тканинних, гормональних та вітамінних препаратів на відтворну функцію телиць парувального віку // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – 2002.- Том 2 (21). – С. 133 – 135.

10.Паращенко І.В., Харенко М.І. Гормональний фон сироватки крові телиць парувального віку під впливом дії гормональних, вітамінних та тканинних препаратів // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. Актуальные проблемы ветеринарной медицины. Ветеринарные науки. – 2002.- Вып. 74. – С. 102 – 105. Автором проведені дослідження сироватки крові стимульованих телиць, підготовлена стаття до друку.