Анотація до роботи:

Бурлакова О.О. Відтворення вищої освіти України у Європейському освітньому просторі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10 – філософія освіти. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню механізмів та шляхів відтворення вищої освіти України в процесі її євроінтеграції. Висвітлюються системні реформування вищої освіти, розкриваються теоретичні засади розвитку вищої освіти України в ХХІ столітті, визначаються економічні складові, напрямок та порядок проведення системних реформ, обґрунтовується необхідність інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір.

У дисертації одержали подальший розвиток аналіз використання народногосподарського потенціалу освіти, систематизація показників економічної і соціально-економічної ефективності освіти, а також дослідження тенденції потенціалу вищої освіти України. Встановлено, що якість є невід’ємною складовою потенціалу вищої освіти, має міжнародне визнання і закладається в основу визнаних стратегій розвитку вищої освіти не тільки як філософська, а також як політична категорія. Підкреслено керівну роль держави в забезпеченні якості вищої освіти. Зроблено висновок про те, що обґрунтування та актуалізація поняття якості вищої освіти пов’язане зі створенням державних стандартів та визначенням процедур розрахунків індикаторів якості, що відповідають вимогам Болонського процесу.

У висновках дисертаційного дослідження в розширеному вигляді презентовані основні наукові результати, які виносяться на захист, визначаються перспективи подальшого наукового пошуку закономірностей розуитку системи вищої освіти в нашій країні в умовах світових інтеграційних процесів та модернізаційних перетворень українського суспільства.

Визначено, що в різних країнах світу здійснюється реформування національних систем освіти, які мають відповідати новим вимогам інформаційного суспільства. Різні, за глибиною і характером здійснюваних заходів, процеси перебудови спрямовані на пошук більш ефективних, дійових систем організації, управління і фінансування освітньої діяльності, підвищення її ролі в соціально-економічному житті.

Необхідно продовження і прискорення системних реформ у вищій освіті, які відображають процеси економічного розвитку і модернізації вищої освіти до суспільних вимог. І хоча стабілізаційні процеси мають зважений та збалансований характер, процес реформування вищої освіти проходить суперечливо, має ознаку того, що ряд факторів безпосереднім або опосередкованим чином стримують його успішність.

В останнє десятиріччя ХХ століття в системі організації освітньої діяльності в Україні відбулися зміни, які загалом збігаються з напрямом світових тенденцій у сфері освіти: перехід до ступеневої освіти; диверсифікація навчальних закладів; значне урізноманітнення як форм навчання, так і закладів післядипломної освіти; розвиток недержавного сектору освіти. В Україні для цього створена необхідна законодавча база. Встановлено, що в Україні відбувається подальший розвиток ресурсного забезпечення вищої освіти, що супроводжується якісними та кількісними змінами у мережі навчальних закладів. Потреби суспільства, щодо оновлення змісту навчання, конкурентоспроможності та визнання документів, особливо з урахуванням пріоритетності напряму євро інтеграції задовольняються ще не повною мірою.

Ефективність освітньої діяльності розкривається в двох аспектах: економічна (співвідношення величини витрат та одержаного ефекту) та соціально-економічна ефективність (відповідність результатів діяльності соціальним та економічним цілям). З іншого боку, ефективність освіти розглядається на двох рівнях: внутрішня ефективність (продуктивність і результативність виробництва освітніх послуг з точки зору галузі освіти, її внутрішніх цілей і завдань) і зовнішня ефективність (виражає міру, якою “вироблені” навчальними закладами результати є бажаними для суспільства).

В системі управління вищою освітою потребує переосмислення керівна роль держави, яка поряд з посиленням функцій контролю за якістю освітніх послуг має передбачати значну децентралізацію влади і розширення автономії вищих навчальних закладів та реальне включення інших суб’єктів у процес керівництва галуззю. Здійснення цих важливих завдань з одночасним посиленням взаємних зв’язків і взаємодії основних партнерів (держави, громадськості, приватного сектору, керівництва навчальних закладів) дозволить активізувати всі складові освітнього процесу. Обґрунтовано, що місія держави у сфері вищої освіти визначається такими основними цілями: забезпечення стабільного розвитку, ефективного механізму функціонування та справедливого розподілу, що досягається через виконання відповідних функцій: 1) визначення стратегії розвитку та розробка нормативно-правової бази; 2) управління системою вищої освіти; 3) забезпечення достатніх обсягів фінансування освіти за допомогою безпосереднього фінансування, пільгового оподаткування, стимулювання притоку приватних джерел тощо. Державна стратегія розвитку освіти своїм фундаментом повинна мати чітке усвідомлення того, що освіта – це довгострокові економічні і соціальні інвестиції.

Закріплення демократичних принципів та форм організації управління в законодавчих і нормативних документах є важливим кроком в процесі модернізації системи вищої освіти. Однак, не менш важливим виступає впровадження відповідних механізмів, які б дозволяли не лише декларувати, а й неухильно їх дотримуватися. Нагально необхідним виступає формування гнучкої розгалуженої системи організаційно-економічного управління, урізноманітнення її інструментарію. Менеджмент вищої освіти вирішує дві важливі задачі, які мають педагогічний та економічний характер. Первинними є педагогічні цілі, але досягнення їх стає можливим на основі виконання економічних завдань. Успішна реалізація всього комплексу завдань, що стоять перед навчальним закладом, потребує відповідної системи менеджменту, а включення закладів освіти у ринкові відносини – і розвиток маркетингу.

Доведено, що якість є невід’ємною складовою потенціалу вищої освіти, має міжнародне визнання і закладається в основу визнаних стратегій перспективного розвитку вищої освіти не тільки як філософська, а також і як політична категорія. У низці авторитетних міжнародних документів: Лісабонська конвенція, Сорбонська декларація, Болонська угода, у рішеннях Всесвітньої конференції ЮНЕСКО та інших, що працюють у напрямку визначення пріоритетів вищої освіти у міжнародному масштабі, значення даної категорії пов’язується не тільки навчальними досягненнями та навичками студентів, професійною майстерністю професорів, якістю дидактичного матеріалу та методичного забезпечення, а й із якістю роботи всієї системи вищої освіти загалом. Показано, що пріоритетність категорії якості сьогодні важливо саме тому, що Україна традиційно має високий рівень вищої освіти, який внаслідок процесів реформування і певних трансформацій не повинен бути втраченим. Національна вища освіта повинна обрати за взірець кращий європейський досвід, процес реформування повинен відбуватись послідовно, системно і цілеспрямовано з метою покращення якості вищої освіти, приведення її до міжнародних зразків.

Створення ефективної системи підвищення якості навчального процесу, вдосконалення форм і методів організаційної, методичної, наукової діяльності вищих навчальних закладів, пов’язане з дієвістю, оперативністю і об’єктивністю реалізації функцій внутрішнього контролю. На часі поглиблення змісту цього компоненту управління, зростання дієвості педагогічного, оперативного та етапного контролю у вищих навчальних закладах. Особливе значення внутрішній контроль повинен мати при проведенні державного інспектування, акредитації спеціальностей та навчальних закладів.

Основний зміст дослідження викладено в таких публікаціях автора:

1. Бурлакова О.О. Умови проведення системних реформ у вищій освіті // Гуманітарний вісник Переяслав – Хмельницького державного педагогічного університету імені Григоія Сковороди: Науково – теоретичний збірник. – Переяслав Хмельницький.- 6/ 2005.- 314 с. - с. 289 – 292.

2. Бурлакова О.О. Особливості розвитку управління вищою освітою в умовах євро інтеграційних процесів // Науково-теоретичний збірник. – Тернопіль: Астон.- 2006. – с. – с. 580-589.

3. Бурлакова О.О. Важелі державного упорядкування системи вищої освіти в умовах Болонського процесу // Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький. – 2006. -с. – с. 569-574.

4. Бурлакова О.О., Бурлаков О.О. Шляхи вдосконалення державного регулювання сфери освіти // Розширення Європейського союзу: нові реалії і перспективи на міжнародному ринку вищої освіти і науки. Матеріали науково –практичної конференції 24 – 27 листопада 2004 року. – Ужгород: КП «Ужгородська міська друкарня» 2005. –285 с. - с. 17 – 23.( Автором )

5. Мороз Інна, Бурлакова Ольга. Педагогічні умови запровадження кредитно – модульної системи навчання в процесі підготовки фахівців з єкономіки // Розширення Європейського союзу: нові реалії і перспективи на міжнародному ринку вищої освіти і науки. Матеріали науково –практичної конференції 24 – 27 листопада 2005 року.-Ужгород. КП «Ужгородська міська друкарня» 2006. – 295с. - с. 85 – 91. (Автор )

6. Бурлакова О.О. Реформування та економічні трансформації у вищій освіті // Проблеми освіти: Наук. метод.зб.ІНМЦ ВО МОН України К.2005. Вип. 46: Болонський процес в Україні. – ч.2, с. 163 – 168.

7. Бурлакова О.О. Особливості трансформацій вищої освіти України у європейський освітній простір // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка – 2006. - №1.-196с. - с. 147 – 151.

8. Бурлакова О.О. Шляхи забезпечення державного упорядкування системи вищої освіти // Вісник Хмельницького національного університету.Економічні науки - №1-2006-Том 1. 2006. – с. – с. 210 - 214.

9. Бурлакова О.О. Розвиток ступеневої освіти у відповідності до вимог Болонської конвенції // Наука і освіта. № 1 - 2, січень – квітень 2006. Рекомендовано до друку Вченою Радою ПНЦ АПН України 3.04.2006 (Пр № 4). 2006. – 120 с. – с. 63 – 65.

10. Бурлакова О.О. Вплив євроінтеграційних процесів на парадигму якості освіти // Теорія і практика євроінтеграційних процесів вищої освіти і науки: Науковий вісник Закарпатського державного університету. Спеціальний випуск – Ужгород: КП «Ужгородська міська друкарня» 2006.- 312с. – с. 33 -39.