У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення нового важливого наукового завдання щодо встановлення ефективних прийомів відтворення оригінального бульбового насіння картоплі з вихідного матеріалу, оздоровленого різними способами, в умовах південно-західної частини Лісостепу України. Доведено, що при культивуванні розсади горщиковим способом, на відміну від рулонного, зростає, як правило, інтенсивність росту і розвитку, життєздатність і врожайність розсадних рослин, збільшується кількість пагонів на рослині. Застосування горщикової розсади забезпечує підвищення продуктивності оздоровлених рослин in vitro при їх вирощуванні в польових умовах, що має суттєве значення в насінництві для відтворення оригінального насіння. 1. Рослини in vitro, отримані біотехнологічним способом, дорощені в горщиках, на відміну від розсади, культивованої в рулонах, відзначаються інтенсивним ростом і розвитком. За роки досліджень у сортів Серпанок, Невська і Луговська перевищення висоти рослин на користь горщикової культури становило залежно від сорту 3-5 см порівняно з дорощуванням у рулонах. У сортів Водограй і Божедар за обох способів культивування розсада, отримана для висадження в ґрунт, однорідна за висотою. 2. Рослинам від горщикової розсади властиве утворення більшої кількості пагонів. Різниця в кількості пагонів на одній рослині щодо горщикової розсади порівняно з рулонною становила у сортів Божедар і Серпанок 0,4, а у сортів Водограй і Луговська – 0,2 пагони. У сорту Невська цей показник за обох способів культивування розсади рівнозначний. 3. Розсада, отримана в горщиках, відзначається підвищеною життєздатністю. Приживленність такої розсади у відкритому ґрунті становила залежно від сорту 84-92%, що на 4-12% більше в порівнянні з рулонною. Перевага за врожайністю на користь горщикової розсади порівняно з рулонною розсадою за середніми показниками трирічних випробувань становила 1,9-3,7 т/га. 4. Вирощування горщикової розсади в польових умовах забезпечує, порівняно з рулонною розсадою, утворення в сорту Божедар на 1,8, Серпанок на 3,1, Водограй на 2,4, Невська на 1,1, Луговська на 1,4 більше бульб під кущем. Загальна кількість бульб від однієї розсадної рослини залежить від генотипу сорту і відповідно (горщикова і рулонна) становила у сорту Божедар – 9,1 і 7,3; Серпанок – 12,4 і 9,3; Водограй – 13,1 і 10,7; Невська – 11,4 і 10,3; Луговська – 10,7 і 9,3 шт. 5. Продуктивність сортів Божедар, Серпанок, Водограй, Невська, Луговська в на-садженнях першої, другої та третьої бульбової репродукції не залежить від способу культивування оздоровлених вихідних рослин на етапі in vitro – in vivo. В процесі продукування встановлена рівнозначність урожайності сортів Божедар, Серпанок, Водограй, Невська, Луговська, продукованих від вихідних бульб, які отримані від горщикової розсади при вирощуванні її в польових умовах та в горшечній культурі у весняно-літній теплиці. 6. Ураженість рослин вірусами в насадженнях бульбами першої-третьої репродукцій сортів Божедар, Серпанок, Водограй, Невська, Луговська не залежала від способу культивування оздоровлених вихідних рослин in vitro (горщикова, рулонна розсада). Загальна ж кількість хворих рослин залежала від генотипу сорту, в першу чергу, здатності протистояти вірусній інфекції. У насадженнях третьою бульбовою репродукцією проявлення ураженості рослин вірусами була у сорту Божедар на рівні 1,9-2,4%, Серпанок – 2,0-2,4%, Водограй– 1,7-2,0%, Невська – 2,1-2,4%, Луговська – 1,6-2,0%. 7. Показник латентної вірусної інфекції зростав відповідно до терміну розмноження вихідних оздоровлених бульб. Так, стосовно найбільш поширеного MBK (М-вірус картоплі) показник ураженості цим вірусом при серологічній діагностиці зростав у насадженнях бульбами другої репродукції на 15,5-31,5%, третьої – на 35,5-45% в порівнянні з насадженнями бульбами першої репродукції від вихідних оздоровлених рослин in vitro. Рослин, уражених XBK (Х-вірус картоплі), не встановлено. 8. За роки досліджень ураженість насаджень вірусами не перевищувала 0,8-2,4%, тобто відповідала вимогам Державного стандарту до оригінального насіння (не більше 2,5%). 9. У південно-західній частині Лісостепу України за умови просторової ізоляції посадок оздоровленої картоплі від джерел та переносників вірусної інфекції і застосування комплексу обов’язкових насінницьких заходів, у першу чергу видалення хворих рослин у міру їх виявлення, регулярного обробітку посадок афіцидами, раннього знищення картоплиння, продуктивність першої, другої та третьої бульбових репродукцій від оздоровлених методом термотерапії та культури апікальної меристемної тканини рослин in vitro суттєво не змінюється залежно від способу культивування оздоровлених рослин на етапі in vitro – vivo. 10. З метою отримання бульбового насіннєвого матеріалу та використання його для відтворення оригінального насіння та еліти за скороченим циклом, найбільш економічно ефективним при розмноженні оздоровлених рослин in vitro для одержання першої бульбової репродукції є культивування горщикової розсади. При цьому кількість насіннєвих бульб зростала на 2000 штук на 1000 вихідних рослин та збільшувались грошові надходження на 2778 грн. порівняно з культивуванням рослин in vitro в рулонах. |