Анотація до роботи:

Ременяк С.Я. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми особами за цивільним законодавством України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню і обґрунтуванню теоретичних основ зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди малолітніми. Проаналізовано поняття, типологію та зміст зазначених зобов’язань. Значну увагу приділено загальній характеристиці зобов’язань, що виникають

внаслідок заподіяння шкоди малолітніми, визначенню їх місця в системі зобов’язань.

Здійснено аналіз особливостей суб’єктів зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, а також специфіки підстав (умови) їх виникнення. Зокрема, детальному аналізу піддано категорії протиправності поведінки батьків як підстави виникнення зазначених зобов’язань, поняття та зміст вини батьків та інших осіб у виникненні шкоди, що завдана малолітніми тощо.

Сформульовані пропозиції стосовно вдосконалення норм чинного законодавства та узгодження положень ЦК України і сімейного законодавства України.

У Висновках сформульовано та викладено такі основні найважливіші науково-теоретичні та практичні результати, отримані на основі здійсненого дослідження.

1. Сформульоване поняття правосуб’єктності як передумови участі малолітніх осіб у цивільних правовідносинах і цивільному обороті (активна правосуб’єктність), яка включає в себе здатність мати цивільні права та обов’язки (правоздатність), здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями

створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їхнього невиконання (дієздатність).

2. Під «складом цивільного правопорушення» пропонується розуміти систему (зміст) цивільного правопорушення, що має значення для кваліфікації делікту та покладення відповідальності за заподіяння шкоди.

3. Правопорушення батьків (осіб, що їх замінюють) причино пов’язане з правопорушенням дітей, а отже й із заподіянням шкоди. Таким чином, підставою притягнення батьків (осіб, що їх замінюють) до цивільної відповідальності за правопорушення, вчинені малолітніми дітьми, виступає їх власне правопорушення, під яким слід розуміти винне, протиправне невиконання покладених на них законом обов’язків по належному вихованню дітей та нагляду за ними.

4. Цивільна відповідальність батьків (осіб, що їх замінюють) може настати, якщо в наявності результат неправильного, протиправного виховання у вигляді майнової шкоди, завданої малолітніми. Однак, це не означає, що батьки (особи, що їх замінюють) відповідають за «чужі» дії. Аналіз ст. 1178 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що цивільна відповідальність батьків (осіб, що їх замінюють) настає за їх власну протиправну винну поведінку.

5. Основною ознакою, яка характеризує протиправність діяння, в тому числі протиправність поведінки батьків (осіб, які їх замінюють) є невиконання ними встановлених законом юридичних обов’язків, зокрема, нагляду за дітьми.

6. Протиправність поведінки, що обумовлює відповідальність освітніх установ, на думку автора, включає не лише неналежне здійснення нагляду, про яке йдеться у ЦК, але й неналежно організований виховний процес.

7. Оскільки протиправна поведінка завжди проявляється у конкретних формах, формами протиправної поведінки визначені протиправна дія та протиправна бездіяльність. При цьому необхідними умовами визнання бездіяльності протиправною є: 1) наявність юридичного обов’язку вчинити певну дію, передбачену нормою права; 2) наявність об’єктивної можливості вчинити особою дану дію, тобто можливість вчинення певної дії.

8. Особливість причинного зв’язку як умови цивільно-правової відповідальності батьків вбачається в існуванні двох ланок причинного зв’язку: між поведінкою малолітнього і майновою шкодою та між поведінкою батьків і поведінкою дітей. Причинний зв’язок між невиконанням батьками своїх обов’язків (зловживання батьківськими правами) та заподіянням шкоди суспільним інтересам з боку малолітніх є опосередкованим.

9. Вина батьків (осіб, які їх замінюють), які відповідають за шкоду, завдану малолітніми, визначається як нездійснення належного нагляду за

малолітніми, а також безвідповідальне ставлення до їх виховання або неправомірне використання своїх прав щодо дітей, результатом чого є неправильна поведінка дітей, яка спричинила шкоду.

Публікації автора:

1. Ременяк С.Я. Малолітні і неповнолітні як учасники майнових відносин //Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. пр. Вип. 28. – Одеса: Юрид. літ., 2006. – С. 280-285.

2. Ременяк С.Я. Правове становище дітей за римським правом //Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. пр. Вип. 31. – Одеса: Юрид. літ., 2007. – С. 210-214.

3. Ременяк С.Я. Відшкодування шкоди, завданої здоров’ю малолітніх осіб //Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. пр. Вип. 33. – Одеса: Юрид. літ., 2007. – С. 140-143.

4. Ременяк С.Я. Межі цивільної правосуб’єктності малолітніх осіб //Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 2007. – Вип. 7. – С. 186-189.

5. Ременяк С.Я. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми особами за цивільним законодавством України // Правове життя сучасної України. Тези доп. 9-ї звіт. наук. конф. професор.-виклад. і аспірант. складу. – Одеса: Фенікс, 2006. – С. 175-177.

6. Ременяк С.Я. Шкода як умова виникнення зобов’язань по її відшкодуванню //Проблеми правового забезпечення підприємницької діяльності, пов’язаної з морем. Наук.-практ. конф. (тези доповідей). – Одеса: Фенікс, 2006. – С. 87-89.

7. Ременяк С.Я. Правове становище підвладних дітей у Римі //Римське право і сучасність. Програма та тези доп. ІV Міжнародної наук.-метод. конф. – Одеса: Фенікс, 2006. – С. 87-88.