У висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження. Зазначено, що протягом повернення й облаштованості кримських татар у 1990-і рр. центральні державні органи влади й безпосередньо Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та інші виконавчі органи влади докладали чимало зусиль щодо реалізації політики, спрямованої на підтримку розвитку освіти рідною мовою, культури й мистецтва репатріантів. Було вжито конкретних довгострокових заходів щодо фінансування й матеріального забезпечення системи освіти, установ культури, творчих колективів, об'єднань і спілок.
У свою чергу, в межах, визначених Конституцією та законами України, органи влади Автономної республіки Крим, у тому числі Верховна Рада, Рада Міністрів, Міністерство освіти і Міністерство культури, Республіканський комітет у справах національностей і депортованих громадян Автономної республіки Крим, брали участь у вирішенні конкретних освітніх і культурних завдань репатріантів, що поверталися. Державна політика поступово знаходила розуміння й підтримку в середовищі кримськотатарського населення, громадських організацій. У роботі по втіленню цієї політики у життя взяли участь і міжнародні організації. На жаль, цей процес мав і суперечливі тенденції, що погіршувало стан проблеми.
Незважаючи на те, що в досліджуваний період багато рішень приймалися державними органами без врахування думки широкої громадськості, в Автономній республіці Крим поступово, на основі співпраці, діалогу, шляхом проведення круглих столів, семінарів, зустрічей, вироблялися загальні критерії та підходи у вирішенні існуючих проблем. Цей процес необхідно і далі розвивати.
За десятилітній період становлення Української держави й повернення кримських татар в Крим відбувався складний і суперечливий процес відродження системи національної освіти. Виникли перші групи в дошкільних установах, класи й школи з рідною мовою навчання. Кримськотатарська молодь одержала можливість навчатися рідною мовою в середніх і вищих навчальних закладах. Одночасно здійснювалася підготовка кадрів вищої кваліфікації з числа кримських татар за різними спеціальностями й розширилося коло наукових досліджень, особливо в галузі кримськотатарської мови, літератури, історії та культури.
У досліджуваний період в Автономній республіці Крим сформувалася бібліотечна мережа, що концентрує кримськотатарську літературу, збільшилася кількість періодичних видань рідною мовою, уперше налагоджене телебачення й радіомовлення. Збільшилася кількість видавництв і наклад художньої, дитячої, навчальної, наукової та популярної літератури кримськотатарською мовою. Поступово відроджувалася й кримськотатарська література.
За короткий термін було відтворено музично-драматичний театр, танцювальні, хореографічні та фольклорні колективи, що стали складовою частиною сучасної кримськотатарської культури.
Інтенсивно розвивалася музейна справа, відбувався процес накопичення і вивчення культурної спадщини кримських татар. Відроджувався живопис і народні промисли.
Сьогодні з усією впевненістю можна констатувати, що на етапі становлення незалежної Української держави відбувається інтенсивне відродження освіти й культури кримських татар.
На жаль, державні органи влади Автономної республіки Крим і України приймали рішення, пов’язані з кримськотатарською культурою, освітою, як правило, напередодні чергових історичних подій або жалобних заходів. При цьому дуже часто ці рішення носили декларативний характер, а в окремих випадках не виконувалися. Разом із тим, був відсутній чіткий механізм контролю прийнятих рішень у розвитку освіти, культури кримських татар. Потрібно звернути увагу на те, щоб прийняті рішення втілювалися у життя на основі контролю широкої гласності.
Оцінюючи пройдений шлях потрібно зазначити, що в перспективі державну політику в сфері освіти й культури необхідно будувати на підставі довгострокової програми етнонаціональної політики, що становить собою єдину державну концепцію, що базується на діалозі і враховує інтереси всіх зацікавлених сторін. Ця програма повинна здійснюватися в контексті формування поліетнічного й толерантного суспільства, при системному діалозі культур різних етносів, що населяють Автономну республіку Крим, і мати законодавчу базу та стабільне фінансування. Програма повинна також враховувати інтереси всіх членів полікультурного суспільства в Криму і будуватися на підставі державних інтересів і з урахуванням збереження етнічної самобутності кримськотатарської культури, яка відроджується. Вона також повинна бути побудована на підставі тісної взаємодії з громадськими організаціями, що займаються відродженням кримськотатарської культури, освіти й мистецтва та націлена на підтримку культурних центрів, творчих спілок, асоціацій, об'єднань, колективів, розвиток мережі бібліотек, музеїв.
Державна політика у вирішенні етнічних питань повинна будуватися, насамперед, шляхом підтримки освіти й культури, що сприятимуть не тільки прискоренню інтеграції раніше депортованих осіб і задоволенню їхніх потреб, але й будуть важливим стабілізуючим чинником, що поліпшує відносини та діалог культур у поліетнічному суспільстві. Разом із тим, необхідно приділяти увагу популяризації в Україні культур етнічних груп, що раніше зазнали депортації. Державні органи влади всіх рівнів і кримськотатарських громадських організацій повинні приділити цій проблемі пильнішу увагу.
Відродження освіти й культури повинно стати стрижнем інтеграційної політики Української держави стосовно репатріантів. Саме така державна політика дасть можливість, на наш погляд, суттєво прискорити процес інтеграції раніше депортованих громадян, зробити освітній і культурний чинник значимим і вирішальним у подоланні негативних наслідків минулого, у формуванні громадянського суспільства, де представники різних етнічних груп матимуть соціальні та правові можливості реалізації творчого й інтелектуального потенціалу. Одночасно державна політика в питанні задоволення освітніх і культурних запитів репатріантів повинна більш широко опиратися на громадські організації при постійному інформуванні суспільства через засоби масової інформації. Саме така практика як складова частина етнополітики створить сприятливі умови для розвитку всіх етнічних культур в Автономній республіці Крим.
|
