Анотація до роботи:

Шапаренко С.О. Відповідальність військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС за скоєння адміністративних проступків та порядок її реалізації . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний аграрний університет, Київ. 2008.

Дисертація присвячена питанням встановлення, регламентації і реалізації адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС. З'ясовуються поняття адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС, обставини, що виключають таку відповідальність, характеризуються адміністративні стягнення і порядок їх накладення на військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС, досліджуються ознаки адміністративних правопорушень, за вчинення яких військовослужбовці і працівники міліції відповідають у загальному порядку, проведено класифікацію адміністративних правопорушень військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, окреслено коло адміністративних правопорушень, за вчинення яких військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу повинні нести відповідальність на загальних підставах, охарактеризовано процесуальний порядок притягнення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС до відповідальності. Окремо з'ясовується питання профілактики адміністративних деліктів серед військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС, значення заходів адміністративної відповідальності для їх попередження.

Особливості встановлення, регламентації та реалізації адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС на сьогодні ще не здобули комплексного опрацювання в юридичній літературі, що зумовлює необхідність розв’язання цілої низки питань теоретичного та практичного значення. В зв’язку з цим, в результаті проведеного дослідження проаналізовано специфіку відповідальності цих суб’єктів у разі вчинення адміністративних правопорушень, що дало можливість обґрунтувати наступні наукові та практичні результати.

1. Враховуючи обмежений характер адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС, поняття адміністративної відповідальності визначається як зміна правового статусу військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, що здійснюється уповноваженим на те органом (посадовою особою), за відсутності між ними відносин службового підпорядкування у результаті застосування лише визначених для даної категорії (особливих суб’єктів) адміністративних стягнень і проявляється або в обмежені прав військовослужбовців, або в покладанні додаткових обов’язків за вчинення окремих адміністративних правопорушень в порядку і на умовах, передбачених нормами адміністративного законодавства.

2. Внаслідок того, що адміністративні правопорушення за ступенем суспільної небезпеки значно відрізняються від злочинних діянь, можливий варіант, коли в адміністративному законодавстві буде закріплена окрема обставина, що виключає адміністративну відповідальність саме такої категорії осіб, як військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, у разі вчинення ними діяння, що підпадає під ознаки адміністративного проступку, на виконання незаконного, неправомірного наказу навіть у випадку, коли невідповідність певним нормативним актам була очевидною для виконавця-підлеглого.

3. Враховуючи особливий правовий статус військовослужбовців строкової служби, цю категорію громадян необхідно звільнити від адміністративного штрафу у всіх випадках вчинення ними адміністративних правопорушень і застосовувати дисциплінарні стягнення, що матимуть більш значне попереджувальне значення.

4. На підставі аналізу загально-правових ознак адміністративного правопорушення, адміністративні правопорушення, відповідальність за які поширюється на військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу на загальних підставах визначаються як протиправні, винні дії чи бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, порядок управління і за які законом передбачена можливість застосування, а у разі, коли такі діяння становлять корупційні або інші правопорушення, пов’язані з корупцією, – обов’язкове застосування адміністративних стягнень.

5. Оскільки в результаті вчинення певних правопорушень військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу одночасно порушуються правила адміністративного характеру і функціональні службові обов’язки, то не слід виключати можливості поєднання адміністративної і дисциплінарної відповідальності. Законодавче закріплення такого поєднання не вимагається, але у правозастосовчого органу має бути можливість вирішення питання про притягнення додатково ще до одного виду відповідальності. Підставами для кумуляції адміністративної і дисциплінарної відповідальності може послужити систематичне вчинення правопорушень, заподіяння значної шкоди тощо.

6. Суб’єктами корупції слід визнавати осіб, що виконують функції держави. Тому до їх числа не слід відносити військовослужбовців строкової служби, курсантів і слухачів військових навчальних закладів, осіб на військових підприємствах і в установах, що виконують трудові функції і не наділені владними повноваженнями.

7. Оскільки певні поняття, використані для позначення адміністративних правопорушень, за вчинення яких військовослужбовці відповідають у загальному порядку, підлягають поширеному тлумаченню, необхідно ч. 1 ст. 15 КУпАП сформулювати так, щоби вказувалися номери частин і статей, що передбачають склади адміністративних правопорушень. Це полегшить правозастосовчу практику, оскільки не вимагатиме додаткового тлумачення.

8. За більшість адміністративних правопорушень військовослужбовці повинні відповідати у дисциплінарному порядку. Поряд з цим, справи про окремі адміністративні правопорушення повинні розглядатися і по них виноситься рішення загальними адміністративно-юрисдикційними органами. До цієї категорії мають належати справи про адміністративні правопорушення, що характеризуються високим рівнем небезпеки, яка за об’ємом наближається до злочинів. У зв’язку з цим, друге речення ч. 1 ст. 15 КУпАП пропонується викласти у такій редакції: “Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За правопорушення, передбачені статтями 42, 44, 51 і частиною другою статті 41, статтями 78, 82 – 83, 90¹, 95, 167, 168¹, 170 (коли вони є порушниками санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 80, 81, 85, 121 – 128¹, частинами першою і другою статті 129, частиною четвертою статті 133, статтями 139 і 140, статтями 184¹ і 185, статтями 185⁶ – 185⁸, статтями 185¹⁰ і 212² КУпАП, а також за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних із корупцією, і порушення митних правил ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах”. Це не виключатиме можливості притягнення військовослужбовців у такому випадку до дисциплінарної відповідальності. Поєднання різних видів відповідальності в даному випадку відповідатиме суспільній небезпеці посягання.

9. У Кодексі України про адміністративні правопорушення має бути прямо вказано, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 85, 121, 122, 122¹, 122², 123, 124, 130, 132, 184¹, 185⁶, 185⁸ і 212² КУпАП (та деякими іншими нормами у випадку встановлення адміністративної відповідальності за інші адміністративні правопорушення, справи про які підлягають розгляду судами загальної юрисдикції), а також статтями 109, 112 – 118 Митного кодексу України та Законом України “Про боротьбу з корупцією”, у разі вчинення їх військовослужбовцями, повинні розглядатися у військових судах. Тому пропонується доповнити КУпАП статтею 221¹ такого змісту: “Стаття 221¹. Військові суди гарнізонів. Судді військових судів гарнізонів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 85, 121, 122, 122¹, 122², 123, 124, 130, 132, 184¹, 185, 185⁶ – 185⁸, 185¹⁰ і 212² цього Кодексу, а також статтями 109, 112 – 118 Митного кодексу України та Законом України “Про боротьбу з корупцією” у разі вчинення їх військовослужбовцями”.

10. Трансформація адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу у дисциплінарну виключає компетенцію органів і посадових осіб, уповноважених розглядати і вирішувати адміністративні справи стосовно цієї категорії громадян. Це пов’язане з тим, що накладання дисциплінарних стягнень входить у компетенцію лише керівництва військового формування. Тому, у разі виявлення органом чи посадовою особою, який розглядає адміністративну справу, що вчинене адміністративне правопорушення має каратися у дисциплінарному порядку, матеріали справи потрібно передати командирові (начальникові) правопорушника. Рішення питання про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення військовослужбовця та особи рядового і начальницького складу на розгляд відповідних командирів (начальників) для накладання дисциплінарного стягнення повинно оформлятися постановою про закриття справи. У зв’язку з цим ст. 284 КУпАП необхідно доповнити ч. 3 такого змісту: “У справах про адміністративні правопорушення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу постанова про закриття справи також виноситься при передачі матеріалів на розгляд відповідних командирів (начальників)”.

11. На підставі нормативного регулювання, відповідно до якого військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу у разі вчинення адміністративних правопорушень несуть відповідальність за Дисциплінарним статутом, слід також, поряд із загальними обставинами, встановити обов’язок припинення виконання постанови про накладання стягнення у випадку, коли особа не підлягає адміністративній відповідальності. В зв’язку з цим пропонується ст. 302 КУпАП доповнити частиною другою такого змісту: “Виконання постанови припиняється у разі, коли будуть виявлені обставини за ст. 15 цього Кодексу, якщо особа, до якої застосовується адміністративне стягнення, несе відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами”.

12. Для профілактики адміністративних правопорушень серед військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу характерними є певні особливості, що проявляються в об’єктах профілактики (причини і умови адміністративної деліктності серед військовослужбовців), суб’єктах профілактики (широка діяльність військових посадових осіб щодо попередження правопорушень, залучення до цієї діяльності військової громадськості), а також в окремих заходах профілактичного впливу. Що стосується попередження адміністративних правопорушень серед військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу необхідно використовувати запобіжні властивості адміністративної відповідальності, яка повинна передбачатися за вчинення адміністративних правопорушень, що є загально-громадськими і становлять певний рівень суспільної небезпеки.

Публікації автора:

1. Шапаренко С.О. Розвиток радянського законодавства про адміністративну відповідальність військовослужбовців. /Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. Донецьк. - 2001.-№2.- С.193-197.

2. Шапаренко С., Коропатник І. Забезпечення дисципліни серед військовослужбовців, які беруть участь у міжнародних миротворчих операціях//Підприємництво, господарство і право. - 2005.- №4.- С.121-123,(автору належить аналіз та визначення поняття дисципліни).

3. Шапаренко С.О. Розвиток радянського законодавства про адміністративну відповідальність військовослужбовців. /Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. Донецьк. - 2001.-№2.- С.193-197.

4. Шапаренко С., Коропатник І. Забезпечення дисципліни серед військовослужбовців, які беруть участь у міжнародних миротворчих операціях//Підприємництво, господарство і право. - 2005.- №4.- С.121-123,(автору належить аналіз та визначення поняття дисципліни).

5. Шапаренко С.О. Поняття та основні риси адміністративної і дисциплінарної відповідальності осіб мілітаризованих формувань. /Науково-виробничий журнал “Держава та регіони”. Серія: право. -2006.- №1. -С.117-122.

6. Шапаренко С.О. Дисциплінарний примус та дисциплінарна відповідальність за адміністративним правом України. /Науково-виробничий журнал “Держава та регіони”. Серія: право. -2006. -№2. -С.19-22.

7. Шапаренко С.О. Дисциплінарний примус та дисциплінарна відповідальність за адміністративним правом України. /Науково-виробничий журнал “Держава та регіони”. Серія: право. -2006. -№2. -С.19-22.

8. Шапаренко С.О. Адміністративна відповідальність і проблеми прав людини в Україні. /Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції «Захист прав, свобод і законних інтересів громадян».Донецьк., ДЮІ МВС. - 2001.- С.193-197.

9. Шапаренко С.О. Службова дисципліна та адміністративні проступки./ Податкові та інші правоохоронні органи у ХХІ столітті: управління, діяльність, взаємодія. Збірник наукових праць (за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції). Академія державної податкової служби України. Ірпінь.- 2003.- С.73-76.

10. Шапаренко С.О. Доцільність використання ст.15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. /Проблеми розвитку та модернізації податкових і правоохоронних органів України, боротьба з корупцією та злочинністю. Збірник наукових праць (за матеріалами міжвузівської науково-практичної конференції). Національна академія державної податкової служби України. Ірпінь.- 2005. -С.11-12.

11. Шапаренко С.О. Дисциплінарний примус та дисциплінарна відповідальність по адміністративному праву. /Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні. Збірник наукових праць (за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції). Національний університет «Острозька академія». Острог. -2005. -С.200-202.

12. Шапаренко С.О. Притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності. /Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні. Збірник наукових праць (за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції). Національний університет «Острозька академія». Острог.- 2006. -С.6-7.

13. Шапаренко С.А. К вопросу относительно государственного регулирования миграционных процессов. /Миграция: проблемы и пути их решения. Матеріалы международной научно-практической конференции. Донецк. ДЮИ МВД. -2007.-С.16-17.