Дисертація містить вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку стосовно до проектування оболонок способів віднесення поверхонь до ліній кривини шляхом розробки нових засобів врахування відомих властивостей однієї чи двох сімей ліній кривини, які б дозволяли ставити додаткові умови до поверхні, що можуть задовольнятись при проектуванні. 1. Дістали розвитку способи віднесення до ліній кривини поверхонь Іоахімсталя, різьблених поверхонь Монжа, циклід Дюпена, каналових і трубчастих поверхонь, торсів за рахунок представлення визначників поверхонь не в натуральній, а в довільній параметризації. 2. Уперше здійснено аналітичну інтерпретацію конструктивної схеми формоутворення поверхонь Іоахімсталя, її вилученням із конгруенції траєкторій, ортогональних до сім’ї сфер із центрами на прямій, що надало можливості ставити додаткові умови до сильно обумовлених поверхонь Іоахімсталя при їх конструюванні. 3. Тривимірну задачу складення параметричних рівнянь конгруенції траєкторій, ортогональних до сім’ї сфер із центрами на прямій, зведено до двовимірної задачі при різних способах подання умов формоутворення останньої, що забезпечило варіацію додаткових вимог до поверхні. 4. Із загального алгоритму віднесення до ліній кривини поверхонь Іоахімсталя вилучено два окремих випадки, щодо каналових поверхонь і циклід Дюпена. 5. Уперше наведено повну класифікацію циклід Дюпена з їх геометричними характеристиками й комп’ютерними зображеннями. 6. Уперше на основі загальних параметричних рівнянь поверхонь, що відносяться до розглядуваних класів, отримані вирази локальних геометричних характеристик цих поверхонь, які входять до рівнянь рівноваги, співвідношень пружності, рівнянь переміщень і деформацій. 7. Дістав подальшого розвитку спосіб конструювання поверхонь у системі супровідного тригранника Френе в частині вирішення проблеми віднесення до ліній кривини різьблених поверхонь Монжа, каналових, трубчастих поверхонь, торсів при поданні їх визначників у довільній параметризації. 8. Уперше здійснено актуальний для кінематичного способу формоутворення зв’язок між еквівалентними визначниками ортогональних до сім’ї площин траєкторій: однією з ортогональних траєкторій і торсом, по якому площина сім’ї перекочується без ковзання. 9. Супроводження розроблених аналітичних моделей комп’ютерно - графічними дозволяє: - наочно впевнитися в достовірності результатів досліджень; - оцінювати естетичні й конструктивно – технологічні якості оболонки при її конструюванні; - компонувати складені оболонки з означених елементів; - розв’язувати задачі оптимізації. 10. Розроблено рекомендації по впровадженню результатів дослідження в інженерну практику проектування оболонок, у яких висвітлено шляхи передпроектних наукових досліджень, щодо визначення геометричних макропараметрів оболонки, виразів через них локальних геометричних характеристик серединної поверхні у формі, передбаченій рівняннями її розрахунку на міцність і стійкість. |