Воробей Олексій Васильович. Відкрита торакальна травма з пошкодженням серця : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. — К., 2007. — 144арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 125-144.
Анотація до роботи:
Воробей О.В. Відкрита торакальна травма з пошкодженням серця. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, Київ 2007.
Дисертацію присвячено вирішенню питань, пов’язаних з покращенням результатів діагностики та лікування потерпілих з відкритою торакальною травмою з пошкодженням серця. Наведений значний клінічний матеріал, який ґрунтується на аналізі методів діагностики, лікування та спостереження за 137 потерпілими з відкритою торакальною травмою з пошкодженням серця. Розроблена і впроваджена схема надання допомоги постраждалим з відкритою торакальною травмою з пораненням серця, що сприяло зниженню летальності з 25,8 до 14,7% завдяки впровадженню запропонованої схеми обстеження та лікування поранених.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення рішення наукових завдань, що полягають у розробці та впровадженні методів, які підвищують ефективність надання допомоги постраждалим з пораненнями серця.
1. Поранення серця є тяжкими травмами, які зустрічаються у 9,1% випадків серед постраждалих з відкритою торакальною травмою. Частота вогнепальних поранень складає 3,6%.
2. В структурі поранень серця ізольовані пошкодження складають 49,6% випадків, в поєднанні з пошкодженнями інших внутрішньоплевральних органів – 14,6% випадків, в поєднанні з травмами органів черевної порожнини – 12,4% випадків, множинні рани серця – 11,7% випадків і торакоабдомінальні поранення – 11,7% випадків. Поранення частіше наносились з лівого боку (83,2%), рідше – з правого (15,3%) і значно рідше в ділянці лівої реберної дуги – 1,46% випадків.
3. Клінічні прояви поранень серця залежать від характеру пошкоджень, величини крововтрати та вираженості компресії серця (тампонада). Основними ознаками, які визначають тяжкість клінічного стану є пониження систолічного артеріального тиску (80 мм.рт.ст.), порушення свідомості і розлади венозного кровообігу.
4. При відкритій торакальній травмі найбільш часто пошкоджуються ліві відділи серця (лівий шлуночок 29,9%, ліве передсердя 5,8%). Поранення правого шлуночка зустрічали в 24,1% випадків, правого передсердя в 11,7% випадків, магістральних судин в порожнині перикарда в 3,6% випадків.
5. Основними причинами смерті у постраждалих з відкритою торакальною травмою з пошкодженням серця є: поєднання крововтрати з тампонадою – 35,72% випадків, масивна гостра крововтрата – 21,43% випадків, гостра тампонада серця – 14,28% випадків.
6. Основу схеми надання допомоги постраждалим з пораненнями серця складають: негайна діагностика, якомога можливе скорочення госпітального доопераційного періоду (до 10-15 хв), правильний вибір хірургічного доступу і адекватні заходи по відновленню наслідків крововтрати та шоку.
7. Найбільш доцільним хірургічним доступом при відкритій торакальній травмі з пошкодженням серця є лівобічна передньобокова торакотомія, яка дозволяє ліквідувати пошкодження серця та усунути інші внутрішньоплевральні пошкодження. Правобічна торакотомія виконується у випадках нанесення рани з правого боку. Комбінація торакотомії і лапаротомії у випадках з поєднаними травмами. Верхньосерединна лапаротомія – при пораненнях серця з вхідним отвором у епігастрії.
8. Ризик операції найбільше залежить від характеру поранень. Він самий високий у постраждалих з множинними пораненнями серця (летальність 50%), трохи менший з поєднаними пораненнями – (41,2%), ще менший при торакоабдомінальних пораненнях – (31,3%), при поєданні поранення серця з пошкодженням інших органів грудної клітки – (15%). Найменший при ізольованій травмі серця – (7,4%).
9. Розроблена і застосована схема лікувально-діагностичних заходів, а також принципів та методик хірургічних втручань у постраждалих з відкритою торакальною травмою із пошкодженням серця дозволила знизити загальну летальність з 25,8% до 14,7%, а кількість післяопераційних ускладень з 25,5% до 21,9%. Ця величина перевищує критичну точку 2 (6,64%) і відображає систематичний характер залежності летальності і післяопераційних ускладнень протягом періоду, що вивчався.
Публікації автора:
Десятилетний опыт лечения ранений сердца и перикарда.
Н.Н.Барамия, Г.Г.Рощин, Я.С.Кукуруз, А.В.Воробей та ін. – Клінічна хірургія – 1996, №7 – С. 21–22.
Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
Проникні поранення серця і перикарда.
Н.М.Барамія, Г.Г.Рощин, О.В.Воробей та ін. – Український медичний часопис – 2001, №6 (26) – С. 132–135.
Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
Хірургічна тактика при пораненнях серця і перикарду.
І.О.Воробей, Ю.О.Гайдаєв, Г.Г.Рощин, Н.М.Барамія, О.В.Воробей та ін. – Укр.журнал екстремальної мед.ім.Можаєва – 2004 – Том 5, № 2 – С. 31–34.
Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
О.В.Воробей, Н.М.Барамія, Ю.О.Гайдаєв. Діагностично-лікувальні аспекти поранення серця і перикарда. – Клінічна хірургія – 2005, № 1 (743) – С. 47–50.
Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовані основні положення і висновки.
О.М.Довгань, О.В.Воробей, Ф.М.Новіков. Торакоабдомінальні поранення з пошкодженням серця та органів черевної порожнини. – Військова медицина України – 2005 – Т.5, №4 – С. 67–70.
Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
Доповіді та статті на конференціях:
Поранення серця і перикарду мирного часу.
О.В.Воробей, Н.М.Барамія, С.І.Панасенко та ін. – І всеукраїнська конференція з політравми. Проблеми військової охорони здоров'я – 2002, випуск 2 – С. 285–292.
Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовані основні положення і висновки.
Ранения сердца как компонент полисистемных повреждений.
С.Е.Гурьев, А.В.Воробей, Ф.Н.Новиков и др. – Матеріали XXI з'їзду хірургів України. Запоріжжя – 2005 – Том 1 – С. 25–27.
Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
Сочетанные ранения грудной клетки и брюшной полости с повреждением сердца и органов брюшной полости.
А.В.Воробей, Ф.Н.Новиков, С.Е.Гурьев и др. – Конференція - Актуальні проблеми діагностики та лікування полісистемних травматичних ушкоджень. Biomedical and biosocial anthropology. Вінниця – 2005, № 4 – С. 164–166.
Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовані основні положення і висновки.
Множественные ранения сердца. Сообщение 1. Клинико-эпидемиологическая характеристика, патогенез травматического процесса. С.Е.Гурьев, Г.Г.Рощин, А.В.Воробей и др. – Неотложная медицинская помощь. Сборник статей. Харьков – 2005, №8 – С. 54–59.
Дисертант брав участь у підборі матеріалу, його аналізі та проведенні статистичних розрахунків.
10. О.В.Воробей, Ф.М.Новіков, Б.І.Слонецький та ін. Вогнепальні поранення серця. – Проблеми військової охорони здоров'я. Збірник наукових праць Української військово-медичної академії – 2006, випуск 17 – С. 268–272.
Автором проведена статистична обробка отриманих результатів, здійснено їх інтерпретацію, сформульовані основні положення і висновки.