1.Через 13 років у зоні аварії на ЧАЕС спостерігається досить високий рівень генетичної активності радіонуклідних викидів. Частота хромосомних аберацій в 5,3-6,8 рази й видимих мутацій в 12,5-16,7 рази перевищує спонтанний рівень. 2.Хронічна низькодозова дія радіації, починаючи з другого мутантного покоління, призводить до зниження продуктивності популяцій і в кінцевому результаті – до втрати типовості сортів. 3.Хронічна дія радіоактивного опромінення зони відчуження ЧАЕС викликає широкий спектр переважно мікромутацій. Поява мутантів озимої пшениці з господарчо-цінними ознаками з частотою 1,00-1,70% вказує на необхідність використання радіоактивно забрудненої зони, як полігону для створення вихідного селекційного матеріалу. 4.Частота утворення хромосомних перебудов при дії низьких доз гамма-променів у 11,5-14,7 і хімічних мутагенів у 8,0-16,5 рази перевищує спонтанний рівень. Спектр аберацій переважно включає хромосомні розриви при дії гамма-променів та поодинокі фрагменти й хроматидні мости при дії хімічних мутагенів. 5.Низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів викликають в озимої пшениці збільшення частоти видимих мутацій в 6,4-14,6 і 3,2-14,1 рази відповідно, проти спонтанного рівня. Спектр їх, при дії низьких доз гамма-променів, розширюється і часто включає мікромутації. Зменшення концентрації хімічних мутагенів не викликає закономірних змін у спектрі видимих мутацій. 6.Низькі дози фізичних та хімічних мутагенних факторів проявляють безпорогову дію, зберігаючи свою генетичну активність при зменшенні дози в 600 і 300 разів, відповідно, від критичних. 7.Підвищення концентрації хімічних мутагенів супроводжується зростанням співвідношення поодиноких фрагментів до хроматидних мостів, що дозволяє при тестуванні хімічних мутагенів у навколишньому середовищі визначати величину їх концентрації. 8.Низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів викликають максимальну кількість господарчо-цінних мутацій і продуктивних форм, що свідчить про доцільність їх використання в селекційній роботі. 9.Високий рівень мутаційної мінливості вказує на генетичну небезпеку для живих організмів появи низьких доз фізичних і хімічних мутагенних факторів у навколишньому середовищі. 10. Підвищення рівня мутаційної мінливості в зоні ЧАЕС свідчить про генетичну загрозу всьому живому і потребує обстеження всієї території України, особливо в зонах атомних електростанцій та введення державної служби генетичного контролю за їх експлуатацією. Генетична активність низьких доз мутагенних чинників свідчить про необхідність проведення моніторингу не лише в районах техногенних катастроф, але й у місцях, що межують із джерелом забруднення і можуть бути носіями низьких доз мутагенних факторів. |