Проведено ветеринарно-санітарну оцінку вершкового масла з низкою добавок рослинного походження і доведено можливість їхнього ефективного використання для запобігання окиснювальним та гідролітичним процесам у продукті. 1. Внесення у вершкове масло таких прянощів, як гвоздика, чорний та червоний перець, ваніль, цедра лимону у концентрації 0,1 % інгібує окиснювальні та гідролітичні процеси в ньому, при цьому найвищу антиокиснювальну активність виявляє гвоздика. Так, пероксидне число молочного жиру з гвоздикою через 3 доби зберігання в умовах прискорено-кінетичного окиснення (102±2 С) становило 2,5 см3 0,01 н Na2S2O3, кислотність – 2,0 К та окисненість за пробою з 2-ТБК – 0,180 од. опт. густини, що відповідно у 3,4; 2,6 та 1,3 раза нижче, ніж у контрольній пробі (P<0,001). 2. Внесення у вершкове масло таких сухих рослинних добавок, як петрушка, васильки, кріп, коріандр, часник, “хмелі-сунелі”, морква у концентрації 0,1 % інгібує окиснювальні та гідролітичні процеси в ньому, при цьому найвищу антиокиснювальну активність виявляє петрушка. Так, пероксидне число молочного жиру з петрушкою через 3 доби зберігання в умовах прискорено-кінетичного окиснення становило 1,9 см3 0,01 н Na2S2O3, кислотність – 2,5 К та окисненість за пробою з 2-ТБК – 0,161 од. опт. густини, що відповідно у 5,7; 1,2 та 3,4 раза нижче, ніж у контрольній пробі (P<0,001). 3. Внесення у вершкове масло таких ефірних олій, як василькова, розмаринова, шавлії мускатної, майоранова, лимонна, гвоздична, суміш ефірних олій (шавлієва, майоранова, василькова 1:1:1) у концентрації 0,01 % інгібує окиснювальні та гідролітичні процеси в ньому, при цьому найвищу антиокиснювальну активність виявляє майоранова ефірна олія. Так, пероксидне число молочного жиру з майорановою олією через 2 доби зберігання в умовах прискорено-кінетичного окиснення становило 1,2 см3 0,01 н Na2S2O3, кислотність – 1,8 К та окисненість за пробою з 2-ТБК – 0,145 од. опт. густини, що відповідно у 4,9; 1,4 та 2,1 раза нижче, ніж у контрольній пробі (P<0,001). 4. Внесення у вершкове масло таких рослинних олій, як олія із зародків пшениці, плодів шипшини, насіння гарбуза, обліпихова у концентрації 0,5 % інгібує окиснювальні та гідролітичні процеси в ньому, при цьому найвищу анти-окиснювальну активність виявляє олія із зародків пшениці. Так, пероксидне число молочного жиру з олією із зародків пшениці через 3 доби зберігання в умовах прискорено-кінетичного окиснення становило 2,45 см3 0,01 н Na2S2O3, кислотність – 2,5 К та окисненість за пробою з 2-ТБК – 0,295 од. опт. густини, що відповідно у 3,8; 1,2 та 2,3 раза нижче, ніж у контрольній пробі (P<0,001). 5. Антиокиснювальна дія добавок залежить не тільки від їх хімічної природи, а й від температури зберігання молочного жиру. За знижених температур анти-окиснювальна активність деяких рослинних добавок може зменшуватися. Так, за температури 102±2 С чорний перець виявляв чітко виражену підвищену анти-оксидантну дію, тимчасом за кімнатної температури (18±2 С) та холодильного зберігання (4±2 С) його антиокиснювальна активність була однією з найнижчих серед досліджених прянощів. 6. Серед ненасичених жирних кислот з кон’югованими подвійними зв’язками найбільш лабільними щодо окиснення у молочному жирі виявлено тетраєнові жирні кислоти. Через 2 доби зберігання в умовах прискорено-кінетичного окиснення їхня концентрація в молочному жирі без добавок зменшувалася в середньому у 18 разів (P<0,001), а в пробах жиру з найефективнішими біоантиоксидантами, такими як гвоздика та червоний перець у концентрації 0,1 %, рослинними оліями із зародків пшениці та плодів шипшини у концентрації 0,5 %, – у середньому в 4,4 раза (Р<0,001). 7. Антиокиснювальна дія ефірних олій із пряно-ароматичної сировини залежить від їх концентрації у жирі, однак високий антиоксидантний ефект не завжди досягається за рахунок підвищеної кількості добавки. Так, ефірні олії шавлії мускатної та васильків за концентрації 0,025 % у молочному жирі виявляли меншу антиоксидантну ефективність (відповідно 1,7 та 1,6), ніж за концентрації 0,01 % (відповідно 2,0 та 1,7). 8. Біоантиоксиданти збагачують вершкове масло ессенціальними жирними кислотами, що підвищує його біологічну цінність. Так, внесення олій із зародків пшениці, насіння гарбуза та плодів шипшини у концентрації 0,5 % підвищило у вершковому маслі вміст дефіцитної арахідонової кислоти відповідно на 0,21; 0,15 та 0,11 % (Р<0,001). 9. Мікробіологічні показники вершкового масла з біоантиоксидантами знаходяться в межах вимог, встановлених до бактеріального обсіменіння вершкового масла чинною в Україні нормативною документацією. Через три доби холодильного зберігання найбільшу кількість МАФАнМ визначали у маслі з гвоздикою, червоним перцем, листям петрушки та васильків (0,1%) – від 9,0х102 до 16,2х102 КУО/г, а найменшу – у маслі з олією із плодів шипшини (0,5 %), порошком часнику (0,1 %), розмариновою та гвоздичною ефірними оліями (0,01 %) – від 3,3х102 до 4,1х102 КУО/г. 10. Внесення біоантиоксидантів підвищує відносну біологічну цінність вершкового масла. Через три доби холодильного зберігання найвище значення цього показника було у пробах вершкового масла з майорановою ефірною олією (0,01 %) та з листям петрушки (0,1 %) – відповідно 142,8 % та 140,9%, а найнижче – у пробах масла з олією із насіння гарбуза (0,5 %) – 96,9%. |