1. У дисертації відповідно до поставленої мети і завдань уперше встановлена ветеринарно-санітарна якість, кормова і біологічна цінність та безпека відходів забою тварин, які в сучасних умовах не утилізуються і є джерелом забруднення навколишнього середовища. Розроблена технологія утилізації цих відходів переробкою у пастові корми, вивчена дія кормів на продуктивність птиці, якість та безпеку м’яса. 2. Ветеринарно-санітарною експертизою встановлено, що м’ясо, отримане від забою курчат і каченят бройлерів, курей і качок, яких відгодовували або утримували на кормових раціонах, з використанням кормових паст з відходів забою тварин, виготовлених за запропонованою нами методикою відповідає ветеринарно-санітарним вимогам якості та безпеки, а за основними показниками, хімічним складом і біологічною цінністю, ідентично м’ясу сухопутної та водоплаваючої птиці, яку вирощують або утримують із використанням кормосумішей, виготовлених з традиційних кормів. 3. Встановлено, що ветеринарно-санітарна обробка відходів забою тварин – вмісту передшлунків жуйних тварин та вмісту шлунка свиней водним розчином формальдегіду, а білково-жирової маси високою температурою за запропонованою нами методикою сприяла отриманню знезаражених відходів, які за хімічним складом і кормовою цінністю відповідали вимогам щодо кормів. Знезаражені відходи віднесені нами до категорії кормових паст: з вмісту передшлунків – кормова паста 1 (КП-1), з вмісту передшлунків і білково-жирової маси у співвідношенні 7:3 – КП-2, і з білково-жирової маси – КП-3. 4. Встановлено, що при забої тварин отримують відходи – вміст передшлунків жуйних тварин 7,5-12%, вміст шлунка свиней до 1%, а також білково-жирову масу, зі стічної води очисних споруд, від забою 1 голови великої рогатої худоби до 2,5 кг, овець до 0,2 кг і свиней до 2,8 кг, які, відповідно до діючих технологічних інструкцій не враховується, а відносяться до так званих втрат, що підвищує собівартість сировини та основної продукції яку отримують при забої тварин. 5. Визначено, що відходи забою тварин – вміст передшлунків жуйних тварин, вміст шлунка свиней і білково-жирова маса значно обсіменені мікрофлорою. Виявлено високе обсіменіння вмісту передшлунків від 665000 до 716000 тис.м.к. в 1 г, серед якої до 240000 тис.м.к. становить спорова мікрофлора. Декілька менше бактеріальне обсіменіння вмісту шлунка свиней – до 230000 тис.м.к. в 1 г, в т.ч. до 107000 тис.м.к. спорової, та білково-жирової маси до 105000 тис.м.к. в 1 г., в т.ч. до 42000 тис.м.к. спорова. Вміст передшлунків не містить умовно-патогенної і патогенної мікрофлори, а білково-жирова маса містить, тому остання становить небезпеку для тварин і людини. 6. Відходи забою тварин – вміст передшлунків жуйних тварин, шлунка свиней і білково-жирова маса – містять повноцінні білки, жири, вітаміни і мінеральні речовини, в необхідній кількості для росту і розвитку сільськогосподарських тварин і птиці, і тому за хімічним складом, кормовій і біологічній цінності можуть бути віднесені до нетрадиційної сировини для виробництва кормів. 7. З метою зниження собівартості продуктів забою тварин та покращення екологічного стану навколишнього середовища, необхідно, відходи забою тварин, які в сучасних умовах не використовуються і мають певний кількісний вихід (вміст передшлунків жуйних тварин, вміст шлунка свиней і білково-жирова маса), віднести до нетрадиційної сировини , і встановити наступний мінімальний забійний вихід (%): канига великої рогатої худоби – 9,8; канига дрібної рогатої худоби – 7,0: вміст шлунку свиней – 0,9. Вихід білково-жирової маси (кг): при забої однієї голови великої рогатої худоби – 2,5, дрібної рогатої худоби – 0,2, свині – 2,8. 8. Отримано дані про те, що обробка відходів забою тварин водним розчином формальдегіду у концентрації 1,5% до маси сировини при експозиції 24 години викликає загибель санітарно-показової мікрофлори – E.coli-1257, S.aureus-2098, B.antracoides, а також польових штамів, виділених з білково-жирової маси у вмісті передшлунків, а загибель у білково-жировій масі мікрофлори, що вивчається, відмічали при термічній обробці з досягненням в товщі відходів t 1000 С та експозиції 10 хвилин. 9. З’ясовано, що пастові корми, з відходів забою тварин, відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, щодо кормів тваринного походження. Загальне бактеріальне обсіменіння цих кормів не перевищує 120 тис.м.к. в 1г, при відсутності ентеропатогенних ешерихій, сальмонел, протея та токсиноутворюючих анаеробів. Корми нешкідливі. За хімічним складом пастові корми відповідають, а в деяких випадках за окремими показниками перевищують склад кормів, виготовлених з традиційної сировини. У них міститься від 5,05 до 13,9% повноцінних білків, до складу яких входять всі незамінні амінокислоти, від 1,65 до 50,3% жирів, вітаміни та мінеральні речовини необхідні для росту і розвитку сільськогосподарських тварин та птиці. Пастові корми у герметично закритій тарі можуть зберігатися при температурі 18-200С і відносній вологості 75-80% протягом 12 днів. Бактеріальне обсіменіння при цьому збільшується, але не перевищує регламентоване значення. Але термін зберігання пастових кормів у виробничих умовах не повинен перевищувати 5-6 діб: 2 доби на м’ясопереробному підприємстві і 2-3 у господарстві при дотриманні умов зберігання. 10. На малотоннажних м’ясопереробних підприємствах, на яких відсутнє обладнання для виробництва сухих тваринних кормів, забійних пунктах тваринницьких ферм, а також фермерських господарств, з метою підвищення рентабельності виробництва, зменшення забруднення навколишнього середовища відходами забою тварин і збільшення виробництва тваринних кормів, необхідно утилізувати відходи забою переробкою їх в пастоподібні корми. 11. Встановлено, що збагачення кормосумішей для курчат і каченят бройлерів при відгодівлі та при утриманні курей і качок заміною 5-20% основного корму аналогічною кількістю пастових кормів сприяє: – підвищенню живої маси курчат бройлерів на 2,4-5,4%, каченят – на 4,6-10,2%, курей на 1,1-5,1% і качок на 5,9-14,6% залежно від виду корму, у порівнянні з птицею контрольних груп; – підвищенню відносної швидкості росту курчат бройлерів на 1,0-4,0% і збереження на 2-5%, каченят відповідно на 4,3-9,2% та 1,2-5%, та підвищенню несучості курей на 2,4-8,1% і качок 4-14,2%. 12. Утилізація відходів забою тварин переробкою у пастові корми КП-1, КП-2 і КП-3, зменшує забруднення навколишнього середовища відходами і сприяє отриманню додаткової економічної ефективності на суму від 64 до 111 грн. на тонну кормів, у тому числі тільки від переробки нетрадиційної сировини в корми – від 21 до 33 грн. Збагачення кормосумішей пастовими кормами (КП-1, КП-2, КП-3) при вирощуванні і утриманні птиці, сприяє отриманню економічної ефективності: курчат бройлерів, в розрахунку на одну птицю від 18 до 39 коп., каченят – від 0,54 до 1,17 грн, курей – від 62 коп. до 2,72 грн, качок – від 1,77 до 5,48 грн; при первинній переробці курчат бройлерів – від 31 коп. до 1,18 грн, каченят – від 0,55 до 2,09 грн, курей – від 25 коп. до 1,15 грн, качок – від 1,42 до 3,51 грн. |