1. У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено необхідність проведення ветеринарно-санітарної оцінки якості яловичини з ознаками PSE та DFD. Визначено показники якості і безпеки PSE, DFD яловичини та встановлені оптимальні умови її холодильного зберігання. Удосконалено існуючі та розроблено нові біохімічні методи визначення якості м’яса різного ступеня свіжості та отриманого від хворих тварин. 2. Встановлено, що серед туш великої рогатої худоби яловичина з ознаками якості NOR реєструвалася в 52,1%, якості DFD – в 35,0%, PSE – в 12,9% випадків. При цьому виявлена залежність вищезазначених ознак від віку забійних тварин: DFD ознаки більш часто реєстрували в тушах корів старшого віку – 36-72 місяці, а PSE – у бичків молодшого віку – 18-24 місяці. 3. За показниками рН визначена можливість диференціювати туші великої рогатої худоби в першу годину після забою на яловичину NOR, PSE, DFD, які відповідно становили: 6,3-6,5, 5,7-5,8 та 6,6-6,7, що дасть змогу ефективно використовувати м’ясну сировину та отримувати м’ясопродукти високої якості. 4. Яловичина з ознаками PSE та DFD мала гірші органолептичні показники та невисокі технологічні властивості: вологоутримувальна здатність відповідно – 43,14-48,70% та 69,72-72,23 %; вміст вологи – 75,24-82,05 % та 59,78-65,18 %; та нижчу біологічну цінність порівняно з яловичиною NOR. Відносна біологічна цінність яловичини з ознаками PSE, отриманої від досліджуваних вікових груп забійних тварин, становила в середньому 77,7%, а DFD – 74,4%. 5. Загальний вміст амінокислот у яловичині NOR, PSE, DFD становив, відповідно – 18,656 мг, 24,267 та 23,611 мг з вірогідно вищим вмістом лізину, аспарагінової кислоти, треоніну, серину, цистину, метіоніну, лейцину, тирозину та фенілаланіну. Яловичина різного ступеня свіжості різниться за кількісним умістом амінокислот: у свіжому м’ясі їх міститься в середньому 16,061 мг, сумнівної свіжості – 19,213, несвіжому – 22,029 мг. 6. Виявлено прямо пропорційну залежність між інтенсивністю кольору яловичини та вмістом пігментів у ній. Середній вміст пігментів у яловичині якості NOR становив 8,32-11,89 мг/см3; РSE – 1,86-2,60; DFD – 15,54-20,84 мг/см3. 7. Встановлено оптимальні умови холодильного зберігання яловичини PSE та DFD, які характеризуються такими параметрами: для яловичини з ознаками PSE за температури –1С протягом 3-х діб, за температури –12С протягом 10-ти діб; для яловичини з якістю DFD: при зберіганні за температури –1С – 5 діб, за температури –12С – 20 діб. 8. Встановлено, що найбільше мікробне обсіменіння змивів відмічалося наприкінці робочої зміни і становило, в середньому: зі стін – 1383 КУО в 1 см3, з підлоги – 2742, зі столів та вішал для ліверу, відповідно – 3243 та 4341, з ножів – 2973, з виделок – 2713, рук працівників –1689 КУО в 1 см3, що в 1,4-5,0 разів більше, ніж на початку роботи. Загальний вміст мікроорганізмів у повітрі був найвищим на рівні підлоги наприкінці зміни і становив 1267 КУО в 1 см3, а найнижчим – на 0,5 м від стелі наприкінці зміни – 717 КУО в 1 см3. 9. За мікробіологічними показниками КМАФАнМ (КУО в 1 г) після дозрівання яловичини з ознаками PSE в середньому становила від 85,8 до 89,8 КУО/г., DFD яловичині – від 98,2 до 98,6 КУО/г; при зберіганні в охолодженому стані на 3-ю та 5-ту добу кількість КМАФАнМ в яловичині становила, відповідно, від 8,32103 до 8,68103 та від 9,64103 до 9,80103 КУО/г. При зберіганні замороженої яловичини ці показники становили, відповідно, від 84,0 до 82,8 та від 91,4 до 92,0 КУО/г. 10. Установлені оптимальні показники екстинції центрифугату м’ясо-водної витяжки (у співвідношенні 1:4 з реактивом Неслера), які для свіжої яловичини становили в середньому 0,889±0,076, сумнівної свіжості – 1,561±0,140, несвіжої – 2,435±0,277. Використання цих показників дає можливість проведення калібрування на фотоелектроколориметрі на предмет визначення ступеня свіжості яловичини. 11. Розроблено якісний та кількісний експресні біохімічні методи визначення ступеня свіжості яловичини охолодженої та замороженої із застосуванням реактиву Неслера. Вірогідність запропонованого якісного методу порівняно з мікроскопічним становила в середньому 92,5-98,0 %, а кількісного – 94,7-97,4 %. 12. Запропоновано модифіковану реакцію з розчином міді сульфату масовою часткою 3% та з використанням м’ясного бульйону у співвідношенні 1:2, що дало змогу на 91,9% підвищити результативність біохімічного методу визначення якості м’яса, отриманого від хворих тварин. |