Анотація до роботи:

Фоміна М.В. Ветеринарно-санітарна експертиза свинини, виробленої в умовах дефіциту заліза та його корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза. – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. – Львів, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню впливу різних сполук і доз заліза на еритропоез, білковий, вуглеводний та мінеральний обмін у свиней, їх м’ясну продуктивність, прирости мас та якість одержаної продукції.

Встановлено, що корекція раціонів дослідних свиней хелатними сполуками заліза (метіонатів та лізинатів) призводить до вірогідного зростання кількості еритроцитів в крові, вмісту гемоглобіну, концентрації загального білка, SH-груп, заліза в сироватці крові.

Вивчено вплив різних сполук і доз заліза на м’ясну продуктивність, швидкість росту свиней, ветеринарно-санітарну та біологічну оцінку одержаної продукції. Встановлено, що додавання лізинату заліза до раціону відгодівельних свиней краще впливає на забійні показники, морфологічний склад туш (збільшує вихід м’язової тканини, площу м’язового вічка), фізичні властивості (рН, площу м’язового вічка, вологоємність) та має найбільший рівень вірогідності.

Застосування заліза у формі хелатів позитивно впливало на органолептичні характеристики свинини, що привело до покращення якості м’яса та бульйону з нього, фізико-хімічних показників і більш тривалого його зберігання. Згідно досліджень, в м’ясі всіх дослідних груп свиней зменшується загальна волога та збільшується вміст сухої речовини і жиру, що забезпечило більшу калорійність м’яса та покращило його смакові якості. Під впливом хелатних сполук заліза встановлено збільшення рівня мікроелементів у крові та м’ясі (Fe, Mn, Zn, Cu).

Розраховано економічний ефект та розроблено рекомендації щодо використання лізинату заліза при відгодівлі свиней у відповідній дозі.

Незбалансованість раціону свиней на відгодівлі за мінеральними речовинами супроводжується порушенням обміну речовин, зниженням продуктивності і резистентності тварин, погіршенням показників ветеринарно-санітарної експертизи та якості м’яса. Раціони свиней, до складу яких входять корми, вирощені на ґрунтах Львівської області, не задовольняють потребу організму ростучих тварин у мікроелементах і потребують обов’язкового збагачення їх залізом.

1. Згодовування метіонатів та лізинатів заліза позитивно впливає на фізіологічний стан організму, підвищує кількість еритроцитів відповідно на 8,7 та 9,4% (р<0,01-0,001), гемоглобіну – на 3,9 та 4,0% (р<0,05-0,02) порівняно з контролем.

2. При застосуванні заліза у формі хелатів встановлено високий коефіцієнт його засвоєння. У крові свиней II і III дослідних груп вміст заліза зріс на 21,3-30,3% (р<0,01-0,001) порівняно з контролем. Підвищення вмісту заліза у сироватці крові дослідних тварин сприяло зниженню загальної та латентної залізозв’язуючої здатності сироватки (ЗЗЗС і ЛЗЗС). Хелати заліза (метіонати та лізинати) інтенсивніше стимулюють білоксинтезуючу функцію, що проявляється зростанням вмісту загального білка на 3,3-4,1% (р<0,05), альбумінів на 9,2-12,3% (р<0,05-0,02) та зниженням кількості глобулінів на 2,9-4,5% (р<0,05-0,02) порівняно з контролем.

3. Встановлено, що корекція раціонів різними сполуками заліза значно збільшує живу масу тварин на кінець досліду порівняно до контролю: I група на 4,2 кг, II група на 8,4 кг (р<0,05), ІІІ група на 10,1 кг (р<0,02). Свині всіх груп мали добре розвинені внутрішні органи, їх розвиток проходив пропорційно до збільшення маси тіла. У тварин дослідних груп були краще розвинені печінка, легені, серце, нирки, селезінка порівняно з контрольними тваринами.

4. Застосування метіонату та лізинату заліза сприяє підвищенню середньодобових приростів маси тіла свиней на 12,1-14,1% (р<0,05-0,02) та забійного виходу – на 5,2-5,9% (р<0,05-0,02) відносно контролю. Використання різних сполук і доз заліза позитивно впливає на ветеринарно-санітарні та споживчі показники м’яса свиней. Бальна оцінка якості м’яса і бульйону відносно контролю (7,4 бала) становила: I група – 7,6 та 7,6 бала; II група – 7,9 та 7,8; III група – 8,1 та 8,0 бала відповідно.

5. У процесі зберігання свинини при низьких плюсових температурах (від 0 до +2 С) перші ознаки псування м’яса найшвидше виявлено у контрольній групі – на 12-13добу зберігання. М’ясо тварин I і II дослідної груп було віднесене до категорії сумнівної свіжості на 13-14 добу. Найстійкішім до псування виявилось м’ясо тварин III дослідної групи, яким до раціону додавали лізинат заліза – ознаки псування з’явилися на 15 добу.

6. Додавання до раціону тварин хелатних сполук заліза забезпечило підвищення калорійності свинини на 8,8-9,9% (р<0,01) та білкового якісного показника – на 19,7-33,9% (р<0,02-0,01) порівняно з контрольною групою.

7. У всіх дослідних групах зменшувався відсоток вологи та паралельно збільшувався вміст сухої речовини у м’язовій тканині та печінці на 1,27-3,51% і 0,44-1,21% . Це пов’язано із впливом заліза на обмінні та білоксинтетичні процеси в організмі, що, в свою чергу, вплинуло на хімічний склад м’язової тканини та печінки.

8. При порівняльній дії метіонату та лізинату заліза на показники якості м’яса встановлено, що додавання лізинату заліза краще впливає на забійні показники, морфологічний склад туш (збільшує вихід м’язової тканини, площу м’язового вічка), фізичні властивості (рН, вологоємність), збільшення кількості протеїну та має більший рівень вірогідності (р<0,05-0,01) від метіонату заліза.

9. Найкращі економічні показники отримано в групі свиней, яка споживала кормосуміш з включенням хелатів заліза, зокрема лізинату заліза. У результаті собівартість 1 ц приросту живої маси виявилась найнижчою, а прибуток від реалізації 1ц живої маси свиней склав 182,89 грн. У розрахунку на 100 грн. виробничих поточних затрат отримали прибуток 34,33 грн., тоді як в контролі він складав 25,99 грн., а за впливу метіонату заліза – 33,78 грн.

Публікації автора:

1. Кравців Р.Й. Біологічна роль заліза в організмі тварин / Р.Й. Кравців, М.В. Фоміна. // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини. – Львів, 2006. – Т.8, №2 (29). – ч. 4. – С. 99-108. (Дисертант провів експериментальні дослідження, біометричну обробку результатів, їхній аналіз та підготував матеріали статті).

2. Фоміна М.В. Білковий обмін в організмі поросят при згодовуванні різних сполук заліза / М.В. Фоміна // Наука та практика 2007: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава, 2007. – С. 263-265.

3. Фоміна М.В. Вплив різних сполук заліза на продуктивність та забійні показники туш свиней / М.В. Фоміна // Вісник Сумського національного аграрного університету – Суми, 2007. – Вип.2 (18). – С. 141-143.

4. Фоміна М.В. Ветеринарно-санітарна експертиза та харчова цінність свинини при згодовуванні хелатних сполук заліза / М.В. Фоміна // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини. – Львів, 2007. – Т.7, (№1). – ч. 2. – С. 181-185.

5. Кравців Р.Й. Вплив різних сполук заліза на хімічний та мікроелементний склад печінки свиней / Р.Й. Кравців, М.В. Фоміна, Б.М. Калин // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій – Львів, 2007. – Т.9, №4 (33). – ч.1. – С. 89-93. (Дисертантом самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

6. Пат. 25385 Україна, МПК А 61 К 31/295. Спосіб компенсації дефіциту заліза в раціонах свиней на відгодівлі / Кравців Р.Й, Фоміна М.В., Заявл. 12.03.2007, Опубл. 10.08.2007, Бюл. №12. (Дисертант брала безпосередню участь у проведені науково-практичних дослідів, узагальнені результатів досліджень, оформлені патенту).

7. Фоміна М.В. Обмін заліза та еритропоез при згодовуванні різних сполук заліза поросятам на відгодівлі / М.В. Фоміна, Р.Й. Кравців // Аграрна наука – виробництву: Тези доповідей V державної науково-практичної конференції. – Біла Церква, 2006. ч.1. – С. 35-36. (Дисертантом самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).