Анотація до роботи:

Джміль В. І. Ветеринарно-санітарна експертиза риби, інвазованої нематодами родини Anisakidae.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза. – Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню ветеринарно-санітарної експертизи і санітарної оцінки морських та океанічних риб, заражених личинками анізакід. Вивчено ступінь інвазованості основних видів промислових риб (кілька, хамса, пелінгас та ін.) Азовського та Чорного морів України нематодами родини Anisakidae.

Визначено ступінь екстенсивності та інтенсивності інвазії личинками анізакід основних промислових риб (оселедці, скумбрія та ін.), що імпортуються на ринки міст України. Визначено родову належність личинок, місця локалізації та життєздатність паразитів при різних методах знезараження і консервування риби. Удосконалено методику дослідження риби на наявність личинок анізакід та визначення життєздатності паразитів після знезаражування риби. Вивчено товарні, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, токсикологічні, радіологічні показники та біологічну цінність риби, залежно від інтенсивності ураження її личинками анізакід.

Досліджено токсикогенні та алергенні властивості живих і мертвих личинок анізакід та м’яса інвазованої риби. Встановлені оптимальні способи знезаражування риби шляхом заморожування.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і шляхи вирішення наукової задачі щодо комплексної оцінки якості м’яса деяких промислових морських та океанічних риб при інвазуванні їх личинками анізакід, розроблені методи дослідження риби, знезараження, визначення життєздатності личинок анізакід, досліджена їх алергенність і токсичність та вплив на якість і біологічну цінність м’яса інвазованої риби.

2. Промислові риби Азовського та Чорного морів (бички, хамса, кілька) інвазовані личинками анізакід з Е І від 3% до 95 % при середній І І від 2,3 до 35 личинок на рибу, відповідно, а мерланг та калкан, крім того, ще уражені статевозрілими нематодами, які належать до родини Anisakidae, рід Hysterothylacium, вид Hysterothylacium aduncum.

Імпортовані скумбрія та оселедці уражені личинками нематод родини Anisakidae, рід Anisakis, вид Anisakis simplex з ЕІ 53,5% та 95,2%, при середній І І від 7 до 26 личинок на рибу, відповідно.

3. З метою виявлення у рибі личинок анізакід найбільш ефективним є запропонований нами візуальний метод з використанням компресорія та проекційного трихінелоскопа ПТ-80, застосування якого дає змогу виявити 99,5% личинок від їх загальної кількості у рибі.

4. Локалізація личинок анізакід у тілі риби залежить від середньої інтенсивності інвазії. При середій І І 30 личинок і більше органи і тканини оселедців були інвазовані у такій мірі: черевна порожнина і внутрішні органи на – 96,3%, м’язи черевної стінки на – 2,3%, м’язи спини – 1,1%.

5. Інвазованість риби личинками анізакід роду Anisakis не впливає на органолептичні показники. При порушенні режимів первинної переробки риби, інвазованої личинками Hysterothylacium aduncum (зберігання свіжовиловленої риби при плюсовій температурі), призводить до мігрування личинок на поверхню, чим створює враження її червивості.

6. Ураженість оселедців личинками анізакісів з середньою інтенсивністю інвазії 30 личинок і більше призводить до збільшення на 3% вмісту вологи (p<0,05) та зниження на 3% сухого залишку (p<0,01) за рахунок: білка – на 1,7% (p<0,001), жиру – на 1,2% (p<0,05), при цьому знижується калорійність м’яса на 9,7%, порівняно з неінвазованою рибою.

7. Вміст амінокислот у м’ясі оселедців, інвазованих личинками Anisakis simplex у кількості більше 30 личинок на рибу, вірогідно зменшується – на 17,4% (р<0,001), порівняно з контролем. Це відбувається за рахунок зниження незамінних амінокислот на 7,3%, а саме треоніну (р<0,001), лейцину (р<0,001) та фенілаланіну (р<0,05). Зниження замінних амінокислот у дослідних м’язах становило 23,7% порівняно з контролем.

8. Підвищення І І оселедців личинками анізакісів у кількості 30 і більше личинок на рибу та зміни хімічного складу м’яса інвазованої риби сприяють підвищенню загального мікробного обсіменіння м’язової тканини мікрофлорою на 32%, порівняно з неінвазованою рибою.

9. Біологічна цінність м’яса оселедців, інвазованих личинками Anisakis simplex з середньою І І 37,6 личинок, нижча на 4,6%, порівняно з м’ясом неінвазованої риби.

10. М’ясо оселедців, інвазованих личинками анізакісів, та самі личинки роду Anisakis є токсичними та алергенними. Личинки роду Hysterothylacium – токсичними для теплокровних. Після знезараження заморожуванням чи кип’ятінням риба та личинки анізакід стають нетоксичними, а алергенність личинок роду Anisakis значно послаблюється лише після кип’ятіння.

11. Ефективним методом визначення життєздатності личинок нематод родини Anisakidae є занурення їх на 15 хв у 0,5% - ний розчин трипсину при + 36 +38С та подальше подразнення електрострумом напругою 1,5 Вт.

12. Ефективним методом знезаражування риби, інвазованої личинками нематод родини Anisakidae, є проварювання при температурі 100С протягом 20 хв з моменту закипання, смаження в рослинній олії протягом 20 хв, виготовлення консервів та заморожування при температурі не вище -18С у тілі риби (блоку) протягом 14 діб.

Засолювання інвазованої риби із вмістом солі 6% у м’язах та гаряче копчення не гарантують її повного знезаражування.

Публікації автора:

1. Джміль В.І. Видові особливості анізакід чорноморської кільки // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 1998. – Вип. 4, ч. 1. – С. 31–33.

2. Джміль В.І. Ветеринарно-санітарна експертиза та оцінка риби при анізакідозі // Ветеринарна медицина України. – 2000. – № 4. – С. 36–37.

3. Джміль В.І. Анізакідоз промислових риб Азово-Чорноморського басейну // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 1998. – Вип.7, ч. 1. – С. 18 – 22.

4. Джміль В.І. Токсигенні та алергенні властивості личинок нематоди роду Anisakis вид A. simplex //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 1999. – Вип. 9. – С. 48–53.

5. Микитюк П.В., Джміль В.І., Букалова Н.В. Анізакідоз чорноморської кільки //Матеріали міжнарод. наук.-практ. конф., присвяченої 160-річчю з дня народження видатного еколога О.А. Колєсова.– Харків, 1997. – С. 86–87. (Дисертант вивчив видовий склад личинок анізакід чорноморської кільки та екстенсивність й інтенсивність її інвазії).

6. Джміль В.І. Нешкідливість та біологічна цінність м’яса риби, ураженої личинками анізакідних нематод // Материалы междунар. науч. конф. молодых ученых “Водные биоресурсы и пути их рационального использования” (Киев, 31 января – 1 февраля 2000).– К., 2000. – С. 92–95.

7. Микитюк П.В., Джміль В.І., Букалова Н.В. Гельмінтологічна та якісна оцінка морської та океанічної риби при анізакідозі // Матеріали Першої всеукр. конф. “Проблеми іхтіопатології” (Київ, 23–27 жовтня, 2001р.).– К., 2001. – С. 77–81. (Дисертант експериментально вивчав ступінь інвазування різних частин та органів риби личинками анізакід, опрацював методику визначення життєздатності личинок, методи знезараження інвазованої риби та її хімічний склад залежно від інтенсивності інвазії).