Анотація до роботи:

Мельник М. В. Ветеринарно-санітарна експертиза бджолиного меду в сучасних екологічних умовах України.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16. 00. 09 – ветеринарно-санітарна експертиза.-Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню якості та безпеки бджолиного меду в сучасних екологічних умовах України. На основі проведених досліджень встановлено, що діастазна активність меду з таких медоносів, як біла акація, плодові дерева, не стійка і протягом одного року зберігання може знизитися до нуля, а вміст інвертованого цукру - до 40 %. Активна кислотність медів України коливається від 3,5 до 4,5 (рН). Буферна ємність меду, очевидно, залежить від хімічного складу ґрунтів, на яких ростуть медоноси. Антибіотики в меді здатні тривалий час зберігатися і виявляються у ньому навіть через 18 місяців зберігання. Встановлено, що вміст нітратів у меді дуже незначний (від 4,1 до 11, мг/кг), а нітритів зовсім не виявлено. Забрудненість меду пестицидами пов'язана не стільки з видовими особливостями рослин медоносів, скільки з рівнем забрудненості ґрунтів певними пестицидами, зокрема їх здатністю тривалий час зберігатися в них . Рівень забрудненості меду цезієм-137 коливався в межах 1,2 - 68,4 Бк/кг. Рівень забрудненості меду, порівняно з нектаром, більший у два - три рази. Коефіцієнт переходу цезію-137 з дерново-підзолистого ґрунту в нектар рослин та мед різний при тій самій щільності забруднення територій. Накопичення ізотопів цезію у рослинах пов'язане з їх видовими особливостями. Вміст радіонуклідів у тілі бджіл, що зимують, більший у 10 разів, ніж у літніх бджіл.

1. У дисерації наведено теоретичне узагальнення показників якості, і нове вирішення наукового завдання щодо показників безпеки бджолиного меду, зокрема наявності в ньому нітратів, пестицидів, радіонуклідів.

2. Органолептичними дослідженнями з’ясовано, що для еколого-кліматичних умов України характерні, в основному, світлі меди, що зумовлено видовими особливостями медоносів. Крім того, меду притаманний специфічний медовий аромат, який стає відчутним не одразу після запечатування бджолами стільників, а протягом двох - трьох місяців зберігання за рахунок ферментативних процесів. Швидкість кристалізації меду залежить від його ботанічного походження, кліматичних умов та способу зберігання.

3. Діастазна активність залежить від сорту меду. З деяких медоносів (білої акації, плодових дерев) вона може знижуватись протягом одного року зберігання до нуля, а в інших медах (зібраних з гречки, еспарцету та деяких інших медоносів) - утримується на високому рівні протягом декількох років.

4. Встановлено коливання показників масової частки води в меді від 15,0 до 22,6%. Найбільш часто зустрічаються меди з масовою часткою води від 17 до 19 %, що залежить від ступеня їхньої зрілості.

5. Показники загальної кислотності меду в наших дослідженнях коливались від 1⁰ до 6,7⁰. Загальна кислотність вище 4⁰ є результатом закисання меду внаслідок порушення правил зберігання. Активна кислотність (pH) меду має більш стабільні показники, які коливались від 3,5 до 4,5 рН, що може слугувати додатковим показником для визначення ботанічного походження меду.

6. Буферна ємність медів залежить від хімічного складу ґрунту, а не від сорту меду чи інших факторів.

7. Концентрація нітратів у меді є значно нижча за допустимі їх рівні для сільськогосподарської продукції і перебуває у межах від 4,1 до 11 мг/кг. Нітритів у меді не виявлено.

8. Встановлено, що наявність у меді пестицидів пов'язана не стільки з видовими особливостями рослин медоносів, скільки з рівнем забрудненості ґрунтів певними пестицидами та їх здатністю тривалий час зберігатися в них.

9. Дослідження радіоактивності зразків меду, одержаного з різних областей України, показали, що рівень забрудненості його цезієм -137 коливається в межах 1,2 - 68,4 Бк/кг. Це, порівняно з нектаром, більше у два - три рази. Коефіцієнт переходу цезію-137 з дерново-підзолистого ґрунту в нектар рослин та мед різний при тій самій щільності забруднення територій.

10. Різні частини медоносних рослин накопичують ізотопи цезію неоднаково. Стебло і стовбур рослин накопичує їх значно менше, ніж корінь. Концентрація цезію-137 у квітках досліджених медоносів теж має значні коливання. Найменше накопичують ізотопи цезію квіти соняшнику, дещо більше - білої акації, потім еспарцету та гречки.

11. Середній рівень забрудненості бджіл, що зимують, в 10 разів більший, ніж у бджіл весняно-літньої генерації.

Публікації автора:

1. Мельник М. В., Ткаченко Г. М., Роговський П. Я., Поліщук В. П. Мед, як індикатор забрудненості територій цезієм - 137 // Український пасічник. - № 6 . - 1997. - С.41 - 42.

2. Мельник М. Нітрати і мед //Ветеринарна медицина України № 10.- 1997.- С.40-41.

3. Мельник М. В. Діастазна активність медів України // Український пасічник. - №10. - 1997. - С.31 - 33.

4. Мельник М. В. Мед і бджільництво в історії України // Український пасічник. - №11. - 1997. - С.27 - 28.

5. Духницький В. Б, Мельник М. В. Вміст нітратів та нітриів у меді // Український пасічник. - № 4. - 1998. - С.32 -33.

6. Мельник М., Духницький В., Павленко М., Новожицька Ю. Накопичення пестицидів у меді //Ветеринарна медицина України.- № 6.- 1998.- С. 32.

7. Мельник М. В. Забрудненість медів України цезієм - 137 та його міграція з грунту до меду // Український пасічник. - № 10. - 1998. - С.32 -36.

8. Мельник М. В. Активна кислотність та буферна ємність медів України // Український пасічник. - № 1. - 2001. - С.8 – 13.