Етноспецифіка сприйняття навколишнього світу детермінує особливості мовних картин світу різних спільнот, що, у свою чергу, зумовлює феномени “національного характеру” та “етнічного стереотипу”, які тісно корелюють між собою. З одного боку, простежується вплив параметра політичної коректності англійської мови, з іншого боку, – підтверджується факт стійкості стереотипів: в американському варіанті англійської мови й досі існує значна кількість пейоративних “ксеноетнонімів” на позначення іспаномовних спільнот, американців африканського походження, індіанців, азійців, італійців, євреїв, поляків, росіян і т.д. Спілкування американців європейського походження з представниками іспаномовних спільнот побудовано на комунікативному конфлікті, який детермінується існуючими соціокультурними непорозуміннями. У комунікативній поведінці білі американці широко вживають пейоративні “ксеноетноніми” на позначення іспаномовних етносів. Базою для типового спілкування між “англо-американцями” та латиноамериканцями слугують етноспецифічні комунікативні стратегії, які демонструють взаємну етнічну упередженість цих спільнот. Кожна з комунікативних стратегій втілюється у вигляді тактик, реалізації яких сприяють лінґвальні засоби, оформлені у мовленнєві тактичні ходи. В умовах боротьби вихідців із Латинської Америки за свої права та пов’язаною з цією боротьбою дією параметра політичної коректності з боку іспаномовних спільнот втілюється стратегія встановлення рівноправності (за допомогою тактики протиборства). Англійсько-іспанський білінгвізм США є визначальним феноменом мовної ситуації в Америці, що зумовлює значний вплив цього явища на американський варіант англійської мови. Результати впливу білінгвізму втілюються крізь призму етнічного стереотипу, таким чином, двомовність виступає одним з факторів утворення “ксеностереотипних” характеристик іспаномовних етносів – матеріалом для їх продукування у цілій низці випадків слугує лексичний компонент іспанської мови (“етнокультурно зумовлені” запозичення та вкраплення, прямі пейоративні позначення іспаномовних спільнот, культурно маркована лексика, що лише імплікує негативні стереотипи щодо цих спільнот). Вербалізація стереотипів іспаномовної культури знаходить також відбиття у специфічних результатах мовних контактів, насамперед у функціонуванні “пейоративних іспанізмів” та утвореннях американського варіанта англійської мови – “псевдоіспанізмах” (пейоративних “імплікаторах” зневаги до іспаномовних етносів). Прояви характерних рис англійсько-іспанського білінгвізму в комунікації можна спостерігати на прикладах мовленнєвої поведінки американців європейського походження та вихідців із Латинської Америки. Білінгвізм у мовленні цих спільнот виявляється неоднаково, хоча перехід з англійської на іспанську у мовленні білінгвальних американців-вихідців із Латинської Америки та білих американців США зумовлено ідентичними екстралінґвальними чинниками. Стереотипне уявлення білих американців про іспаномовні спільноти настільки глибоко проникає у свідомість самих іспаномовних етносів, що знаходить прояви в їх власному мовленні, в експліцитному або імпліцитному вживанні дерогативних по відношенню до них самих характеристик. Питання про те, наскільки свідомим є таке використання зазначених мовних одиниць, становить значний інтерес як з точки зору етнолінгвістики, так і з позиції соціо- та психолінгвістики і, на нашу думку, може бути одним із завдань дослідження в майбутньому. Враховуючи, що латиноамериканська культура має вагомий вплив на американське суспільство та англійську мову США, подальше вивчення цього впливу видається нам перспективним. Плідними, зокрема, можуть бути дослідження в галузі теорії мовних контактів, наприклад, виявлення характеру взаємної мовної інтерференції в англійській та іспанській мовах США. |