Проведене комплексне дослідження концепту КОХАННЯ у сучасній англійській мові показало, що відповідний концепт існує у свідомості носіїв англійської мови як складне ментальне утворення, яке конденсує різнопланові уявлення про почуття кохання. Ці уявлення експлікуються різноманітними мовними засобами: окремими лексемами, словосполученнями, пареміями, кліше, метафоричними виразами, тощо. Окрім цього, концепт КОХАННЯ як комплекс інтуїтивних та усвідомлюваних знань про почуття є фактором, що регулює вербальну та невербальну поведінку мовців у ситуаціях спілкування між закоханими. У роботі вербалізований в англійській мові концепт КОХАННЯ розглянуто як складову наукової (філософської та психологічної) та наївної картин світу. На відміну від наївно-мовних, філософські та наукові уявлення, систематизовані в межах різноманітних концепцій, є універсальними, точнішими та детальнішими. В англомовних філософських роботах розроблені різноманітні класифікації кохання за суб’єктом (parental, mating love), об’єктом (eros, philia, agape) або природою почуття (spiritual love, deficiency love). Пріоритетний ціннісний статус в англійській філософській картині світу має концепт agape, який із суто філософського перетворився на предмет теоретизування у межах інших дисциплін: медицини, етики, релігієзнавства, психології, тощо. У психологічній картині світу найвищий ціннісний статус має концепт consummate love, який є ідеалізованим конструктом „ідеального кохання”, що включає в себе три обов’язкові компоненти: intimacy, passion, commitment. Наївні уявлення про кохання було досліджено у дисертації на основі їх експлікації у повсякденному мовленні, пареміологічному фонді, публікаціях публіцистичного характеру, тощо. Виявилось, що в наївній картині світу концепт КОХАННЯ є нерозчленованим цілим, яке має ознаку дуальності – наявності двох протилежних ключових ознак, що призводить до диференціації між концептами REAL/TRUE LOVE та INFATUATION, кожен з яких має свої концептуальні характеристики та ціннісний статус у суспільстві, а також багатоаспектність, яка відображається у пареміологічному фонді англійської мови. В дисертації показано, що в ціннісному аспекті для британської та американської лінгвокультур найбільш високий статус має концепт REAL/TRUE LOVE (кінцева цінність), інструментальною цінністю може виступати концепт INFATUATION та інгеретно негативний ціннісний статус має концепт POSSESSIVE LOVE, який протистоїть основним цінностям англо-американської культури. Образний вимір концепту КОХАННЯ у сучасній англійській мові проаналізовано на основі конвенціональних метафоричних виразів, які є типовими для опису відповідного почуття. У роботі виділено 36 концептуальних метафор, які є основою як для мовлення про кохання, так і для створення нових, індивідуальних образів. Виявилось, що в метафоричному представленні концептуальний референт КОХАННЯ має стійкі асоціати із явищами природи (водою, вогнем, повітрям та ін.), з видами людської діяльності (зокрема, війною, обробкою землі, спілкуванням, ідолопоклонінням, тощо), зі станами людини (голодом, спрагою, сп’янінням, болем та ін.) та живими істотами (людиною, тваринами, рослинами). Окрім цього, концепт КОХАННЯ у сучасній англійській мові представлений низкою онтологічних та просторових метафор. З дискурсивних позицій концепт КОХАННЯ в сучасній англійській мові розглянуто як фактор, який регулює вербальну поведінку носіїв мови. На основі виділення у сучасній англомовній психології окремих „стилів” кохання у дисертації були виділені п’ять типів мовних особистостей. Це дозволило не лише охарактеризувати психологічний портрет відповідних мовних особистостей та типовий для них вибір мовленнєвих стратегій, але й описати типові ситуації спілкування, в яких проявляються ці особистості, виділити основні жанри комунікативної взаємодії, проаналізувати стильові регістри та емоційну тональність спілкування, яке детермінується саме цим типом мовної особистості у дискурсі кохання. У дисертації показано, що вербальна поведінка кожної типізованої мовної особистості у дискурсі кохання є дискурсивною реалізацією інтуїтивних та осмислених фонових знань комуніканта щодо кохання, нормативних засобів його вербального вираження та позамовних компонентів любовного спілкування. Це дозволило розглянути ситуації комунікативного конфлікту в дискурсі кохання як результат конфлікту ментальних уявлень про відповідне почуття в їх дискурсивній реалізації. Основні положення роботи відображено у таких публікаціях: 1. Огаркова Г.А. Концепт «кохання» в англомовних метафорах // Проблеми романо-германської філології. Зб. наук. праць. – Ужгород: Патент. – 2002. – С. 52 – 65. 2. Огаркова Г.А. Мовні засоби вираження концепту „кохання” як культурно-специфічного феномену // Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка: ВПЦ Київський Університет. – Серія Іноземна філологія. – № 34 – 36. – 2003. – С. 62 – 65. 3. Огаркова Г.А. Концептуальна метафора води як засіб вираження концепту „кохання” в сучасній англійській мові // Мовні і концептуальні картини світу. – № 7. – К.: Логос. – 2002. – С. 392 – 398. 4. Огаркова Г.А. Дискурсивні особливості мовлення закоханих // Мовні і концептуальні картини світу. – Випуск 9. – К.: ВПЦ Київський університет. – 2003. – С. 222 – 227. 5. Огаркова Г.А. „Кохання” як науковий емоційний концепт // Мовні і концептуальні картини світу. – Випуск 11. – Книга 2. – К.: ВПЦ Київський університет. – 2004. – С. 55 – 59. 6. Огаркова Г.А. Метафорична презентація концепту „кохання” в англомовному дискурсі // Мовні і концептуальні картини світу. – № 10. – К.: Логос. – 2004. – С. 466 – 473. 7. Огаркова Г.А. Жанрові та комунікативні параметри англомовного листування закоханих // Культура народов Причерноморья. – № 49. – Т.1. – 2004. – С. 108 –112. 8. Огаркова Г.А. Love vs Infatuation: A Cognitive Account // Когнитивные стили коммуникации. Теории и прикладные модели. Доклады международной конференции. 20–25 сентября 2004, Крым, Партенит. – С. 75 – 77. 9. Ogarkova A. Metaphors expressing the concept of “love” in Modern English // 8-th International Cognitive Linguistics Conference: Cognitive Linguistics, Functionalism, Discourse Studies. – Logrono. – 2003. – P. 176. Анотації |