Анотація до роботи:

Пікуліна Н.Ю. Венчурний капітал у системі економічних відносин ринкової економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. – “Економічна теорія”. – Київський національний економічний університет, Київ, 2002.

Дисертація містить теоретичні положення та практичні рекомендації щодо реформування інноваційної сфери шляхом запровадження механізмів фінансування на основі венчурного капіталу. Дано авторське визначення венчурного капіталу та показано його місце у системі відносин суспільного капіталу, поглиблена рентна концепція доходів на венчурний капітал, розглянуті організаційно-економічні форми венчурного капіталу, форми, методи та інструменти механізму венчурного фінансування, які дозволяють мінімізувати ризики. Показана необхідність розвитку інфраструктури інноваційного підприємництва як важливої умови становлення венчурного капіталу. Запропоновані заходи щодо вдосконалення інституціонального середовища, в якому розвивається венчурний капітал. Указані чинники, які впливають на розвиток організаційних форм венчурного підприємництва та подані пропозиції щодо створення мережі венчурних фондів в Україні.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, що полягає у розробці методології окремих складових концептуальних засад становлення і розвитку венчурного капіталу та його організаційно-економічних форм в Україні у відповідності до наявних економічних реалій. Теоретичний аналіз і узагальнення практики функціонування венчурного капіталу дає змогу виділити такі положення і висунути пропозиції щодо вдосконалення механізму фінансування на основі венчурного капіталу:

1. Розгляд венчурного капіталу потребує його аналізу як багаторівневого явища. Саме особливості створення вартості і додаткової вартості та специфіка їх реалізації визначають зміст і природу венчурного капіталу. Аналіз венчурного капіталу в процесі його руху в усіх сферах суспільного виробництва (інноваційного процесу) як сукупності діалектичних процесів та єдності виробничих відносин і продуктивних сил потребує використання системного, еволюційного, генетично- структурного методу та інших підходів. Це, в свою чергу, дає можливість визначити місце венчурного капіталу в системі суспільного відтворення, його роль у формуванні сучасного економічного сектору постіндустріального суспільства - економіки знань.

2. Венчурний капітал складається із заощаджень домогосподарств та накопичень приватного підприємницького сектору, коштів інституціональних інвесторів, які акумулюються спеціалізованими венчурними інвесторами і спрямовуються у вигляді фінансових інвестицій для реалізації інноваційних проектів. Зростаюче використання людського капіталу як основної продуктивної сили в економіці знань і у порівнянні з незначними вкладеннями в постійний капітал зумовлюють низьку органічну будову капіталу в сфері виробництва і створення внаслідок цього більшої маси додаткової вартості у порівнянні з іншими застосовуваними рівновеликими капіталами.

3. Венчурні підприємці отримують не тільки середній прибуток на авансований капітал, але й надприбуток – ренту, як винагороду за ризик. Рентний дохід утворюється внаслідок реалізації монополії на знання шляхом їх продажу на ринку або використання у виробництві принципово нової продукції, застосування нової технології тощо. Складність реалізації монополії на знання визначає ризикованість венчурних інвестицій. Об’єктивною умовою появи ренти на авансований венчурний капітал є велика маса додаткової вартості, яка створюється в інтелектуальному виробництві внаслідок низької органічної будови авансованого капіталу.

4. Формою прояву венчурного капіталу є венчурне фінансування. Розвиток венчурного фінансування відображає еволюцію фінансового капіталу, що дало змогу визначити венчурний капітал як граничну форму фінансового капіталу. Венчурний капітал створює можливість утворення фондів венчурного фінансування на основі використання коштів позичкового і фіктивного капіталів.

5. Венчурний капітал реалізується в русі в усіх сферах суспільного виробництва, що означає створення вартості і додаткової вартості втілених в продукті інноваційних фірм, реалізацію вартості в сфері обігу, перетворення вартості в засновницький дохід або прибуток. Отримання доходу венчурними інвесторами означає реалізацію монополії приватної власності на продукт і рух його в сфері споживання.

6. Розвиток венчурного підприємництва у певних організаційних формах та організаційно-правових формах дозволяє використовувати ефективні способи мінімізації ризиків. Це досягається шляхом формування такої конфігурації пучка прав власності, яка ефективно забезпечує перерозподіл функції прийняття рішень і розподіл ризику.

7. Створенню сучасного механізму венчурного фінансування передував еволюційний розвиток грошового капіталу в фінансовий капітал, що проявилося у відмові від звичайного кредитування венчурних фірм і переході до фінансування під певну частку приросту капіталу венчурної фірми. Створився механізм венчурного фінансування, який являє собою сукупність форм, методів та засобів реалізації економічних законів, інтересів соціальних груп, прав власності, забезпечує отримання рентного доходу на венчурний капітал і мінімізує можливі ризики в інноваційному процесі.

8. Важливим засобом мінімізації ризиків у венчурному фінансуванні є використання певних форм, методів та інструментів, які дозволяють використати важливий принцип у венчурному фінансуванні - принцип стадійності, коли венчурні фонди розрізняються за ознакою фінансування різних стадій інноваційного процесу або доповнюють один одного. Умовою застосування цього принципу є наявність великої кількості високоспеціалізованих венчурних інвесторів.

9. В Україні перспективним є створення закритих венчурних фондів, які інвестують кошти в інноваційні малі фірми з метою отримання частки їх статутного капіталу і відповідної частки прибутку. Американська модель функціонування венчурних фондів, які будують свою діяльність у розрахунку на зростання курсів акцій при їх первинному розміщенні на фондових біржах, не має відповідної інституціональної та законодавчої підтримки.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Батура О., Пікуліна Н. Інституціональні умови розвитку венчурного підприємництва в Україні //Економіка України. – 2001. № 8. - С. 34-38 (0,45 д.а.).

Безпосередньо здобувачем визначені чинники національного законодавства, які гальмують розвиток венчурного капіталу; визначені пріоритетні напрямки щодо розвитку системи венчурного підприємництва – (0,2 д.а.).

2. Батура О.В., Пікуліна Н.Ю. Організаційні форми підтримки венчурного підприємництва //Теорії мікро- і макроекономіки: Збірник наукових праць. – Вип. 8. - К.: АМУ. – 2001. – С.74-84 (0,72 д.а.).

Особисто здобувачем визначена роль технопаркових інфраструктурних утворень для розвитку венчурного підприємництва – (0,32 д.а.).

3. Пікуліна Н. Про підходи до вивчення венчурного капіталу //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія “Економіка”. - 2001. – № 8. - С. 10-14 (0,28 д.а.).

4. Пікуліна Н.Ю. Про характер сучасного інноваційного процесу //Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Випуск 46. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2000. – С. 68-73 (0,25 д.а.).

В інших виданнях:

5. Пікуліна Н.Ю, Шумський В.М. Експоненціальний економічний розвиток: природа, протиріччя //Матеріали Міжнар. науково-практ. конф. “Ризикологія в економіці та підприємництві”. - К. – 2000. – С. 322 (0,1 д.а.).

Особисто здобувачем визначено, що експоненціальний розвиток економічної системи має гіпотетично-ризиковий характер – (0,08 д.а.).

6. Пикулина Н.Ю. Учет факторов риска в инвестиционной деятельности субъектов предпринимательства //Матеріали Першої міжвузівської науково-практ. конф. “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах”. – Дніпропетровськ, ДДФЕІ. – 2000. – С. 348-350 (0,21 д.а.).

7. Пікуліна Н.Ю. Інституціональний погляд на проблеми власності і організації венчурних фірм //Держава і регіони. Серія “Економіка і підприємництво”. -Запоріжжя. – 2001. - № 3. – С. 110-113 (0,25 д.а.).

8. Пікуліна Н.Ю. Венчурне фінансування інноваційних проектів //Тези доповідей І Міжнародної наукової конференції “Проблеми економіки транспорту в умовах реструктуризації”. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 63 (0,1 д.а.).