Дисертація є закінченою науково-дослідницькою роботою, в якій отримано нове рішення актуальної наукової задачі з вдосконалення прогнозу малоамплітудних диз’юнктивних та плікативних, що супроводжуються потовщенням пласта, порушень при проведенні пластових підготовчих виробок шляхом встановлення закономірностей змінювання приросту максимальних значень початкової швидкості газовиділення в шпур від відстані до порушення та амплітуди зміщення (величини потовщення) пласта, що дає змогу підвищити безпеку робіт, скоротити простої підготовчих вибоїв та знизити собівартість проведення 1 п.м виробки. Основні наукові результати і висновки, які одержані при виконанні роботи, полягають в наступному: 1. Абсолютно надійного та простого у виконанні методу прогнозу малоамплітудних диз’юнктивних та плікативних порушень при проведенні гірничих виробок на цей час не існує; 2. Наявність потовщень та малоамплітудних диз’юнктивних порушень у привибійній частині пласта призводить до утворення в області порушення зони з підвищеною концентрацією напружень, що обумовлено затисканням пласта; 3. Зі зменшенням відстані від вибою виробки до порушення в зоні концентрації напружень максимальні вертикальні та горизонтальні напруження зростають в 1,8 та 1,7 рази, відповідно. При цьому збільшується протяжність зони опорного тиску у 4 рази, та зменшується протяжність розвантаженої зони у 2 рази. При наближенні виробки до малоамплітудного диз’юнктивного порушення величина напружень в порушенні у 1,3 – 1,5 разів менша, ніж при наближенні до двобічного потовщення пласта; 4. Зі зменшенням відстані від вибою виробки до потовщення чи малоамплітудного диз’юнктивного порушення пласта з 5,2 до 0,5 м, прямопропорційно зростає приріст максимальних значень початкової швидкості газовиділення в шпур з 0,05 до 1,9 л/хвил.; 5. Встановлено, що із змінюванням величини відношення амплітуди зміщення пласта до його потужності з 0,05 до 0,76, відбувається прямопропорційне зростання приросту максимальних значень початкової швидкості газовиділення в шпур з 0 до 1,6 л/хвил.; 6. Вперше встановлено, що можливе прогнозування відстані до потовщення чи малоамплітудного диз’юнктивного порушення пласта за приростом максимальних значень початкової швидкості газовиділення в шпур (І) при виконанні умови Ікр.min І Ікр. max; 7. Вперше встановлено, що можливе прогнозування величини потовщення чи амплітуди зміщення пласта за приростом максимальних значень початкової швидкості газовиділення в шпур при величині відношення розрахункової відстані до порушення до довжини шпура, що не перевищує ; 8. При наближенні виробки до малоамплітудного диз’юнктивного порушення чи потовщення пласта глибина заходки не повинна перевищувати 20 % від відстані до порушення. Якщо глибина заходки перевищує 20 % від відстані до порушення, то перед її виїмкою необхідно виконання противикидних заходів. 9. Базуючись на отриманих результатах розроблено рекомендації з визначення параметрів порушення та відстані до потовщень і малоамплітудних диз’юнктивних порушень пласта, які прийняті до впровадження на шахтах ОП „Красноармійськвугілля” та впроваджені на ВАТ „Вугільна компанія” шахта „Красноармійська - Західна № 1”. 10. Розрахунковий економічний ефект від впровадження рекомендацій складає 15 – 30 тис. грн./рік по одній виробці, що проводиться в умовах шахти „Красноармійська - Західна № 1”. Основні положення і результати дисертації опубліковані в наступних роботах: 1. Кольчик И.Е. Безопасное ведение горных работ на выбросоопасных пластах вблизи геологических нарушений. - Физико-технические проблемы горного производства. – Донецк: Апекс. - № 8. – 2005. – С. 171 – 178. 2. Кольчик Е.И., Кольчик И.Е. Формирование разгруженной зоны у забоя пластовой подготовительной выработки. – Физико-технические проблемы горного производства. – Донецк: Апекс. - № 6. – 2003. – С. 167 – 172. 3. Кольчик И.Е. К вопросу о причинах возникновения газодинамических явлений. – Физико-технические проблемы горного производства. – Донецк: Апекс. - 2004. – вып. 7. – С. 141 – 146. 4. Кольчик И.Е. Влияние нарушенности угольных пластов на динамику газовыделения // Геотехнічна механіка: Між. Від. зб. наук. Праць / Ін-т геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип.. 56. – С. 97 – 100. 5. Кольчик Е.И., Кольчик И.Е. Исследование влияния геологических нарушений на устойчивость выработок // Физико-технические проблемы горного производства – Донецк: Апекс. – 2002. - № 5. – С. 61 – 64. 6. Кольчик И.Е. Формирование разгруженной зоны в призабойной части пласта // Материалы научно-практической конференции «Наука-жизнь-производство 2001». – Красноармейск: 2001. - С. 15 – 17. 7. Кольчик И.Е., Болбат В.А. Формирование выбросоопасных зон вблизи пликативных и малоамплитудных дизъюнктивных нарушений // Научно-практическая конференция «Пути повышения безопасности горных работ в угольной отрасли». – Макеевка: МакНИИ. – 2004. – С. 164 – 166. 8. Кольчик И.Е. К вопросу о формировании выбросоопасных зон у забоя подготовительной выработки // Горная геология, геомеханика и маркшейдерия. Сборник научных докладов. – Донецк: УкрНИМИ НАНУ. – 2004. – Часть 2. – С. 456 – 458. 9. Кольчик И.Е. Влияние пликативной нарушенности на перераспределение напряжений в призабойной части пласта // Деформирование и разрушение материалов с дефектами, и динамические явления в горных породах и выработках. – Матер. ХІУ Межвед. науч. школы. – Симферополь: Таврич. Нац. Ун-т. – 2004. – С. 63 – 65. Особистий внесок автора в роботи, опубліковані у співавторстві: [2] аналітичні рішення з формування розвантаженої зони біля вибою пластової підготовчої виробки; [5] аналіз та обробка статистичних даних з дослідження впливу геологічних порушень на стійкість гірничих виробок; [7] аналітичні рішення з формування зони безпечної виїмки вугілля. | 